Рішення № 25986016, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/9553-2012 10.09.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9914,90 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Карпов С.Б. за довіреністю № 1053/2011 від 30.12.2011р.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9914,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" на підставі договору № 214421 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів від 24.10.2011 р. внаслідок настання страхового ризику -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "KIA Cerato", реєстраційний номер АА 0045 МК, Кравченку Олександру Ігоревичу, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність Прокопчука Ігоря Петровича, який керував автомобілем "Opel Vektra", реєстраційний номер АА 9260 ЕР, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/6035166), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/9553-2012, розгляд справи призначено на 04.09.2012 р. о 10:40 год., в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6035166.

30.07.2012 р. через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 18393/7-3-11 від 26.07.2012 р. у відповідь на запит суду, до якого додано витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.09.2012 р., звернувся до суду з клопотанням про залучення документів до матеріалів справи, а саме банківської виписки з рахунку позивача за 19.07.2012 р. Клопотання судом задоволено та передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 10.09.2012 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.07.2012 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 10.09.2012 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.09.2012 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.09.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав частково в сумі 1514,99 грн., оскільки відповідач після подачі позову до суду здійснив відшкодування шкоди в порядку регресу в спірному випадку в сумі 8399,91 грн.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.09.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.10.2011 р. між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (позивач, страховик), та Кравченком Олександром Ігоревичем (страхувальник) було укладено договір № 214421 серії АТК добровільного страхування транспортних засобів (надалі - договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "KIA Cerato", реєстраційний номер АА 0045 МК, строк дії договору страхування визначений з 24.10.2011 р. по 24.10.2012 р.

12.11.2011 р. в м. Києві на вул. Чорновола сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля "KIA Cerato", реєстраційний номер АА 0045 МК, яким керував власник Кравченко Олександр Ігоревич, та автомобіля "Opel Vektra", реєстраційний номер АА 9260 ЕР, належного Бірюкову І.В., яким керував Прокопчук Ігор Петрович. Наведене підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 8911478, виданою 22.11.2011 р. Відділом ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва.

ДТП сталася в результаті порушення Прокопчуком Ігорем Петровичем п.п. 10.1, 10.3, 5.16 дод. 1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.11.2011 р. у справі № 3-11299/11, відповідно до якої Прокопчука Ігоря Петровича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу -автомобіля "KIA Cerato", реєстраційний номер АА 0045 МК, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 588/6268 з оцінки транспортного засобу, що складений 29.11.2011 р. оцінювачем Годуном Василем Анатолієвичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 6376 від 11.10.2008 р.) становить 12605,85 грн.

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту від 05.10.2011 р. по договору № 214421 серії АТК від 24.10.2011 р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 10914,90 грн., виплата якого позивачем за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 21399 від 14.12.2011 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 12.11.2011 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. не представлено договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6035166 (надалі -поліс № АА/6035166), проте факт укладення зазначеного полісу підтверджується матеріалами справи (витягом з бази МТСБУ).

Відповідно до витягу з бази МТСБУ вбачається, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" (відповідачем), про що укладено поліс № АА/6035166, страхувальником за яким є Прокопчук І.П., строк дії наведеного полісу з 28.07.2011 р. по 27.07.2012 р.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АА/6035166, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

В редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка є чинною з 19.09.2011 р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у пункті 36.4 статті 36 наведеного закону передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 588/6268 з оцінки транспортного засобу, від 29.11.2011 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким висновком.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Оскільки, у матеріалах справи відсутній поліс АА/6035166, встановити факт погодження розміру франшизи при його укладанні неможливо, у зв'язку з чим позивачем до стягнення заявлена сума страхового відшкодування за мінусом 1000,00 грн. (передбачений законом максимально можливий розмір франшизи, який до того ж підтверджується даними витягу з бази МТСБУ).

За наведених обставин, при зверненні з позовом до суду позивач заявив до стягнення з відповідача 9914,90 грн. (10914,90 грн. (сума матеріального збитку, яка підтверджена звітом оцінювача № 588/6268 від 29.11.2011 р.) -1000,00 грн. (можливий розмір франшизи, передбачений законом), виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

В той же час, наявні в матеріалах справи докази, а саме: банківська виписка з рахунку позивача за 19.07.2012 р., підтверджують здійснення відповідачем (після подачі позову до суду та порушення провадження у справі № 501139/9553-2012) відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8399,91 грн. за спірним випадком.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі № 501139/9553-2012 про стягнення з відповідача 9914,90 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині 8399,91 грн.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 3 п.п. 4.4 п. 4 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18, згідно з якою припинення провадження у справі на підставі норми пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Щодо позовних вимог в частині 1514,99 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (9914,90 грн. - 8399,91 грн. = 1514,99 грн.), то вони підлягають задоволенню. При цьому суд зазначає наступне.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній з 19.09.2011 р. та яка застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 12.11.2011 р.), відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) Закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача з боку відповідача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання останнім регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою на виплату страхового відшкодування в сумі 10914,90 грн. (вих. № 04-1748 від 12.03.2012 р.), яка була отримана відповідачем 19.03.2012 р., що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (копії регресної вимоги та поштового повідомлення наявні в матеріалах справи).

В той же час, здійснення виплати на користь позивача згідно вищевказаної регресної вимоги підтверджується лише в частині суми в розмірі 8399,91 грн.

Докази на підтвердження виплати страхового відшкодування в порядку регресу в іншій частині регресної вимоги -в сумі 1514,99 грн. - в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не подані, до матеріалів справи не залучені, а тому, підлягають задоволенню саме в цій сумі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 8399,91 грн. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору, а також враховуючи, що відповідачем здійснені розрахунки в частині 8399,91 грн. після подачі позову до суду та порушення провадження у справі, крім того, враховуючи задоволення позовних вимог в іншій частині страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 1514,99 грн., суд приходить до висновку про те, що судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 8399,91 грн. у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10; ідентифікаційний код 24745673) 1514,99 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 99 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

2. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.09.2012 р.

Суддя Гумега О. В.