Рішення № 25985459, 14.09.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5004/1010/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД, м. Нововолинськ

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луцьк

про розірвання кредитного договору та стягнення 138 259,84 грн. завданої шкоди

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Цаан Д.Ю. -директор (наказ №01 від 01.02.2005р.)

від відповідача: Дацюк В.М. -головний експерт зі стягнення Відділу стягнення (м. Луцьк) Управління проблемних кредитів Львівської обласної дирекції Департаменту проблемних кредитів (дов. №234/12 від 18.06.2012р.)

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції про розірвання укладеного між сторонами 19 вересня 2008 року кредитного договору №010/08-11/2132 та стягнення з відповідача 138 259,84 грн. завданої неправомірними діями останнього шкоди.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2012р. за цим позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 30.08.2012р. розгляд справи відкладався за клопотанням представника відповідача, що пов'язувалось із необхідністю останнім ознайомитись із матеріалами справи, підготувати та надати суду відповідні письмові пояснення по суті пред'явлених позовних вимог.

До початку розгляду судом справи по суті представником позивача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, що пов'язане із хворобою директора ТзОВ "Будівельна фірма "Конкурент", котрий володіє усією інформацією щодо укладення між сторонами спірної кредитної угоди.

Зазначене клопотання представника сторони, з приводу котрого були висловлені заперечення з боку представника відповідача, судом відхилене як необґрунтоване та безпідставне.

При цьому суд виходив з тих обставин, що ТзОВ "Будівельна фірма "Конкурент" не виступає стороною (учасником процесу) у даній справі, інтереси позивача в судовому засіданні представляє директор ТзОВ "Будсервіс" ЛТД, котрим власне і було від імені товариства підписано кредитний договір.

Крім цього суд вважає, що зазначене клопотання сторони спрямоване не інакше, як на затягування розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному об'ємі, розірвати укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції кредитний договір №010/08-11/2132 від 19.09.2008р., стягнути з відповідача 138 259,84 грн. завданої неправомірними діями останнього товариству шкоди, зобов'язати кредитну установу зарахувати сплачені позивачем відсотки за користування кредитом в сумі 106 703,30 грн. в рахунок погашення тіла кредиту за кредитним договором, а також покласти на банк обов'язок відшкодування ТзОВ "Будсервіс" ЛТД понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.

В обґрунтування пред'явленого позову представником сторони з врахуванням наданих суду додаткових письмових пояснень від 30.08.2012р. (а.с. 39-40) здійснюється посилання на ті обставини, що 19.09.2008р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції та ТзОВ "Будсервіс" ЛТД було укладено кредитний договір №010/08-11/2132 відповідно до котрого відповідач зобов'язувався надати позивачу кредит в розмірі 2 000 000 грн. наступними траншами: у вересні 2008 року -500 000 грн., у жовтні 2008 року -500 000 грн., у листопаді 2008 року -500 000 грн., у грудні місяці 2008 року -500 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 21,5% строком до 18.09.2018р. з цільовим використанням -на проведення будівництва нерухомого майна та фінансування супутніх витрат. За період дії кредитного договору відповідачем було надано позивачу кредитних коштів в сумі 1 070 000 грн. Не дивлячись на добросовісне виконання товариством "Будсервіс" ЛТД умов кредитної угоди (сплата 106 703,30 грн. в якості погашення кредиту), відповідач не надав позивачу черговий транш коштів згідно здійсненої заявки чим безпідставно односторонньо порушив умови кредитного договору та завдав товариству збитків в сумі 138 259,84 грн., котрі підтверджуються виконаним приватним підприємством -аудиторська фірма "АФК-Аудит" аудиторським звітом від 07.05.2011р. (а.с. 21-24) про результати проведення аудиту достовірності і повноти відображення окремих бухгалтерських операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності товариства за звітні періоди 2008-2009 років.

Волинська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у письмових поясненнях від 05.09.2012р. (а.с. 43-45) на позовну заяву та представник кредитної установи в судовому засіданні з приводу пред'явлених товариством "Будсервіс" ЛТД позовних вимог заперечили, засвідчивши на безпідставності та необґрунтованості останніх, просять суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

При цьому стороною з посиланнями на долучені додатково до матеріалів справи документи (а.с. 48-68) засвідчується, що за період дії кредитного договору відповідачу було видано кредитних коштів на суму 1 070 000 грн. з останнім траншем в розмірі 70 000 грн. 08.01.2009р. Фінансування товариства "Будсервіс" ЛТД припинилось у зв'язку із порушенням позичальником ряду умов кредитного договору, зокрема, в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Зазначається відповідачем також на правомірності нарахувань банком позичальнику відсотків за користування кредитом, сум штрафних санкцій (пені), на існуванні на даний час у ТзОВ "Будсервіс" ЛТД перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції заборгованості за кредитним договором від 19.09.2008р. №010/08-11/2132 в сумі 1 070 000 грн. боргу за кредитом та 782 662,80 грн. за нарахованими та несплаченими відсотками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши додатково надані останніми суду для огляду та долучення до матеріалів справи документи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2008 року між відкритим (на даний час публічним -Статут банку та Положення про обласну дирекцію, довідки управління статистики про включення до ЄДРПОУ -а.с. 69-107) акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, м. Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД, м. Нововолинськ було укладено кредитний договір №010/08-11/2132 з додатком №1 Графік погашення кредиту (а.с. 8-15, 53-68).

У відповідності до умов цієї угоди кредитна установа-відповідач зобов'язалась надати товариству "Будсервіс" з метою проведення будівництва нерухомого майна та фінансування супутніх витрат (виплата заробітної плати, сплата відрахувань на соціальні заходи, інших податків і зборів) кредитні кошти в розмірі 2 000 000 грн. з терміном остаточного повернення кредиту 18.09.2018р. та сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі відсоткової ставки за кредитом, визначеної між договірними сторонами (21,5% річних).

Відповідно до цього договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зобов'язувалось надати ТзОВ "Будсервіс" ЛТД кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування наступними траншами: 1-й транш у вересні 2008 року -500 000 грн., 2-й транш у жовтні 2008 року -500 000 грн., 3-й транш у листопаді 2008 року -500 000 грн., 4-й транш у грудні місяці 2008 року -500 000 грн.

При цьому сторонами за угодою було визначено, що даний договір є дійсним і обов'язковим законним зобов'язанням позичальника, порушення якого є умовою для застосування санкцій проти нього.

Положеннями кредитної угоди було визначено, що позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, виконати всі інші визначені договором зобов'язання.

Пунктом 1.5.1 договору від 19.09.2008р. було визначено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору), шляхом безготівкового перерахування коштів на позичковий рахунок. Нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів.

Судом встановлено, що у відповідності до погодженого між сторонами Графіку погашення кредиту та сплати процентів позичальник зобов'язувався щомісячно з жовтня місяця 2008 року здійснювати відповідні платежі по відсотках, а також з жовтня місяця 2009 року приступити до виконання зобов'язання в частині погашення суми отриманого кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не заперечено, що за період дії кредитного договору відповідачу було надано кредитних коштів на загальну суму 1 070 000 грн., що підтверджується розпорядженнями Волинської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 26.09.2008р. на суму 500 000 грн., від 22.10.2008р. на суму 500 000 грн., від 08.01.2009 р. на суму 70 000 грн., платіжним дорученням №2 від 08.01.2009р. на суму 70 000 грн. (а.с. 49-52).

Відтак останній транш грошових коштів в розмірі 70 000 грн. було надано відповідачем позивачу 08 січня 2009 року. Після зазначеної дати грошові кошти згідно кредитної угоди від 19 вересня 2008 року №010/08-11/2132 на рахунок ТзОВ "Будсервіс" ЛТД не надходили, що й виступило в подальшому підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про розірвання укладеного між сторонами кредитного договору, а також стягнення з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь ТзОВ "Будсервіс" ЛТД завданих його неправомірними діями збитків в розмірі 138 259,84 грн.

В обгрунтування суми збитків позивач посилається на виконаний приватним підприємством -аудиторська фірма "АФК-Аудит" аудиторський звіт від 07.05.2011р. про результати проведення аудиту достовірності і повноти відображення окремих бухгалтерських операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності товариства за звітні періоди 2008-2009 років, а також зазначає, що у зв'язку з ненаданням відповідачем кредитних коштів в розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, товариство "Будсервіс" ЛТД було позбавлене того, на що воно розраховувало при укладенні кредитної угоди -проведення будівництва нерухомості та фінансування супутніх витрат, отримання прибутку, за рахунок якого планувалося погашення заборгованості, відтак безпідставне одностороннє порушення умов кредитного договору зі сторони кредитної установи є істотним.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про безпідставність пред'явленого позивачем до відповідача позову та необхідність відмови ТзОВ "Будсервіс" ЛТД у задоволенні його позовних вимог.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із загальних загад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 627, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Судом встановлено, що відносини між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції та товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД носять договірний характер, укладений між ними 19.09.2008р. кредитний договір №010/08-11/2132 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був. У відповідності до умов угоди банк зобов'язувався надати суб'єкту господарської діяльності кредит, а останнім було взято на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку судом з'ясовано, що у період дії кредитної угоди №010/08-11/2132 від 19.09.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД, не дивлячись на отримання кредитних коштів та взяття на себе певних зобов'язань та ризиків (повернення грошей, сплата відсотків, штрафних санкцій у вигляді пені), неодноразово порушувало умови договору, зокрема, в частині сплати кредитній установі відсотків за користування кредитними коштами, повернення кредиту у строки, порядку та розмірах, встановлених додатком №1 до кредитного договору -Графік повернення кредиту.

Так з огляду на додаток №1 Графік погашення кредиту до кредитного договору №010/08-11/2132 від 19.09.2008р. позичальник зобов'язувався щомісячно, починаючи з жовтня 2008 року, здійснювати сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 35834 грн. до вересня місяця 2009 року, з вересня 2009 року для позичальника були встановлені інші суми платежів.

З огляду на виділений кредит в вересні-жовтні місяцях 2008 року в сумі 1 000 000 грн. суд вважає, що товариству "Будсервіс" ЛТД у період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року підлягала до сплати менша сума відсотків, а саме 17917 грн. щомісячно (50% від суми 35834 грн.)

В той же час наданими сторонами документами та поясненнями підтверджується, що платежі по відсотках здійснювались позичальником несвоєчасно та у невстановлених розмірах (881,15 грн. та 587,43 грн. -вересень 2008 року, 6168,03 грн. та 5874,32 грн. -жовтень 2008 року, 17622,95 грн. -листопад 2008 року, 18210,38 грн. -грудень 2008 року, 17359,04 грн. -січень 2009 року, 20000 грн. -серпень 2009 року, 20000 грн. жовтень 2009 року: всього 106 703,30 грн.)

Викладені обставини слугували підставою для звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до Нововолинського міського суду Волинської області із позовом до ТзОВ "Будсервіс" ЛТД, ТзОВ "Будівельна фірма "Конкурент", фізичної особи Цаана Юхима Ламбертовича про стягнення суми боргу за кредитним договором №010/08-11/2132 від 19.09.2008р. (ТзОВ "Будівельна фірма "Конкурент" та фізична особа Цаан Ю.Л. у відповідності до укладених з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" договорів поруки від 19.09.2008р. №№010/08-11/2132/П-1 та 010/08-11/2132/П-2 виступали поручителями за належне виконання ТзОВ "Будсервіс" зобов'язань, що випливають із кредитного договору №010/08-11/2132 від 19.09.2008р.)

Рішенням Нововолинського міського суду від 19.04.2010р. у справі №2-104-10, котре набрало законної сили 30.04.2010р. (а.с. 18-20), було постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Конкурент" та Цаана Юхима Ламбертовича солідарно на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 1 213 086,70 грн. заборгованості по кредиту.

При цьому в процесі розгляду зазначеної справи Нововолинським міським судом було встановлено, що "… 19 вересня 2008 року між позивачем та ТзОВ "Будсервіс" ЛТД було укладено кредитний договір №010/08-11/2132. Відповідно до п. 1.7 договору кредиту банк здійснює видачу кредиту однією сумою чи траншами згідно з кредитними заявками позичальника. За період дії кредитного договору ТзОВ "Будсервіс" ЛТД було видано кредитних коштів на суму 1 070 000 грн.

За умовами договору, а саме п. 1.5.1, погашення відповідної частини кредиту здійснюється щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів. Відповідно до п. 15.1.1 нараховані проценти за користування кредитними коштами сплачуються одночасно з погашенням відповідної частини кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.01.2009р. відповідачем не було здійснено погашення відсотків, 02.02.2009р. несплачені відсотки було винесено на рахунки прострочених. Крім того відповідачем було порушено умови кредитного договору щодо наявності та дійсності договорів страхування протягом дії кредитного договору, підтримання позитивних показників капіталу, поточної ліквідності та чистого прибутку, надання фінансової звітності та інших умов договору

Договором кредиту передбачена відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у встановлені терміни -нарахування пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Кредитор виконав покладені на нього зобов'язання, відповідно до умов договору, крім того неодноразово намагався в досудовому порядку вирішити спір, що підтверджується документально. На адресу відповідачів позивач неодноразово надсилав вимоги щодо погашення боргових зобов'язань за кредитним договором. Однак останні пояснювали, що систематичне порушення умов договору пов'язане з фінансовою кризою, яка виникла в Україні, та співпрацею підприємства з бюджетними установами, від яких не надходять кошти за виконані роботи, що призводить до відсутності коштів у підприємства на погашення суми кредиту та нарахованих відсотків. Таким чином станом на 30 жовтня 2009 року заборгованість ТзОВ "Будсервіс" ЛТД перед позивачем по кредитному договору, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 1 213 086,70 грн."

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. В силу положень ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус судів" від 07.07.2010р. №2453-VI визначається, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно положень ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином суд вважає, що факти невиконання (неналежного виконання) товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД договірних зобов'язань, що випливають із укладеного з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредитного договору від 19.09.2008р. №010/08-11/2132, зокрема, в частині несвоєчасного повернення банку наданих кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, були встановлені Нововолинським міським судом при вирішенні цивільної справи №2-104-10 ще 19 квітня 2010 року і таке рішення в цій частині в силу положень статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду при вирішенні даного спору.

Матеріалами справи (а.с. 16, 108-114) підтверджується те, що у період 2008-2009 років ТзОВ "Будсервіс" ЛТД зверталось до банку-відповідача із письмовими клопотаннями про відстрочку, розстрочку сплати відсотків, реструктуризацію заборгованості та ін. Зазначені клопотання розглядались ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про що заявнику надавались відповідні відповіді (а.с. 115, 116) з приводу необхідності подання кредитній установі певного пакету документів для розгляду та вирішення того чи іншого питання.

Позивачем в той же час не було надано суду будь-яких доказів в підтвердження виконання вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та надання йому відповідних витребуваних документів.

Поруч з цим судом було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД всупереч положенням п. 1.3.2.2 кредитного договору (право позичальника на отримання кредиту виникає з моменту виконання такої умови, як укладення договору страхування фінансового ризику предмета іпотеки) не було укладено і на даний час не укладено із кредитною установою зазначеного договору.

Товариством "Будсервіс" ЛТД також було порушено положення п. 2.3.16 кредитного договору №010/08-11/2132 в частині підтримання впродовж дії договору позитивних показників капіталу, поточної ліквідності та чистого прибутку. Зазначені факти також відображені у рішенні Нововолинського міського суду від 19.04.2010р. у справі №2-104-10.

Із письмових пояснень ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 05.09.2012р. (а.с. 43-45) вбачається, що станом на 01.01.2009р. ТзОВ "Будсервіс" отримало збитки у діяльності в розмірі 99,0 тис. грн. чим поставило під сумнів свою кредитоспроможність перед банком (відповідну звітність позичальником було подано банку 25.02.2009р., проаналізовано останнім та здійснено висновки про неможливість подальшого кредитування). Згідно поданої звітності станом на 01.10.2009р. у ТзОВ "Будсервіс" ЛТД обраховувались збитки у діяльності в розмірі 490,0 тис. грн. та від'ємний показник власного капіталу.

Крім цього судом взято до уваги порушення позичальником умов п. 2.3.13 договору кредитування №010/08-11/2132 в частині щоквартального, не пізніше місяця по закінченню відповідного звітного кварталу, надання банку свого бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати за звітний фінансовий квартал -станом на 01.03.2010р. ТзОВ "Будсервіс" ЛТД не було надано банку відповідну фінансову звітність станом на 01 січня 2010 року.

Порушення умов кредитного договору продовж його дії допускалась позивачем і в частині п. 2.3.6 угоди (зобов'язання здійснювати перевід оборотів по безготівкових рахунках, відкритих у ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", у обсягах, пропорційних частці наданого позичальнику кредиту у загальному обсязі кредитного портфелю позичальника. Так питома вага кредиту ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" протягом періоду кредитування складала більше 90%, в той час, коли частка переведених оборотів на кожному етапі кредитування не була більшою 15%.

Викладені обставини в сукупності виступили підставою для прийняття публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції рішення про припинення виділення кредиту (надання наступних грошових траншів) товариству з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД згідно кредитного договору від 19.09.2008р. №010/08-11/2132.

Зазначена позиція кредитної установи в даному випадку розцінюється судом як правомірна, обґрунтована положеннями укладеного між сторонами кредитного договору від 19.09.2008р. №010/08-11/2132, пунктом 1.7.4 котрого чітко визначено право банку відмовити позичальнику у наданні чергового траншу в разі невиконання позичальником умов цього договору та/або інших договорів, що пов'язані з цим договором.

При цьому судом було взято до уваги й те, що згідно наданих Волинською обласною дирекцією ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в процесі розгляду справи по суті документів, а саме розрахунку нарахованих та сплачених відсотків ТзОВ "Будсервіс" ЛТД за розрахунковий період з 19.08.2008р. по 26.08.2012р. (а.с. 48), станом на 26.08.2012р. за позивачем згідно кредитної угоди від 19.09.2008р. №010/08-11/2132 обраховується заборгованість в загальній сумі 1 852 662,80 грн., в тому числі 1 070 000 грн. боргу по тілу кредиту, 782 662,80 грн. залишку заборгованості по відсотках. Крім цього за даними кредитора у боржника рахується сума прострочення згідно графіку в розмірі 629 023,02 грн. Розміри зазначених сум заборгованостей не було спростовано та заперечено позивачем в судовому засіданні.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, з якими законодавство пов'язує можливість розірвання кредитного договору №010/08-11/2132 від 19.09.2008р.

Як вже було зазначено, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків згідно із ст. 11 Цивільного Кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Спір, що виник між сторонами у справі, стосується кредитних правовідносин.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї стороні -укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору сторонами не заперечується.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Положеннями статті 188 Господарського кодексу України регламентовано наступний порядок зміни та розірвання господарських договорів.

1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачем не доведено істотного порушення відповідачем умов кредитного договору.

Посилання позивача на те, що відповідач відмовився в односторонньому порядку від виконання своїх зобов'язань за договором, чим порушив умови спірного договору, оскільки безпідставно не надав наступного траншу грошових коштів судом відхиляються з тих підстав, що зазначена дія кредитної установи, як це вже було досліджено, була вчинена в межах положень кредитної угоди з огляду на невиконання позичальником ряду умов договору кредитування.

Також суд вважає, що в даному випадку відсутні обставини, з якими ст. 652 Цивільного кодексу України пов'язує можливість дострокового розірвання між сторонами в судовому порядку кредитного договору.

Норми статті 652 Цивільного кодексу України, що регламентує порядом зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, передбачають, зокрема, наступне:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; - із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Так, закон пов'язує можливість розірвання договору за рішенням суду виключно з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України за істотної зміни обставин. Вказана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 23.05.2011р. №53/325-09 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 24.11.2011р. №01-06/1642/2011 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

В даному випадку у суду відсутні правові підстави розірвання кредитного договору №010/08-11/2132 від 19.09.2008р. на підставі вказаної норми законодавства, оскільки у спірній ситуації відсутні одночасно всі умови, визначені в наведеній статті.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем не доведено наявність умов, передбачених ч. 2 ст. 651 та ст. 652 Цивільного кодексу України як підстав для розірвання договору кредитування.

Поруч з цим суд вважає, що решта позовних вимог, зокрема, щодо стягнення з відповідача 138 259,84 грн. завданої неправомірними діями останнього шкоди, а також щодо зобов'язання кредитної установи зарахувати сплачені позивачем відсотки за користування кредитом в сумі 106 703,30 грн. в рахунок погашення тіла кредиту за кредитним договором, заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД, як правові наслідки розірвання кредитного договору, тому в їх задоволенні також слід відмовити.

При цьому суд виходив також із того, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової шкоди іншій особі. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна наявність наступних умов: протиправна поведінка заподіювача шкоди; заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою; вина заподіювача шкоди; обґрунтований розрахунок шкоди.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. №02-5/215 (із наступними змінами та доповненнями) за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 1166 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В даному випадку суд враховуючи вищевикладені встановлені обставини вважає, що нанесення матеріальної шкоди позивачу неправомірними діями відповідача, вина відповідача, причинний зв'язок між діями відповідача та збитками позивачем не доведені, навпаки судом встановлено, що невиконання кредитною установою (відповідачем) умов договору та відмова банку позичальнику (позивачу) у наданні наступного грошового траншу були викликані неправомірною поведінкою останнього, зокрема, порушенням умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 16, 509, 525-527, 530, 627, 629, 638, 651, 652, 1049, 1054, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

14.09.12