Постанова № 25983708, 12.09.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2272/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Мітіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (в подальшому - позивач) звернувся в Кіровоградський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі по тексту -УМВС України в Кіровоградській області або відповідач), в якій просив визнати протиправним його звільнення та скасувати накази відповідача № 509 від 28 березня 2012 року "Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та його покарання", № 111 о/с від 28 березня 2012 року "По особовому складу", поновити його на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, стягнути моральні збитки у розмірі 10 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані накази про його звільнення прийняті необґрунтовано та з порушенням встановленої процедури.

Посилання відповідача на грубе порушення транспортної дисципліни у вигляді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є безпідставним і бездоказовим. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда провадження по справі по факту керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння закрито за відсутністю складу адмінправопорушення.

Також, при здійсненні процедури звільнення не було дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема, не було проведено службове розслідування, не відбирались письмові пояснення. Відповідачем, в порушення п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, в трудовій книжці не вказано причину звільнення.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з мотивів законності та обґрунтованості оскаржених наказів. На думку відповідача, наявність постанови суду про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення не звільняє позивача від дисциплінарної відповідальності. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп'яніння та скоєння ДТП підтверджується показами ОСОБА_2, відеозаписом зробленим працівниками ІОС УМВС 28.03.2012 та іншими матеріалами службового розслідування (а.с.21-24).

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та надали пояснення згідно позовної заяви.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши, у судовому засіданні, подані докази, суд вважає, що адміністративний позов належить задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби - п.2 ч.1 ст.17 КАС України.

Пункт 15 частини 1 статті 3 КАС України визначає, що під публічною службою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року 565-XII, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Згідно зі ст.7 України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року565-XII, міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Відповідно до п.1, п.6 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2006 року № 1383 Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління і відділи МВС на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також внутрішні війська, підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління.

Ст.20 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII вказує, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Таким чином суд зазначає, що у зв'язку з тим, що органи Міністерства внутрішніх справ України є державними органами виконавчої влади, управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області є територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України, який утворюється МВС України і йому підпорядковується, служба в управлінні УМВС України в Кіровоградській області відноситься до публічної служби.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про міліцію", порядок та умови проходження служби в міліції, а також підстави звільнення зі служби регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ України від 29.07.1991, № 114 (в подальшому -Положення), особи рядового і начальницького складу органів користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією країни та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Судом встановлено, що наказом УМВС України в Кіровоградській області № 111 о/с від 28 березня 2012 року "По особовому складу" ОСОБА_1 відповідно до п.64 "є" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни(а.с.6).

Підставою для його звільнення в наказі № 111 о/с зазначено наказ УМВС в області № 509 від 28 березня 2012 року "Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та його покарання".

Як зазначено в наказі, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за грубе ігнорування вимог наказів №№ 81-2007 та 90-2010, що призвело до порушення транспортної дисципліни, керування власним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та скоєння дорожньо -транспортної пригоди (а.с.7).

По даних фактах інспектором ВІОС УКЗ УМВС України в Кіровоградській області майором міліції Ферманом М.М. проведено службову перевірку, який прийшов висновку, що факти порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1, що виявилось у керуванні 28.03.2012 автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння та вчинення ДТП знайшов своє підтвердження (а.с.44-45).

Зокрема відповідачем встановлено, що ОСОБА_1.28.03.2012 о 00.43 год. керуючи автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1, спричинив дорожньо-транспортну подію з автомобілем «Опель Астра», д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 та зник з місця ДТП. Співробітниками ДАІ під час розшуку автомобіля виявлено його на вул. Андріївській в м. Кіровограді. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1, який категорично заперечував факт скоєння ДТП. Після прибуття на місце ДТП ОСОБА_2 вказав на ОСОБА_1, як на особу що допустила зіткнення з його автомобілем (а.с.40,41). Згідно з висновками медичного огляду від 28.03.2012 №442 та №443, у ОСОБА_1 - встановлено факт вживання алкоголю (2,6 проміле), ОСОБА_2 знаходився у тверезому стані (а.с.38-39). Відносно ОСОБА_1 працівниками ДАІ складено адміністративний протокол (а.с.124).

Факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджено допитаними у судовому засіданні працівниками ДАІ ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.114,115).

Однак, суд критично ставиться до пояснень вказаних свідків оскільки вони спростовуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, опитаний в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив факт дорожньо -транспортної пригоди 28.03.2012, однак категорично заперечив, що бачив водія автомобіля ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1, який вчинив ДТП, оскільки вікна автомобіля були затоновані та вказаний автомобіль без зупинки залишив місце ДТП. Щодо пояснень даних працівникам міліції 28.03.2012 (а.с.40,41), де він начебто зазначав, що ДТП вчинив водій у форменому одязі працівника міліції у званні майора, свідок пояснив, що таких пояснень він працівникам міліції не давав, підписав протоколи пояснень не читаючи оскільки був без окулярів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він, на прохання ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_1, 28.03.2012, оскільки останній находився у стані алкогольного сп'яніння та не міг керувати автомобілем. Саме він, ОСОБА_9, вчинив ДТП, залишив місце пригоди та пізніше покинув автомобіль у якому на пасажирському сидінні спав ОСОБА_1.(а.с.140-141).

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні відеозапису події 28.03.2012 (а.с. 87) судом встановлено, що 28.03.2012 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, заперечував факт керування автомобілем, однак відмовлявся назвати призвіще особи, яка керувала зазначеним автомобілем та вчинила ДТП.

Згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №1111/3453/12 від 24.05.2012 провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП закрита в зв'язку з відсутністю в його діях складу даних правопорушень (а.с.8-9).

Таким чином, факт порушення транспортної дисципліни, керування власним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та скоєння дорожньо -транспортної пригоди ОСОБА_1 та ігнорування вимог п.3.17 наказу УМВС України від 16.03.2007 №81 (а.с.96) та п.3.7 наказу МВС України від 26.03.2010 №90 (а.с.104) відповідачем в судовому засіданні не доведено.

Позиція позивача щодо скоєння ДТП саме ОСОБА_1 ґрунтувалось на поясненнях потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні не підтвердив зазначені пояснення, а повідомив, що водія, який вчинив ДТП він не бачив.

Посилання представника відповідача на те, що доказами керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп'яніння є пояснення інспекторів ДАІ ОСОБА_6, ОСОБА_7 , протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки викладені в зазначених матеріалах службового розслідування факти спростовуються письмовими доказами, а саме постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі №1111/3453/12 від 24.05.2012.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ незаконно, а тому вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування

наказів відповідача № 509 від 28 березня 2012 року "Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та його покарання", № 111 о/с від 28 березня 2012 року "По особовому складу"

підлягають задоволенню.

В судовому засіданні не встановлено порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування.

Згідно п.24 Положення, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Відповідно до ч.2 п.24 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України", у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно довідки відповідача про заробітну плату позивача (а.с.86) заробітна плата за два останні повні місяці роботи складає: січень 2012 року -2 496,97 (750 +125,+218,75+564,88+856,34) грн., лютий 2012року -2 496, 97 (750 +125,+218,75+564,88+856,34) грн., оскільки компенсація з податку на доходи фізичних осіб не враховується при розрахунку середньої заробітної плати, а всього 4 993,94 грн.

У відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08.02.1995 року, нарахування виплат середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Виходячи з цього, середньоденна заробітна плата позивача складає 121,80 грн. (2 496,97 + 2 496,97) : (20+21).

Середньомісячна заробітна плата позивача складає 2 496,97 грн. (2 496,97 + 2 496,97) :2.

Кількість робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком складає 113 робочих днів.

Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути: 121,80 грн. х 113 дня = 13 763,40 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача моральних збитків у розмірі 10 000 грн., то суд виходить з наступного.

Позивачем не зазначено, у чому полягає моральна шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди 10 000 грн., суду не надано доказів на підтвердження фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрат немайнового характеру, а тому позовна вимога задоволенню не підлягає.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011, № 4191-VI, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачем надано до суду копія договору №20-12 про надання правової допомоги від 27.06.2012, копія розрахункової квитанції від 29.06.2012 (а.с.12-13), згідно якої сплачено за правову допомогу 3000 грн. адвокату ОСОБА_12

В зазначених документах відсутні данні щодо кількості годин витрачених на правову допомогу, що позбавляє суд можливості визначити розмір компенсації витрат на правову допомогу відповідно до ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Керуючись, ст.ст.11, 71, 86, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області № 509 від 28 березня 2012 року «Про порушення транспортної дисципліни ОСОБА_1 та його покарання».

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області № 111 о/с від 28 березня 2012 року «По особовому складу».

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області з 28.03.2012.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 13 763 гривень 40 коп. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят три гривні 40 коп.) середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обрахована без утримання податків та обов'язкових платежів.

Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення заробітку, у розмірі суми стягнення за один місяць, яка обрахована без утримання податків та обов'язкових платежів, у розмірі 2496 гривень 97 коп. (дві тисячі чотириста дев'яносто шість гривень 97 коп.), підлягає негайному виконанню.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови у повному обсязі - 14.09.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун