Постанова № 25984297, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.08.12 м.Севастополь Справа №2а-405/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Олійник С.О.,

за участю представників:

позивача - Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність б/н від 05.08.2011,

відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби -Токарева Любов Володимирівна, довіреність № 993/9/10-039 від 08.06.2012,

відповідача - Державної податкової служби у місті Севастополі -Токарева Любов Володимирівна, довіреність № 13/10/10-017 від 31.01.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Югремстрой-21" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби, Державної податкової служби у місті Севастополі про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Югремстрой-21" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом про: визнання неправомірними дій Державної податкової адміністрації у місті Севастополі щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримекодизайн" за період з 01.04.2008 по 31.12.2011; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 0000033500 від 08.02.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 147687,49 грн., з яких: 118149,99 грн. - податок на додану вартість та 29537,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя № 0000023500 від 08.02.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 740188,14 грн., з яких: 592150,51 грн. - податок на прибуток та 148037,63 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог податкового законодавства, що призвело до необґрунтованого збільшення позивачу розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.03.2012 відкрито провадження у справі. Іншою ухвалою суду від 06.03.2012 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.03.2012 замінено первинних відповідачів - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Севастополя та Державну податкову адміністрацію у місті Севастополі на належних - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби та Державну податкову службу у місті Севастополі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.04.2012 задоволено частково клопотання представника позивача про призначення у справі судово-економічної експертизи, у справі призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.08.2012 провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судових засіданнях підтримала позовні вимоги, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідачів з позовом не погодилась з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Югремстрой-21" зареєстровано в якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 18.04.2006 за № 1 077 102 0000 002475 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби в якості платника податків.

25.01.2012 посадовими особами Державної податкової адміністрації у місті Севастополі, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Югремстрой-21" з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримекодизайн" за період з 01.04.2008 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 189/10/35-004/34301276 від 25.01.2012.

У ході перевірки встановлено наступні порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 592150,51 грн., у тому числі за 2008 рік на 318145,17 грн., за 2009 рік на 274005,34 грн.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/94-ВР від 03.04.1994, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету всього на загальну суму 442697,91 грн., у тому числі: за 2008 рік на суму 254516,93 грн.: квітень - 17800,00 грн., травень - 50417,00 грн., червень - 20466,60 грн., вересень - 25833,33 грн., жовтень - 29166,67 грн., листопад - 63333,33 грн., грудень - 47500,00 грн.; за 2009 рік на суму 199280,98 грн.: січень - 68333,33 грн., лютий - 18333,33 грн., квітень - 18416,67 грн., травень - 7500,00 грн., червень - 8333,33 грн., липень - 8333,33 грн., вересень - 70030,99 грн., жовтень - завищено на 11100,00 грн.

На підставі акту перевірки № 189/10/35-004/34301276 від 25.01.2012, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, 08.02.2012, начальником Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000023500, яким Приватному підприємству "Югремстрой-21" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 740188,14 грн., з яких: 592150,51 грн. - основний платіж та 148037,63 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Також, на підставі вказаного акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 102.1, статті 102, пункту 114.1 статті 114, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, 08.02.2012 начальником Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000033500, яким Приватному підприємству "Югремстрой-21" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 147687,49 грн., з яких: 118149,99 грн. - основний платіж та 29537,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пунктів 78.4, 78.5 статті 78 цього кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. При цьому право на проведення перевірки у податкового органу виникає виключно за умови попереднього отримання платником податку копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова адміністрація у місті Севастополі «Про надання податкової інформації»звернулась до Приватного підприємства «Югремстрой-21»з письмовим запитом № 2912/10/35-031 від 14.11.2011 про надання протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту пояснення та засвідчені копії документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій Приватного підприємства «Югремстрой-21»з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»та відображення їх у податковому обліку і звітності за період з 01.01.2007 по теперішній час.

Документи потрібно було надати за переліком, наведеним у додатку, а саме: договори; податкові накладні від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»та реєстри податкових накладних; рахунки, товарні накладні або акти виконаних робіт; акти звірки взаєморозрахунків; регістри синтетичного обліку (журнали-ордери по бухгалтерських рахунках на які здійснювався облік операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»); відомості валових витрат з розшифровкою сум від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», які були включені до складу декларації про податок на прибуток підприємства; платіжні документи (платіжні доручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», виписки банку, які свідчать про розрахунки).

Також зазначеним запитом Державна податкова адміністрація у місті Севастополі повідомила позивача, що у рази ненадання вказаної інформації та її документального підтвердження, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, буде розглянуто питання про проведення позапланової перевірки.

Приватним підприємством "Югремстрой-21" листами від 22.11.2011 № 19 та від 23.11.2011 № 20 повідомлено Державну податкову адміністрацію у місті Севастополі про неможливість надання засвідчених копії документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій Приватного підприємства "Югремстрой-21" з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», оскільки на підставі постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 15.01.2010 про здійснення виїмки документів бухгалтерського та податкового обліку Приватного підприємства "Югремстрой-21" по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»за період з 24.02.2005 по 31.10.2009 вказані документи у підприємства були вилучені, про що складений протокол від 03.02.2010.

До вказаних листів Приватним підприємством "Югремстрой-21" в якості додатку наданні копії протоколу виїмки від 03.02.2010.

Незважаючи на це, наказом Державної податкової адміністрації у місті Севастополі № 17 від 16.01.2012, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано виконуючому обов'язки відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової адміністрації України у місті Севастополя забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Югремстрой-21»з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»за період з 01.04.2008 по 31.12.2011.

Таким чином, враховуючи приписи статей 78, 81 Податкового кодексу України, а також те, що з боку позивача вимога податкового органу була виконана - надані письмові пояснення разом з документальним підтвердження, підстав для проведення документальної виїзної позапланової перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України, у Державної податкової адміністрації в місті Севастополі, не виникло, у зв'язку з чим дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Югремстрой-21»з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»за період з 01.04.2008 по 31.12.2011 є неправомірними.

Також слід зазначити, що запит державної податкової адміністрації у місті Севастополі № 2912/10/35-031 від 14.11.2011 взагалі не містить обов'язкової інформації про підстави для його надіслання, що є порушенням пункту 73.3 статті 73 Податкового органу України та звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді на запит.

Відповідно до підпунктів 20.1.27, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано (підпункт 102.2.1 пункту 102.2 статті 102); посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили (підпункт 102.2.2 пункту 102.2 статті 102).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Абзацом першим пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, норми Податкового кодексу України встановлюють, що податкове (грошове) зобов'язання визначається (нараховується) податковим органом за попередній звітний (податковий) період, який не перевищує 1095 днів, шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Згідно з висновком акту перевірки № 189/10/35-004/34301276 від 25.01.2012 податковим органом під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства: з податку на прибуток підприємств за 2008 рік у сумі 318145,17 грн.: півріччя - 110853,50 грн., 9 місяців - 143145,42 грн., 4 квартал - 64146,25 грн.; з податку на додану вартість: за 2008 рік у сумі 254516,93 грн.: квітень - 17800,00 грн., травень - 50417,00 грн., червень - 20466,60 грн., вересень - 25833,33 грн., жовтень - 29166,67 грн., листопад - 63333,33 грн., грудень - 47500,00 грн.

Отже, враховуючи, що норми Податкового кодексу України чітко встановлюють період, за який податковий орган може здійснити нарахування податкового зобов'язання та випадки, коли таке зобов'язання може бути нараховане без дотримання строку позовної давності, яких відносно Приватного підприємства «Югремстрой-21»не встановлено, враховуючи, що податкові (грошові) зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість визначені Державною податкової інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя 08.02.2012, періодом, за який податковий орган мав право нарахувати позивачу податкові зобов'язання, є: щодо податку на прибуток приватних підприємств - починаючи з 4 кварталу 2008 року; щодо податку на додану вартість - з січня 2009 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлення порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за ІІ півріччя 2008 року на суму 110853,50 грн. та 9 місяців 2008 року на суму 143145,42 грн., та Закону України «Про податок на додану вартість»за весь 2008 рік на суму 254516,93 грн. є незаконним. На підставі пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України Приватне підприємство «Югремстрой-21»вважається вільним від грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за ІІ півріччя 2008 року на суму 110853,50 грн., 9 місяців 2008 року на суму 143145,42 грн. та податку на додану вартість за весь 2008 рік на суму 254516,93грн.

Правовідносини, що виникли у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, у спірний період регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесено включення до валових витрат -витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, та згідно підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Тобто, платник податку має право на включення до складу валових витрат будь-які витрати, які він зазнав у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Єдиною умовою включення таких сум до валових витрат є подальше використання у власній господарської діяльності, незалежно чи почали таки товари використовуватися на момент перевірки, та належним чином оприбуткування них за обліком.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до абзацу третього підпункту 7.2.3 та абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Абзацами першим та другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З системного аналізу наведених правових норм слідує, що податкова накладна як звітний податковий документ, яка є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення лише при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, вказаним Законом передбачено єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Положеннями статей 42-44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, які згідно зі статтями 626, 627 Цивільного кодексу України є домовленістю двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 317, 319, 323 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Як свідчать матеріали справи, у 2008 році між Приватним підприємством «Югремстрой-21»та Державною медичною установою санаторій «Білорусія»були укладені договори підряду на виконання підрядних ремонтно-будівельних робіт безпосередньо у санаторію «Білорусія». З метою виконання договірних зобов'язань перед санаторієм, між Приватним підприємством «Югремстрой-21»(генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»(субпідрядник) протягом 2008-2009 років укладалися договори субпідряду на виконання будівельних робіт, у тому числі ремонтно-будівельних, за умовами яких субпідрядник зобов'язується виконати роботу з поточного ремонту на об'єкті ГМУ санаторія «Білорусія», а генпідрядник її прийняти та оплатити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», як вбачається з матеріалів справи, зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 24.03.2005, номер запису 11461020000000867, свідоцтво про державну реєстрацію від 24.03.2005 № 445761. Підприємство взято на податковий облік у Державній податковій інспекції у місті Ялта 26.04.2005 за № 1652, зареєстровано платником податку на додану вартість № 00516166 (а.с. 171, 172 т.1).

Радою міністрів Автономної Республіки Крим Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»25.11.2006 видано ліцензію серії АВ № 156864 на здійснення вишукувальних та проектних робіт в будівництві, спорудження несучих і огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних та транспортних мереж, включно у сейсмічних районах та особливо важкі інженерно-геологічні умови. Строк дії ліценції з 25.11.2006 по 25.11.2011 (а.с. 176 т.1).

Статтею 882 Цивільного кодексу України, пунктами 88, 91, 96 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що умови договорів субпідряду виконані сторонами (Приватним підприємством «Югремстрой-21»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн») в повному обсязі, роботи, здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», передані та прийняті позивачем, про що складені та підписані акти прийому виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт. Приватне підприємство «Югремстрой-21»оплатило отримані підрядні роботи. На підтвердження виконання робіт та отримання грошових коштів Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»виписало позивачу податкові накладні за відповідні податкові періоди.

Зазнані витрати Приватне підприємство «Югремстрой-21»на виконання умов Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»включило до складу валових витрат виробництва та податкового кредиту.

У подальшому, виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»підрядні роботи передані Приватним підприємством «Югремстрой-21»замовнику -Державній медичній установі санаторію «Білорусія», про що також між сторонами складені та підписані акти прийому виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Отримані в рахунок оплати виконаних підрядних робіт за договорами підряду доходи на виконання умов Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»включені Приватним підприємством «Югремстрой-21»до складу валового доходу та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. Оцінка господарських операцій та їх змісту може здійснюватися окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання, оскільки дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції, і навпаки -недотримання вимог цивільного чи господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку.

Таким чином, складені після закінчення господарських операцій - виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»підрядних робіт за договорами субпідряду, передбачені законодавством первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме - мають назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, який в свою чергу засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн». При цьому, зазначені підрядні роботи викликали зміни в структурі зобов'язань позивача, оскільки за фактом їх отримання понесені витрати позивач включив до валових, а подальший продаж цих же робіт - передання замовнику - ГМУ санаторій «Білорусія», призвів до виникнення податкових зобов'язань - нарахування податків, тобто отримання доходу, що в свою чергу також є підтвердженням реальності виконання робіт за укладеними між сторонами договорами.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування підприємству грошових зобов'язань стала неможливість встановлення факту реальності здійснення господарських операцій, недійсність податкової звітності та первинних документів по взаємовідносинах позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», що, на думку податкового органу, підтверджується вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 у кримінальній справі № 1-24 2011.

Так, вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 у кримінальній справі № 1-24 2011 ОСОБА_3 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 366 Кримінального кодексу України. Під час розгляду кримінальної справи судом встановлено, що ОСОБА_3, реалізуючи умисел, направлений на прикриття незаконної діяльності зі списання та повернення за винагороду готівкових грошових коштів, перерахованих контрагентами як оплату по оформленим ним же безтоварним операціям, 24.02.2003 шляхом перереєстрації на своє ім'я, придбав Приватне підприємство «Світоч»та 24.03.2005 шляхом реєстрації на своє ім'я в державних органах створив суб'єкт підприємницької діяльності - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн».

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 залишений без змін.

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинені воно цією особою.

Отже, лише встановлення у рамках кримінальної справи факту узгодженості дій платника податків з постачальником, який є фіктивним та господарська діяльність якого не направлена на отримання доходу, з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності про такі дії чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань, може слугувати підставою для позбавлення позивача права на включення до складу податкового кредиту понесених витрат на сплату податку. При цьому, такі факти в рамках кримінальної справи повинні бути встановлені відносно конкретних осіб та діяння. Таких обставин під час розгляду кримінальної справи № 1-24 2011 за обвинуваченням ОСОБА_3 стосовно Приватного підприємства «Югремтсрой-21»судом встановлено не було.

Більш того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2011 скасована ухвала Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2011 відносно ОСОБА_3 з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012 апеляція захисника задоволена частково, апеляція засудженого ОСОБА_3 задоволена повністю, вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 скасований з поверненням кримінальної справи прокурору Автономної Республіки Крим на додаткове розслідування.

Також слід зазначити, що діючим законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта господарювання бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Єдині відомості, які є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявність свідоцтва платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Станом на момент здійснення господарських операцій (виконання робіт) Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»було зареєстровано як юридична особа у Державному реєстрі підприємств та організацій, було платником податку на додану вартість, мало ліцензію на здійснення будівельної діяльності.

Згідно з пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, а саме: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Тобто єдиною підставою, визначеною нормами законодавства (що діяло на момент укладення договорів підряду та здійснення операцій сторонами договорів) для визнання податкової накладної недійсною, є виключно заповнення податкової накладної особою, яка не зареєстрована у якості платника податку на додану вартість. Інших підстав та повноважень, наданих законодавством податковому органу, визнавати податкові накладні недійсними не встановлено.

При цьому, законодавчі акти України, а саме: Закон України «Про Державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про податок на додану вартість»не надають повноважень податковим органам самостійно визнавати недійсними господарські договори (первинні документи) та фінансово-господарські операції. Таке право діючим законодавством України надано виключно суду.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

27.06.2012 судовим експертом Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.04.2012 про призначення судово-економічної експертизи, надано висновок № 500 від 27.06.2012.

Згідно з вказаним висновком Приватне підприємство «Югремстрой-21»у період з 2 кварталу 2008 року по 3 квартал 2009 року задекларувало суму валових витрат по документах, оформлених від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»на підтвердження виконання підрядних робіт у загальній сумі 2368604,45 грн., у тому числі: за 2008 рік - 1272582,67 грн., за 2009 рік - 1096021,78 грн.

За даними проведеного дослідження сума витрат Приватного підприємства «Югремстрой-21»по операціях, оформлених від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»за період з 2 кварталу 2008 року по 3 квартал 2009 року складає 2458397,67 грн., у тому числі: за 2008 рік - 1343882,00 грн., за 2009 рік - 1114515,67 грн.

Висновки акту перевірки Державної податкової адміністрації у місті Севастополі № 189/10/35-004/34301276 від 25.01.2012 щодо заниження Приватним підприємством «Югремстрой-21»податку на прибуток підприємства на загальну суму 592150,51 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 442697,91 грн. даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Приватного підприємства «Югремстрой-21»нормативно не обґрунтовані та документально не підтверджуються.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації у місті Севастополі по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Югремстрой-21»з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»за період з 01.04.2008 по 31.12.2011.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя від 08.02.2012 № 0000033500 про збільшення Приватному підприємству «Югремстрой-21»суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 147687,49 грн., з яких: основне зобов'язання - 118149,99 грн., штрафна (фінансова) санкція - 29537,50 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя від 08.02.2012 № 0000023500 про збільшення Приватному підприємству «Югремстрой-21»суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі - 740188,14 грн., з яких: основне зобов'язання - 592150,51 грн., штрафна (фінансова) санкція - 148037,63 грн.

5. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Югремстрой-21»(99055, місто Севастополь, вул.Хрустальова, 149, кв.40) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3655,06 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень шість копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 04 вересня 2012 року.