ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________
РІШЕННЯ
І м е н е м У к р а ї н и
11 вересня 2012 р.
Справа 8/35/2012/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Гнилюк О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
від відповідача: Нарольська С.Д. - за довіреністю.
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1до:Могилів-Подільського районного споживчого товариства (24000, м. Могилів-Подільський, вул. Ринкова, 56/1)
про визнання недійсними договорів бронювання, -
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 16.07.2012 р. звернувся в господарський суд Вінницької області з позовом до Могилів-Подільського районного сповчого товариства про визнання недійсними договорів бронювання №45 від 01.01.2008 р. та НОМЕР_2 від 01.01.2011р. укладених з Могилів-Подільським районним споживчим товариством та ОСОБА_1 з огляду на те, що відповідач не мав прав на земельну ділянку на якій здавав в оренду місця за що отримував грошову плату та з підстав, передбачених ст.228, ст.230,ст.231 ЦК України.
Ухвалою суду від 17.07.2012 р. порушено провадження у справі №8/35/2012/5033 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2012 р..
27.07.2012 р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов згідно якого відповідач позовні вимги не визнає та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Система споживчої кооперації Могилів-Подільського району користується земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з часу передачі ринків споживчій кооперації. Згідно Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів Української РСР від 14 квітня 1987 року за № 124 «Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків», рішення Вінницької обласної ради від 15.05.87 року за № 186, акту приймання-передачі від 30.06.1987 року колгоспні ринки Вінницької області були передані Управлінню ринками Вінницької облспоживспілки, яке в свою чергу 14.10.1988 року прийняло Постанову «Про удосконалення структури управління колгоспними ринками»і передало колгоспні ринки за місцезнаходженням, райспоживспілкам області. 21 грудня 1988 року Могилів-Подільська райспоживспілка отримала від управління ринками Вінницької облспоживспілки згідно акту приймання-передачі Могилів-Подільський колгоспний ринок. Тобто, з грудня 1988 року райспоживспілка отримала у власність колгоспний ринок, як цілісний майновий комплекс. В 1991 році 30 серпня Могилів-Подільська міська рада додатково приймає рішення за № 227, яким виділяє Могилів-Подільському колгоспному ринку земельну ділянку для реконструкції ринку по АДРЕСА_3 (теперішня назва АДРЕСА_2 відповідно до довідки МБТІ № 738 від 16.07.2007 р) площею 0,9 га. 12 вересня 1991 року комісією був здійснений вибір земельної ділянки по АДРЕСА_3 (теперішня АДРЕСА_2). Рішення арбітражного суду Вінницької області від 2 грудня 1996 року у справі № 207/5-1599 підтвердило правомірність користування споживчою кооперацією земельною ділянкою загальною площею 20090 кв.м., в тому числі 0,9 га земельної ділянки по вул. Дзержинського 38/2. В 2002 році 1 липня за рішенням конференції Могилів-Подільської райспоживспілки було створене районне споживче товариство шляхом реорганізації (злиття) Могилів-Подільської районної спілки споживчих товариств, Бронницького, Вендичанського, Кукавського, Яружського, Яришівського сільських споживчих товариств та спільних підприємств «Комбінат кооперативної промисловості», «Комбінат громадського харчування «Кооператор», «Райкоопунівермаг», «Автотранспортне підприємство», «Районний ринок»з переходом всіх прав та обов'язків ліквідованих товариств та підприємств (правонаступництво) до новоствореного товариства. Таким чином, Могилів-Подільське районне споживче товариство є правонаступником Могилів-Подільської райспоживспілки, зберігши при цьому ідентифікаційний код райспоживспілки - 01742755. Після введення в дію нового Земельного кодексу в 2002 році, виникло питання оформлення земельних відносин відповідно до нового земельного законодавства. Тому, в 2003 році районне споживче товариство звернулось до міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2. Пункт 7 Перехідних положень Земельного кодексу передбачає, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування земельні ділянки, зберігають права на ці ділянки. Конституційний суд України в Рішенні від 22 вересня 2005 року у справі № 1 - 17/2005 відзначає, що «відповідно до ст. 5 Цивільного Кодексу України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи»... «юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою». Тобто, районне споживче товариство користувалось земельною ділянкою по АДРЕСА_2 відповідно до рішення міської ради № 227 від 30.08.1991 року, як правонаступник Могилів-Подільської райспоживспілки. З незалежних від нас причин, тільки в 2011 році 1 лютого рішенням № 93 6 сесії 6 скликання Могилів-Подільської міської ради була затверджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки Могилів-Подільського районного споживчого товариства, укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 30 вересня 2011 року за № 051040004000026 відповідно до чинного земельного законодавства.Позивач в позовній заяві наводить неправдиву інформацію щодо технічної документації на вказану земельну ділянку та інших документів, які є складовою технічної документації. Сесія міської ради не затвердила б технічну документацію і не уклала б договір оренди без всіх необхідних документів. Відповідність закону вказаних документів не є предметом розгляду даного спору. Згідно ч. 5 ст. 35 ГПК України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. В даному випадку, договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 укладений і зареєстрований відповідно до чинного законодавства України і є доказом. Могилів-Подільське районне споживче товариство діє відповідно до Закону України «Про споживчу кооперацію», ст. 111 ГК України, Статуту товариства, зареєстрованого Могилів-Подільською райдержадміністрацією відповідно до чинного законодавства України. Могилів-Подільське районне споживче товариство у 2008 році перебувало на спрощеній системі оподаткування і відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування»було звільнено від сплати земельного податку. У 2008 році товариством було перераховано до місцевого бюджету 148704,01 грн. ринкового збору із діяльності, яка проводиться на земельній ділянці по АДРЕСА_2 У 2011 році товариством сплачено 6825,5 грн. земельного податку та 240571,08 грн. орендної плати за вказану земельну ділянку (лист Могилів-Подільської ОДПІ та акти звірки). ОСОБА_1 посилається на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 11/92/2011/5003 про те, що товариство не мало право укладати договір бронювання торгового місця від 01.01.2011 року. Вказане рішення приймалось у зв'язку з розглядом позовної заяви районного споживчого товариства про усунення перешкод в користуванні торговим місцем у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 коштів за бронювання торгових місць. Правові підстави користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 районним споживчим товариством до укладення договору оренди від 11.02.2011 року судом не розглядалось, тому дане рішення не може розглядатись судом, як доказ про визнання недійсним договорів бронювання торгових місць ОСОБА_1. Докази застосування насильства до позивача з метою укладення договорів бронювання торгових місць відсутні. Численні копії постанов органів внутрішніх справ та прокуратури про відмови у відкритті кримінальних справ датовані після укладення договорів бронювання і свідчать про відсутність будь-якого насильства з боку районного споживчого товариства по відношенню до позивача. Фактично ФОП ОСОБА_1 у 2011 році використовував торгові місця за НОМЕР_3,НОМЕР_4, займався торгівельною діяльністю, але плату за бронювання за жодний місяць не сплачував. В той же час, товариство щомісячно перераховувало до місцевого бюджету 20027,72 грн. за оренду земельної ділянки, на якій розташований ринок, в тому числі і за торгівельні місця, які безпідставно займає позивач. Підстави для визнання договорів бронювання торгових місць недійсними під впливом обману та насильства відсутні. Посилання позивача на недійсність договорів у зв'язку з ст. 228 ЦК України також безпідставне. ОСОБА_1 користувався торговими місцями, отримував підприємницький дохід, порушення його конституційних прав зі сторони Могилів-Подільського районного споживчого товариства не було. Кошти у вигляді ринкового збору та плати за землю товариством у повному розмірі та своєчасно перераховувались, тому порушення публічного порядку в оскаржуваних договорах не було. Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Позивач не вказує на причини чи обставини, за яких він не міг довідатися про обставини. На які він посилається в позовній заяві, до укладення, під час укладення чи після укладення договору від 01.01.2008 року. Тому, вважаю, що позивачем пропущений 3-х річний термін позовної давності по відношенню до договору від 01.01.2008 р.. (т.2 а.с.9-13).
Ухвалою суду від 01.08.2012 р. розгляд справи №8/35/2012/5003 відкладено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2012 р..
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, вказаних в ньому.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, вказаних в письмових запереченнях на позов.
При розгляді справи встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Виконкомом Могилів-Подільської міської ради депутатів трудящих м. Могилів-Подільського 06.12.1948р. (протокол №44), окрім іншого, вирішено розширити територію колгоспного базару до 2-х гектар за рахунок прирізки до існуючої території площ розташованих в південно-східному напрямку по вул. Дзержинського (територія Укрплодоовочі) та в північно-східному напрямку (пекарня харчокомбінату), просити виконком Віноблради депутатів трудящих дати вказівку облвідділу в справах архітектури прискорити складання схеми планування колгоспного базару ... (т.3 а.с. 18-21).
За актом прийому-передачі від 21.12.1988 р. Могилів-Подільський центральний колгоспний ринок був переданий управлінням ринками Вінницької облспоживспілки у ведення Могилів-Подільській райспоживспілці з передачею на баланс останнього (т.2 а.с.30-31).
Рішенням виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради народних депутатів Вінницької області від 30.03.1991 р. №227 «Про часткову зміну рішень міськвиконкому від 11.06.87 р. №195 та від 27.05.88 р. №103»передбачено наступне:
Пункт I та 2 рішення виконкому від 11.06.87 р. №195 викласти у слідуючій редакції:
І. Виділити Могилів-Подільському колгоспному ринку земельну ділянку, за рахунок існуючої території для реконструкції ринку з будівництвом комплексу підприємств торгівельно-побутового обслуговування по АДРЕСА_3, площею 0,9 га із знесенням існуючих малоцінних приміщень та споруд (п.1);
І.І. Пункт I рішення міськвиконкому від 27.05.88 р. викласти в наступній редакції: «Провести додаткову прирізку земельної ділянки Могилів-Подільському колгоспному ринку для реконструкції за рахунок земельних ділянок домоволодінь по вул.. 50 років СРСР №39 та №40 площею 0,4 га.(п.2). (т. 2 а.с. 25).
Згідно висновків, що містяться в акті вибору земельної ділянки для реконструкції ринку від 12.09.1991р., рекомендовано винести рішення про відведення земельної ділянки для будівництва типового критого ринку на існуючій території колгоспоного ринку по АДРЕСА_3 (т.2 а.с.32).
Рішенням арбітражного суду Вінницької області від 02.12.1996р. у справі №207/5-1599 частково задоволено позов Могилів-Подільського СП "Райкоопзаготпромторг" до Могилів-Подільського міськвиконкому та, окрім іншого, зобов"язано відповідача видати на протязі місячного строку державний акт на право постійного користування на землю загальною площею 20 090м.кв. (т.2 а.с.26-27).
На зборах засновників спільних підприємств споживчої кооперації Могилів-Подільського району від 5 травня 1997року, протокол №5, вирішено: роз'єднати СП «Райкоопзаготпромторг»і на його базі створити СП «Районний ринок»та СП «Райкоопзаготпром»(т.2 а.с.28).
Згідно листа-повідомлення начальника КП МБТІ, адресованого голові правління ОСОБА_5, за №738 від 16.07.1997 р. районний ринок згідно нумерації був розташований за адресою АДРЕСА_3 АДРЕСА_4, на підставі рішення 6 сесії 22 скликання від 08.12.1995 р. вул.. Дзержинського перейменована на вул. Стависька і на сьогоднішній день районний ринок знаходиться за адресою вул. АДРЕСА_2. (т.2 а .с. 29).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи Могилів-Подільська районна спілка споживчих товариств, яка знаходиться за адресою м. Могилів-Подільський, вул. Ринкова 56/1, Вінницька область,ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Єиному державному реєстрі підприємств та організацій України 01742755, зареєстрована (перереєстрована) М-Подільською районною державною адміністрацією 19.07.2001р., запис №20 (т.2 а.с.24).
Рішенням конференції Могилів-подільської Райспоживспілки від 01.07.2002 р. створено районне споживче товариство шляхом реорганізації (злиття) Могилів-Подільської районної спілки споживчих товариств, Бронницького, Вендичанського, Кукавського, Яружського, Яришівського сільських споживчих товариств та спільних підприємств «Комбінат кооперативної промисловості», «Комбінат громадського харчування», «Кооператор», «Райкоопунівермаг», «Автотранспортне підприємство», «Районний ринок»з переходом всіх прав та обов'язків ліквідованих товариств та підприємств (правонаступництво) до новоствореного товариства (т.2 а.с.42).
Рішенням виконкому Могилів-Подільської міської ради №339 від 29.08.2003р. надано дозвіл Могилів-Подільському споживчому товариству на виготовлення технічної документації по інвентаризації на земельну ділянку площею 2000 кв.м. по вул.Ставиській,40/4 - районний ринок (п.2) (Т.3 а.с. 14).
Рішенням виконкому Могилів-Подільської міської ради №206 від 28.05.2004р. пункт 2 рішення №339 від 29.08.2003р. викладено в наступній редакції: "Могилів-Подільському районному споживчому товариству надати дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земельних ділянок: - районний ринок по АДРЕСА_5 (т.3 а.с.16-17).
01.01.2008 р. між Могилів-Подільським районним споживчим товариством в особі голови правління ОСОБА_5 та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір бронювання торгового місця НОМЕР_1 під ракушками НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5 загальною площею 8 м.кв. для торгівлі товарами. На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв торгове місце на території продовольчого ринку площею 8,0 кв.м. в задовільному стані по АДРЕСА_2, що підтверджується актом НОМЕР_1 прийому-передачі торгового місця. (т.2 а.с. 4-5).
Рішенням виконкому Могилів-Подільської міської ради №205 від 30.05.2008р. внесено зміни в рішення міськвиконкому від 28.05.2004р. №206" , а саме в п.1.17 слова "районний ринок поАДРЕСА_5 замінено словами "районний ринок по АДРЕСА_2, в зв"язку з технічною помилкою (т.3 а.с.15).
10.10.2008р. Могилів-Подільським районним споживчим товариством оформлено паспорт ринку за адресою АДРЕСА_2 площею 10 169 м.кв. ( 0,9935 + 0,0234 = 10 169) (т.3 а.с.6-9)
Статутом Могилів-Подільського районного споживчого товариства, затвердженим загальними зборами споживчого товариства протокол №1 від 16.06.2009р., зареєстрованого М-Подільською районною державною адміністрацією в червні 2002р. за №21 (з подальшими змінами) передбачено наступне: Могилів-Подільське районне споживче товариство створене шляхом реорганізації (злиття) Могилів-Подільської райспоживспілки, Бронницького, Вендичанського, Кукавського, Яружського, Яришівського сільських споживчих товариств та спільних підприємств «Комбінат кооперативної промисловості», «Райкоопунівермаг», «Районний ринок», Автотранспортне підприємство і є правонаступником цих організацій (п.3) (т.2 а.с.14,а.с.88).
01.01.2011 р. між Могилів-Подільським районним споживчим товариством в особі голови правління ОСОБА_5 та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір бронювання торгового місця НОМЕР_2 під ракушками НОМЕР_3,НОМЕР_4 загальною площею 4 м.кв. для торгівлі товарами. На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв торгове місце на території продовольчого ринку площею 4,0 кв.м. в задовільному стані по АДРЕСА_2, що підтверджується актом НОМЕР_2 прийому-передачі торгового місця. (т.2 а.с.7-8).
В період часу з 1998р. по 2003р. ОСОБА_1 було придбано за письмовими договорами купівлі-продажу три торгівельні палатки типу "Ракушка" (т.1 а.с. 125-133).
На виконання умов договорів бронювання №45 від 01.01.2008р. та №89 від 01.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 сплачувався ринковий збір та кошти за бронювання торгового місця, що підтверджується касовими чеками. Повнота сплати судом не перевірялася, оскільки це питання не стосується суті розглядуваного позову. (т.1 а.с.27 - 42).
01.02.2011р. Могилів-Подільська міська рада, окрім іншого, вирішила: 1.Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки Могилів-Подільського районного споживчого товариства №1 площею 0,9935га та №2 площею 0,0234га по АДРЕСА_2 для комерційного використання. 2.Передати в оренду Могилів-Подільському районному споживчому товариству за рахунок земель несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови) земельні ділянки №1 площею 0,9935га та №2 площею 0,0234га по АДРЕСА_2 для комерційного використання терміном на 1 рік, без права викупу та передачі в суборенду (т.3 а.с.4).
11.02.2011 р. між Могилів-Подільською міською радою в особі міського голови Бровка Петра Петровича та Могилів-Подільським районним споживчим товариством укладено договір оренди земельної ділянки. Договором передбачено наступне: орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для комерційного використання у м. Могилів-Подільському по вулиці АДРЕСА_2 (п.1); в оренду передається земельна ділянка площею 0,9935 га. (п.2); на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна: нерухоме майно (магазини, кафе, туалет, адміністративний корпус, м'ясний та молочний павільйон), а також інші об'єкти інфраструктури (п.3); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 004 158,44 грн. (три мільйона чотири тисячі сто п'ятдесят вісім гривень 44 копійки) (п.5); договір укладено на 1 (один) рік (п.8); земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання (п.14); цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання (п.15); передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є рішення Могилів-Подільського виконавчого комітету від 29.08.2003 року №339 та від 28.05.2004 року №206; Організація розроблення проекту відведення земельної ділянки і витрати, пов'язані з цим, покладаються на орендаря (п.17); цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.40). Договір зареєстрований відділом Держкомзему у м. Могилів-Подільському Вінницької області 30.09.2011р. за №051040004000027. Акт прийому-передачі земельної ділянки від 30.09.2011р. (т.2 а.с. 71-75,79).
11.02.2011 р. між Могилів-Подільською міською радою в особі міського голови Бровка Петра Петровича та Могилів-Подільським районним споживчим товариством укладено договір оренди земельної ділянки. Договором передбачено наступне: орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для комерційного використання у м. Могилів-Подільському по вулиці АДРЕСА_2 (п.1); в оренду передається земельна ділянка площею 0,0234 га. (п.2); на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна: нерухоме майно (магазини, кафе, туалет, адміністративний корпус, м'ясний та молочний павільйон), а також інші об'єкти інфраструктури (п.3); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 70 757,22 грн. (п.5); договір укладено на 1 (один) рік. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8); земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання (п.14); цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання (п.15); передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є рішення Могилів-Подільського виконавчого комітету від 29.08.2003 року №339 та від 28.05.2004 року №206 ... (п.17); цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.40). Договір зареєстрований відділом Держкомзему у м. Могилів-Подільському Вінницької області 30.09.2011р. за №051040004000026. Акт прийому передачі земельної ділянки від 30.09.2011р. (т.2 а.с.66-70,76).
30.06.2011р. виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради вирішив: 1.Надати дозвіл Могилів-Подільському районному споживчому товариству на здійснення заходів з організації ринку по АДРЕСА_2. 2.Могилів-Подільському районному споживчому товариству спільно з управлінням містобудування та архітектури міської ради, відділом Держкомзему у м. Могилеві-Подільському виготовити необхідну документацію з організації ринку та погодити її з відповідними установами та службами у встановленому порядку. 3. За наявності погодження документації питання про утворення та функціонування ринку за вказаною адресою винести на розгляд сесії міської ради. 4.Контроль за виконанням даного рішення покласти на секретаря міської ради, в.о. першого заступника міського голови Бохонця В.П. (т.3 а.с.3).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.10.2011р. у справі №11/92/2011/5003 відмовлено в задоволенні позову Могилів-Подільського споживчого товариства до приватного підприємця ОСОБА_1 про звільнення торгових місць НОМЕР_3,НОМЕР_4 на території ринку в м.Могилів-Подільському шляхом демонтажу малих архітектурних форм, за власні кошти.При розгляді справи судом було встановлено, що на момент звернення до суду з позовом (17.08.2011р.) договір оренди земельної ділянки від 11.02.2011р. не був зареєстрований у державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»(т.1 а.с. 44-45).
Із змісту письмової відповіді виконкому Могилів-Подільської міської ради від 25.04.2012р. №01-13/29 на запит ОСОБА_1 від 20.04.2012р. №01-12/19-із вбачається наступне: у м.Могилеві-Подільському ринку "Могилів-Подільське РСТ" нема; Могилів-Подільською міською радою в 2002 - 2005р. дозволу на створення в м. Могилеві-Подільському ринку по вул. Ставиській не надавалося, так як ця процедура не була передбачена нормативними актами міської ради того часу; рішенням сесії Могилів-Подільської міської ради від 29.09.2005р. №548 відповідно до Положення про порядок організації, забезпечення функціонування та припинення діяльності торговельного майданчика на території міста надано дозвіл на функціонування тільки торговельного майданчика по вул. Ставиській,44 (т.3 а.с. 24).
Цивільним кодексом України передбачено: 1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст.203ч.1); 1.Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. (ст.215ч.1,ч.2). Земельним кодексом України передбачено: До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядженняземлями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (ст.12ч.1); 1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом (ст.82 ч.1); 1. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.2.Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". (ст.92ч.1,ч.2); 1. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. 2. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (ст.93 ч.1.ч.2); 1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ст.116ч.1); Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125ч.1);1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. 3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. 5. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону (ст.126ч.1,ч.3,ч.5);1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2002 року.2. Визнати таким, що втратив чинність, Земельний кодекс України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 10, ст. 98; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 25, ст. 354; 1993 р., N 10, ст. 79, N 26, ст. 276; 1999 р., N 18, ст. 138; 2000 р., N 39, ст. 333). 3. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу (Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ ).
Відповідно до Земельного кодексу України ( ВР УРСР, від 18.12.1990, № 561-XII ): Право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступити до використання наданої земельної ділянки (в тому числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або право користування землею, забороняється (ст.22); Право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів. Форми державних актів встановлюються Верховною Радою Української РСР (ст.23); Право тимчасового користування землею (в тому числі і на умовах оренди) оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюється Радою Міністрів Української РСР (ст.24).
Відповідно до Земельного кодексу Української РСР (ВР УРСР, від 08.07.1970): Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських Рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних Рад народних депутатів (ст.20).
Законом України "Про оренду землі" передбачено: Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18); Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.20) .
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб, про що зазначається у п.2.2. листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами".
Правилами торгівлі на ринках (затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. N 57/188/84/105 , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. за N 288/6576 ) передбачено наступне: 1. Ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства; 2. Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (далі - ринок); 3. Ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України;19. За окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. Тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства; 20. Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Що стосується строку позовної давності, то слід зазначити, що відповідно до ст.256,261 ЦК він позивачем не був пропущений, оскільки про порушення свого права ОСОБА_1 дізнався лише з судового рішення від 20.10.2011р. у справі №11/92/2011/5003, а саме про ту обставину, що Могилів-Подільське РСТ не мало правових підстав для укладення договору бронювання торгового місця від 01.01.2011р. №89, оскільки не офоромило на той час прав на земельну ділянку.Про ці обставини позивач вказав в позові та вони підтверджуються судовим рішенням. Крім того, відповідач не подавав суду заяву відповідно до ст.267ч.3 ЦК.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали даної справи та справи №11/92/2011/5003, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з підстав, передбачених ст.203ч.1,ст.215ч.1 ЦК України,ст.125,ст.126 ЗК України, ст.18,ст.20 ЗУ "Про оренду землі", та з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на момент укладення договорів бронювання торгових місць від 01.01.2008р. та 01.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 був власником трьох торгівельних металевих кіосків типу "Ракушка", що підтверджується письмовими договорами купівлі-продажу. Із змісту цих договорів бронювання вбачається, що кіоски під НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5 розміщувалися за адресою АДРЕСА_2. Ця обставина також підтверджується матеріалами справи №11/92/2011/5003, а саме змістом позову Могилів-Подільського РСТ до ФОП ОСОБА_1 про звільнення торгових місць НОМЕР_3 та НОМЕР_4 на території ринку в м.Могилів-Подільський шляхом демонтажу малих архітектурних форм за власні кошти, про що також зазначено у рішенні суду від 20.10.2011р.. З огляду на вказані обставини суд приходить до переконання в тому, що Могилів-Подільське районне споживче товариство не передавало та не бронювало за ФОП ОСОБА_1 торгові місця в розумінні термінів визначених Правилами торгівлі на ринках, а фактично передало в користування за плату (в оренду) частину земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, площею 8 м.кв. за договором від 01.01.2008р. та площею 4 м.кв. за договором від 01.01.2011р., під "ракушками", які належали ФОП ОСОБА_1.
З наданих відповідачем документів в обгрунтування заперечення позову, а також наданих на вимогу суду виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради, відділом Держкомзему у м.Могілів-Подільському вбачається, що на час укладення оспорюваних договорів рішення компетентним органом про створення ринку як передбачено Правилами торгівлі на ринках не приймалося, такий суб"єкт господарювання не реєструвався в установленому законом порядку, не прималося рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки для організації ринку. Більше того, лише 30.06.2011р. виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради своїм рішенням №235 надав дозвіл Могилів-Подільському районному споживчому товариству на здійснення заходів з організації ринку по АДРЕСА_2 та зобов"язав виготовити необхідну документацію з організації ринку та погодити її з відповідними установами та службами у встановленому порядку. Судом встановлено, що договори оренди земельних ділянок площею 0,0234га та 0,9935га по АДРЕСА_2, укладені 11.02.2011р. між Могилів-Подільською міською радою та Могилів-Подільським районним споживчим товариством, набуди чинності лише 30.09.2011р. - з дати проведення державної реєстрації. Вказані обставини та факти спростовують твердження відповідача про правомірність використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 для організації та проведення ринкової торгівлі. Відповідач на вимогу суду за ухвалою від 01.08.2012р. (т.2 а.с.49) не надав жодного документа,передбаченого земельним законодавством УРСР, України, яке було чинним у відповідні періоди часу, який би підтверджував його право власності, постійного користування чи оренди на земельну ділянку за нинішньою адресою по АДРЕСА_2 на час укладення оспорюваних договорів.
З огляду на наведене вище, суд приходить до переконання в тому, що Могилів-Подільске районне споживче товариство за відсутності компетентних рішень про виділення земельної ділянки, про надання дозволу на організацію ринку,без створення ринку як суб"єкта господарювання, за відсутності, передбачених земельним законодавством України прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 уклало з ФОП ОСОБА_1, договори бронювання торгових місць НОМЕР_1 від 01.01.2008р. та НОМЕР_2 від 01.01.2011р., за якими фактично передало останньому в користування частину земельної ділянки, за відстуності достатніх на те правових підстав, та отримувало за це грошову плату,що суд розцінює як порушення прав позивача, передбачених Правилами торгівлі на ринках, що є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними на підставі ст.203ч.1,ст.215ч.1ЦК України, ст.125,ст.126 ЗК України, ст.18,ст.20 ЗУ "Про опренду землі".
Оспорювані позивачем договори не підлягають визнанню недійсними з підстав передбачених ст.228,ст.230,ст.231 ЦК України .
Що стосується вимоги про визнання договорів недійсними з підстав, передбачених т.228 ЦК України, то суд виходив з наступного.
Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, на чому наголошено у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", проте позивачем не надано суду таких доказів вини керівника відповідача. Крім того, позивачем не враховано те, згідно ст.228ч.2 ЦК правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним , а відповідно до ст.215ч.2 ЦК не вимагається визнання судом недійсним правочину , якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Що стосується вимоги про визнання договорів недійсними з підстав, передбачених т.230 ЦК України, то суд виходив з наступного.
Статтею ст.230ч.1 ЦК передбачено наступне. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Проте, при зверненні до суду позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджували б наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману, що є обов"язковим відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", і що на переконання суду є підставою для відмови в задоволенні позову з цієї підстави.
Що стосується вимоги про визнання договорів недійсними з підстав, передбачених т.231 ЦК України, то суд виходив з наступного.
Згідно ст.231ч.1 ЦК правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Як зазначається у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов'язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім'ї, родичів тощо або їх майна. Факт насильства не обов'язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі.
Разом з тим, надані позивачем при зверненні до суду документи (т.1 а.с. 64-110) не підтверджують фактів застосування до нього фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи з метою примусити до укладення оспорюваних договорів, в зв"язку з чим слід відмовити в задоволенні позову з цієї підстави.
Розподіл судових витрат слід провести з врахуванням приписів ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 44, 49,69, 84, 85, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
1.Позов задовольнити .
2.Визнати недійсними договори бронювання №45 від 01.01.2008р. та №89 від 01.01.2011р., укладені між Могилів-ІІодільським районним споживчим товариством та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.
3.Стягнути з Могилів-Подільського районного споживчого товариства на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 грн..
4.Повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 суму надміру сплаченого судового збору в розмірі 29грн..
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 вересня 2012 р.
Суддя Грабик В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1
3 - відповідачу (24000, м. Могилів-Подільський, вул. Ринкова, 56/1)
Судове рішення № 25985466, Господарський суд Вінницької області було прийнято 11.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/35/2012/5003. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: