Рішення № 25986297, 03.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.12 Справа № 5015/1897/12

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача-1: виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

відповідача-2: Львівської міської ради, м. Львів

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство оборони України, м. Київ

про визнання права державної власності на нежиле приміщення

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Волошин О.Я.

Представники:

від позивача: Максимонько Л.В., представник (довіреність №1911 від 06.06.2012 р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів про визнання права державної власності на нежиле приміщення.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.05.2012 р. призначив розгляд справи на 30.05.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Ухвалою від 09.07.2012 р. суд залучив в якості іншого відповідача (відповідача-2) Львівську міську раду та в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що за адресою м. Львів, вул. Гашека, 20 знаходиться об'єкт нерухомого майна. Зазначений об'єкт був побудований Міністерством оборони України та перебуває у господарському віданні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова. Однак, звернувшись до відповідача про реєстрацію права власності на вказане майно, позивачу було відмовлено у реєстрації. Підставою для відмови слугувало те, що рішеннями відповідачів житловий будинок за адресою м. Львів, вул. Гашека, 20 було прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Львова. Проте, наведене спростовується тим, що відповідачі приймали у комунальну власність тільки житлові будинки та інфраструктуру, до яких спірне приміщення не відноситься. Також доказом того, що спірне приміщення не передавалося у власність територіальної громади, свідчить внесення цього майна до Переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено та додаткових переліків, які затверджені Кабінетом Міністрів України та Урядовим комітетом з питань правової політики, оборони та правоохоронної діяльності. У зв'язку з наведеним, позивач звернувся в суд із позовом про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20.

В судових засіданнях представник відповідачів проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 р. та від 21.05.2009 р., рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.11.2007 р., звернень третьої особи будинок №20 на вул. Я.Гашека прийнято у власність територіальної громади м. Львова. Станом на дату розгляду справи вищевказані ухвали та рішення є чинними, не оскаржувалися, а тому є обов'язковими до виконання. Таким чином, на думку представника відповідачів, позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 03.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова згідно індивідуальної картки обліковувався об'єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20, 1968 року забудови, на 68 квартир.

29.12.2005 р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №3028 "Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчого житлового фонду, об'єктів інфраструктури та інженерного забезпечення квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування".

23.11.2007 р. виконавчим комітетом Львівської міської ради на виконання ухвал міської ради від 29.12.2005 р. №3028 прийнято рішення №1018 "Про затвердження акта передачі-приймання інженерних об'єктів квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування".

21.05.2009 р. Львівською міською радою прийнято ухвалу №2651, якою внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 р. №3028. Даною ухвалою викладено в новій редакції додаток 1 до ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 р. №3028 -Перелік відомчих житлових будинків квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування, об'єктів інженерного забезпечення житлового фонду, військових містечок та транспортних засобів, що підлягають прийняттю у власність територіальної громади м. Львова.

В таблиці 1 Перелік житлового фонду, які підлягають передачі у власність територіальної громади м. Львова додатку 1 до ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 р. №3028 по будинкоуправлінню №2 під позицією 26 зазначено будинок по вул. Я.Гашека, 20, 1968 року забудови, загальною площею 3099,3 кв.м., на 68 квартир.

КЕВ м. Львова звернувся з листом про проведення державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20.

Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради листом за вих. №2302-1239 від 16.05.2011 р. повідомило КЕВ м. Львова, що проект рішення про оформлення права державної власності на нежитлове приміщення по вул. Я.Гашека, 20, який розглядався на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради, не був прийнятий. У вказаному листі також зазначено, що будинок №20 на вул. Я.Гашека входить до переліку відомчих житлових будинків, що підлягають прийняттю у власність територіальної громади м. Львова, тому у оформленні права державної власності на спірний об'єкт відмовлено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 141 ГК України передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині 1 статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 5 статті 22 ГК України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 326 ЦК України до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом (ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Положеннями ч. 2 ст. 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України до земель оборони належать землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

29.12.2005 р., 23.11.2007 р. та 21.05.2009 р. відповідачами було прийнято рішення про передачу у власність територіальної громади м. Львова житлового фонду, об'єктів інфраструктури, інженерного забезпечення квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування, в тому числі будівлі за адресою: м. Львів, вул. Гашека, 20, згідно з додатком.

Згідно п. 4 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. №1282, передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: Кабінету Міністрів України або Міноборони.

Пунктом 10 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил встановлено, що військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про його приймання-передачу, крім випадків, коли воно передано до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

При цьому, рішення про передачу нежитлового приміщення загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20 з державної власності в комунальну в силу положень Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, уповноваженими органами не приймалося.

Наведене підтверджується тим, що згідно таблиці 1 додатку 1 до ухвали Львівської міської ради 29.12.2005 р. з наступними змінами, внесеними ухвалою від 21.05.2009 р. №2651, в комунальну власність територіальної громади м. Львова передавався житловий фонд - будинок по вул. Я.Гашека, 20, 1968 року забудови, загальною площею 3099,3 кв.м., на 68 квартир.

Згідно технічного паспорту на вказаний об'єкт нерухомості, який виготовлений ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", приміщення площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20, є нежитловим.

Як вбачається з таблиць 2, 3, 4, 5, 6 додатку 1 до ухвали Львівської міської ради 29.12.2005 р. з наступними змінами, внесеними ухвалою від 21.05.2009 р. №2651, в числі об'єктів інфраструктури та інженерного забезпечення нежитлове приміщення загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20, не зазначено.

Відповідно до додаткового Переліку №2, який затверджений рішенням Урядового комітету з питань правової політики, оборони та правоохоронної діяльності від 26.01.2010 р. (до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. №896-р про затвердження Переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено), у складі військового майна знаходиться нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Гашека, 20.

Листом за вих. №303/1/6/99 від 11.02.2010 р. начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України зобов'язував довести зазначений додатковий перелік до підпорядкованих КЕВ (КЕЧ) та забезпечити збереження зазначеного майна.

Згідно довідки ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 13.01.2009 р. №10/6577, станом на 16.12.2009 р. згідно даних Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлове приміщення площею 90,7 кв.м. по вул. Гашека, 20 у м. Львові не зареєстровано.

З огляду на викладене, нежитлове приміщення загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20 з часу свого створення і на час розгляду справи постійно знаходилося на балансі та в управлінні підприємств державної форми власності та органів державної виконавчої влади, а тому спірне приміщення відноситься до державної форми власності.

Як зазначалося вище, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради листом за вих. №2302-1239 від 16.05.2011 р. повідомило КЕВ м. Львова, що проект рішення про оформлення права державної власності на нежитлове приміщення по вул. Я.Гашека, 20, який розглядався на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради, не був прийнятий. У вказаному листі також зазначено, що будинок №20 на вул. Я.Гашека входить до переліку відомчих житлових будинків, що підлягають прийняттю у власність територіальної громади м. Львова, тому у оформленні права державної власності на спірний об'єкт відмовлено. Наведене стверджувалося представником відповідачів і в судових засіданнях.

За таких обставин, вказані дії відповідачів свідчать про оспорювання та не визнання ними права державної власності на нежитлове приміщення, загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20, у зв'язку з чим створюється неможливість реалізації державою свого права власності на зазначений об'єкт.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. А частиною 8 цієї ж статті обов'язок щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень покладений на місцевий орган державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Статтею 4 цього ж Закону передбачено обов'язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме, право власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.1. Тимчасового положення передбачено, що дане положення визначає порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав. Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування. Тимчасовим положенням передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів (згідно Додатку № 1 до даного Тимчасового положення), одним з яких є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна (п. 2.1 Тимчасового положення).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/2 від 11.01.2007 "Роз'яснення порядку реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна залежно від форм власності" власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві господарського відання.

Згідно ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

У відповідності до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими поданими доказами, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Судові витрати за результатами розгляду справи слід покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 326, 328 ЦК України, ст. 22, 73, 136, 141 ГК України, ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Визнати за державою в особі Міністерства оборони України, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6 (ідентифікаційний код 00034022), як органу управління майном, право державної власності на об'єкт нерухомого майна, який закріплений за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, м. Львів, вул. Шевченка, 3а (ідентифікаційний код 07638027) на праві повного господарського відання, а саме:

- нежитлове приміщення, загальною площею 90,7 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Гашека, 20.

Суддя Мазовіта А.Б.