Ухвала суду № 25984233, 06.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

06 вересня 2012 року № 2а-12244/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Блажівська Н. Є., розглянувши

подання

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби

до

про

Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»

зупинення видаткових операцій

В С Т А Н О В И В

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»(код ЄДРПОУ 26088860).

Відповідно до частини 2 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Суд звертає особливу увагу на те, що для цілей даної норми під обставиною, розуміється не момент складення Акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (адже це форма рішення суб’єкта владних повноважень), а безпосередньо момент, з якого суб’єкт владних повноважень дізнався, або повинен був дізнатися про недотримання платником податків вимог чинного законодавства –тобто не подання документів, необхідних для складення акта опису майна.

Як вбачається зі змісту подання, заявником вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України дотримано, з огляду на наступне.

Так, у поданні зазначено, що контролюючим органом було направлено на адресу Відповідача лист від 28 лютого 2012 №5615/10/24-037 року про надання переліку майна, яке перебуває у власності підприємства, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу з метою складення акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та зобов’язано надати вищезазначену інформацію у десятиденний термін з моменту отримання листа податковому керуючому. Даний лист отриманий уповноваженою особою Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» 5 березня 2012 року. Таким чином, десятиденний строк, протягом якого платнику податків слід було надати документи сплив 15 березня 2012 року.

Разом з тим Суд особливо звертає увагу на те що, податковим керуючим складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу лише 5 вересня 2012 року.

Як вбачається з листа від 28 лютого 2012 року №5615/10/24-037 податковим органом було чітко визначено та надано строк для подання документів і, таким чином, уже станом на 16 березня 2012 року Державній податковій інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби було достовірно відомо про невиконання Державним підприємством «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння»вимог щодо надання переліку майна, яке перебуває у власності підприємства.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України встановлено зокрема, що у разі якщо платник податків не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

З вищенаведеного вбачається, що Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби допущено зволікання з вчиненням дій передбачених пунктом 84.9 статті 89 Податкового кодексу України, а таким чином, з моменту встановлення обставин (15 березня 2012 року) податковим органом пропущено строки встановлені частиною 2 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду з поданням.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", у податкових питаннях Суд враховує також фінансові інтереси держави.

Відтак, Суд звертає особливу увагу на те, що законодавець закріплюючи норми щодо невідкладності - 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, керувався принципом невідкладності захисту інтересів держави. В іншому випадку, втрачається зміст невідкладності розгляду в судовому порядку тих питань, з якими суб’єкт подання зволікає протягом тривалого часу. А тому, зволікання, допущене Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби напряму суперечить принципу невідкладності спрямованого на забезпечення належного захисту інтересів держави. Так, у даному випадку зволікання тривало понад 5 місяців.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Суд звертає увагу на те, що до адміністративного подання за аналогією застосовуються ті ж наслідки, що і до адміністративного позову.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Керуючись вимогами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України суд звертає увагу на те, що подання з яким податковий орган звернувся до суду після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таки чином, згідно положень частини 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України подання може бути залишене без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Суд акцентує особливу увагу на тому, що подання не містить посилання на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду після більш ніж 5 місяців з моменту настання обставини.

Таким чином, жодних обґрунтованих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду суб’єктом владних повноважень не зазначено, а Судом не встановлено.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, в зв’язку з вищевикладеним та, враховуючи те, що Позивачем не наведено доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Суд приходить до висновку про те, що Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому на підставі частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України подання слід залишити без розгляду.

За таких обставин, суб’єкт владних повноважень - Державна податкова інспекція у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби повноважна звернутися з даного приводу до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись вимогами статей 99, 100, 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

У Х В А Л И В

1. Подання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без розгляду.

2. Попередити Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі міста Києва Державної податкової служби, що подання та додатки до нього будуть повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

3. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є.Блажівська