Рішення № 25986112, 11.09.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" вересня 2012 р. Справа № 12/5007/935/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Махновський А.А., дов. від 20.08.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕСТ" (м.Запоріжжя)

до Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (м.Малин Житомирська область)

про стягнення 37134,80 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 37134,80 грн. згідно договору купівлі-продажу №0705 від 05.07.2007р., з яких: 31294,07 грн. - основна заборговансть, 1378,12 грн. - інфляційні нарахування, 1380,95 грн. - 3 % річних, 3081,66 грн. - пеня.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовні заяві. Наголосив на тому, що заборгованість відповідача не змінилась, будь-яких дій, направлених на погашення заборгованості, відповідач не вчинив.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).

Вимоги ухвали господарського суду відповідач не виконав. Письмовий відзив не подав. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2007 р. ТОВ "Укрест" (позивач) та ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (відповідач) уклали договір купівлі-продажу № 0705, згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, визначений специфікаціями.

В рамках вказаного договору ТОВ "Укрест" виставило відповідачу для оплати рахунок № 98 від 25.03.2011 р. на суму 83758,27 грн. (а.с. 26).

28.03.2011 р. відповідач здійснив часткову оплату на суму 42464,20 грн. призначенням платежу "Оплата за смолу зг. рах. 98 від 25.03.2011 р."(а.с. 29).

29.03.2011 р. згідно видаткової накладної № 112 за довіреністю № 222 від 29.03.2011 р., виданої на ім'я Сальникова А.В. (а.с.27), відповідач отримав товар на загальну суму 83758,27 грн. (а.с. 28).

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в безготівковій формі на умовах встановлених у Специфікації.

01.09.2011 р. відповідач здійснив часткову оплату, отриманого товару, на суму 10000,00 грн. (а.с.30). Доказів , щодо інших проплат відповідачем матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи попередню оплату в сумі 42464,20 грн. та оплату в сумі 10000,00 грн., заборгованість ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" становить 31294,07 грн.

Як вбачається з листа № 6/48 від 27.02.2012 р., який був направлений на адресу позивача, ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" не заперечува факт існування вищевказаної заборгованості і зобов'язався її погасити частинами: по 13.03.12р. - 10000,00 грн.; по 06.04.12р. - 10000,00 грн.; по 27.04.2012 р. 11294,07 грн.

Однак, незважаючи на визнання та гарантування виконання своїх обов'язків, відповідач кошти не перерахував, в зв'язку з чим на момент звернення до суду його борг перед позивачем становив 31294,07 грн. Вказана сума залишилась незмінною і на день судового засідання, про що свідчить копія листа позивача № 11/09/12 від 11.09.2012 р. (а.с. 44).

Позивач вважає, враховуючи, що сторони, ні в договорі, ні в Специфікації не узгоджували окремо строки проведення розрахунків, тому відповідач мав провести розрахунки в порядку ст. 692 ЦК України, тобто після прийняття товару.

Оскільки відповідач не провів оплату, отриманого товару у встановлені законодавством строки, тому позивач у відповідності до приписів ст. 625 ЦК України, на суму заборгованості 41294,07 грн. нарахував інфляційні з квітня 2011 р. по червень 2011 р. та на суму заборгованості 31294,07 грн. з вересня 2011 р. по квітень 2012 р., що в цілому становить 1378,12 грн.

3% річних позивач нарахував на суму боргу 41294,07 грн. за 153 дні з 01.04.11 по 31.08.11 та на суму боргу 31294,07 грн. за 335 днів за період 01.09.11, що становить суму 1380,95 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору, яким визначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань покупець сплачує пеню за кожний день невиконання зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зобов'язання, та ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 р. в сумі 3081,66 грн.

Відповідач проти позову не заперечив. Правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення правовідносин між ТОВ "Укрест" та ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" є договір купівлі-продажу № 0705 МДЕЗ, який був укладени 05.07.2007 р.

Стаття 655 ЦК України вказує, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджено факт отримання відповідачем від позивача товару згідно видаткової накладної № 112 від 29.03.2011 р. на загальну суму 83758,27 грн., що вказує на належне виконання позивачем свого обов'язку щодо передачі товару у власність відповідача (а.с. 28).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті. 692 ЦК України, яка є спеціальною у правовідносинах купівлі-продажу, визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Аналізуючи умови договору купівлі-продажу № № 0705 МДЕЗ від 05.07.2007 р., суд встановив, що строк оплати отриманого товару сторони мали визначити у специфікаціях, які являлись невід'ємною частиною договору. В той же час, матеріали справи не містять доказів наявності специфікацій, а тому виходячи з умов ст. 692 ЦК України, оплата відповідачем товару мала бути здійснена 30.03.2011 р., тобто після його отримання.

Враховуючи, що відповідач провів лише часткову оплату отриманого товару і на день звернення до суду та на день винесення рішення заборгованість становить 31294,07 грн., а факт визнання вказаної заборгованості вбачається з гарантійного листа ( а.с. 31), суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обгрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних вважає такими, що відповідають приписам чинного законодавства та є обгрунтованими, однак перевіривши розрахунок 3% річних встановив, що при обрахунку 3% річних на суму боргу 31294,07 грн. з 01.09.2011 р. за період 335 днів, позивач допустив помилку в обрахунку.

Так, 3% річних на суму боргу 31294,07 грн. за 335 днів становлять 860,16 грн. Позивач вказав - 861,66 грн. Таким чином, вимогу щодо стягнення 01,50 грн. 3 % річних заявлено безпідставно.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в заявленій сумі - 1378,12 грн., а в частині стягнення 3 % річних - в сумі 1379,45 грн. В частині стягнення 01,50 грн. 3% річних суд відмовляє

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За умовами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, заявлена до стягнення з відповідача пеня в сумі 3081,66 грн., відповідає вимогам чинного законодавства, є обгрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 37133,30 грн. , з яких 31294,07 грн. - основний борг; 1378,12 грн. - інфляційні нарахування; 1379,45 грн.- 3% річних; 3081,66 грн. - пеня.

В частині стягнення 1,50 грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" ( 11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Огієнка, 55, код 30793296)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕСТ" (69035, м.Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 5/1, код 30958391)

- 31294,07 грн. - основного боргу;

- 1378,12 грн. - інфляційні нарахування;

- 1379,45 грн.- 3% ріних;

- 3081,66 грн. - пеня;

- 1609,43 грн. - судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 вересня 2012 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу (рек.)

3- відповідачу (рек. із зв. повід.)