Постанова № 259835, 13.09.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

13.09.06 Справа № 5/597-28/84А

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Духа Я.В.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Болехівській І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Українська лісова промислова заготівельна компанія» від 08.06.2006 року № 429

на постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2006р.

у справі № 5/597-28/84А

за позовом ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», м. Стрий Львівської області

до відповідача Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Жидачівському районі, м. Жидачів Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача –Семчишин Я.О.- представник;

від відповідача - Закорчемний І.Б. - начальник юридичного відділу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р. з підстав, зазначених у ньому, внесено зміни у склад колегії суддів, введено у склад колегії суддів замість судді Галушко Н.А. суддю Духа Я.В.

06.09.2006р. у засіданні апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 13.09.2006р.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз’яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 29.05.2006р. у даній справі, суддя Морозюк А.Я., в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване нормами п.1.32 ст.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також тим, зокрема що висновок податкового органу в Акті перевірки про безпідставне завищення позивачем валових витрат в 2-му кварталі 2005 року, що утворилося внаслідок віднесення до валових витрат по оплаті маркетингових послуг по вищезазначених договорах, відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по податку на прибуток здійснене податковим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0000732320/0/ від 28 жовтня 2005 року обґрунтовано; як наслідок, обґрунтованим є висновок податкового органу про наявність порушення п.п.7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому донарахування позивачу податковим органом суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за червень 2005 року та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000742320/0/ від 28 жовтня 2005 року є обґрунтованим.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2006р. у справі № 5/597-28/84А скасувати. Скаржник в апеляційній скарзі посилається зокрема на те, що при прийнятті постанови Господарського суду Львівської області від 29.05.2006р. у даній справі судом порушено норми матеріального та процесуального права.

ДПІ у Жидачівському районі у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2006р. у справі № 5/597-28/84А з підстав правомірності і обґрунтованості постанови; відзначив, зокрема, що за порушення ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»інспекцією правомірно було винесено податкові повідомлення-рішення про сплату податкового зобов’язання за платежем –податок на додану вартість на суму –22400 грн. та за платежем –податок на прибуток на суму 25320 грн.

ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», позивач у справі, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається зокрема на те, що в акті перевірки перевіряючі працівники податкового органу прийшли до висновку про те, що маркетингові послуги є такими, що не були надані, і тому їх вартість не можна віднести до складу валових витрат, а ПДВ, сплачений з вартості маркетингових послуг, не можна відносити до складу податкового кредиту. Позивач вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки під час перевірки було надано документи, які підтверджують факт отримання маркетингових послуг, документальне оформлення відповідає вимогам п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також, позивач зазначає, що позивач оскаржував спірні податкові повідомлення-рішення до Миколаївської МДПІ в рамках адміністративно-апеляційної процедури, на свою скаргу він своєчасної відповіді не отримав (а отримав її із затримкою), тому позивач вважає скаргу повністю задоволеною згідно з положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

ДПІ у Жидачівському районі, відповідач у справі, посилається зокрема не те, що позивач зайво відніс до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Позивачем не представлено доказів використання у його власній господарській діяльності маркетингових послуг, за які позивач здійснював оплату та відповідно відніс до валових витрат. Відповідно, у зв'язку із порушенням п.п.7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають віднесенню до податкового кредиту і суми податку на додану вартість по даних витратах.

Представник скаржника у судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечили вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.

Позивач подав позов про скасування податкового повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0000742320/0/ від 28 жовтня 2005 року про стягнення податку на додану вартість на суму 16000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6400 грн., та часткове скасування податкового повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0000732320/0/ від 28 жовтня 2005 року про стягнення податку на прибуток на суму 21100 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4220,0 грн. (у сумі 20000,0 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4000 грн.).

Миколаївською МДПІ (правонаступником якої в частині спірних правовідносин є відповідач - ДПІ у Жидачівському районі) була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія», про що складено Акт перевірки № 101/23-247/31579043 від 14.10.2005 року (а.с.а.с.20-37)(далі по тексту постанови Акт).

У розділі Акту перевірки “Висновок” (а.с.36), зокрема зазначено, що проведеною документальною перевіркою встановлено порушення:

— пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями) та донараховано податку на додану вартість у сумі 16000 грн., у тому числі по декларації за червень 2005 року у сумі 16000 грн.

— пп. 5.3.9 п. 5.3., пп.5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями та донараховано податку на прибуток у сумі 21100 грн.

На підставі зазначеного Акту Миколаївською МДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000732320/0/ від 28 жовтня 2005 року (а.с.38), яким за встановлене порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 та п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами і доповненнями) донараховано ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»податку на прибуток на суму 21100 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4220 грн. (разом - 25320 грн.).

Також, на підставі зазначеного Акту Миколаївською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000742320/0/ від 28 жовтня 2005 року (а.с.39), яким за встановлене порушення позивачем п.п.7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) донараховано ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»податку на додану вартість на суму 16000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6400 грн. (разом - 22400 грн.).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»(позивач) уклало наступні договори про надання маркетингових послуг:

1. Відповідно до Договору про надання маркетингових послуг від 01.04.2005 року № 229-П (а.с.8), Приватне підприємство «Скат»(виконавець) зобов'язувалось надавати позивачу (замовнику) послуги, що включають допомогу по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськими підприємствами Хмельницької обл., заходу Житомирської обл., вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю. Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 30 червня 2005 року (а.с.9), внаслідок надання послуг виконавцем у відповідності до договору від 01.04.2005 року № 229-П, замовник одержав від юридичних осіб в Хмельницькій області, Житомирській області протягом квітня-червня 2005 року лісопродукції загальним об'ємом 3833,33 куб. м., сума маркетингових послуг становить 23000 грн., включаючи ПДВ.

2. Відповідно до Договору про надання маркетингових послуг від 01.04.2005 року № 227-П (а.с.12), Приватне підприємство «Таїр»(виконавець) зобов'язувалось надавати позивачу (замовнику) послуги, що включають допомогу по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськими підприємствами Рівненської, Тернопільської обл., півночі Хмельницької обл., вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю. Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 30 червня 2005 року (а.с.13), внаслідок надання послуг виконавцем у відповідності до договору від 01.04.2005 року № 227-П, замовник одержав від юридичних осіб в Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій області протягом квітня-червня 2005 року лісопродукції загальним об'ємом 8333,33 куб. м., сума маркетингових послуг становить 50000 грн., включаючи ПДВ.

3. Відповідно до Договору про надання маркетингових послуг від 01.04.2005 року № 228-П (а.с.16), Приватне підприємство «Аякс»(виконавець) зобов'язувалось надавати позивачу(замовнику) послуги, що включають допомогу по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськими підприємствами Житомирської обл., вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю. Відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 30 червня 2005 року (а.с.17), внаслідок надання послуг виконавцем у відповідності до договору від 01.04.2005 року № 228-П, замовник одержав від юридичних осіб в Житомирській області протягом квітня-червня 2005 року лісопродукції загальним об'ємом 3833,33 куб. м., сума маркетингових послуг становить 23000 грн., включаючи ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Місцевим господарським судом повно встановлено обставини, що мають значення для справи, проте судом порушено норми матеріального права при винесені оскаржуваної постанови, тому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наведеного вище, позивач протягом другого кварталу 2005р. отримав від Приватних підприємств «Скат», «Таїр», «Аякс»послуги вартістю 80000 грн., а з урахуванням податку на додану вартість (16000 грн.) –96000 грн., що було оформлено актами та податковими накладними 30.06.2005р. (а.с.а.с.10, 14, 18).

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1, п. 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Акт перевірки, договори від 01.04.2005 року № 229-П, № 227-П, № 228-П, акти виконаних робіт № 1 від 30 червня 2005р., податкові накладні, платіжні доручення (а.с.а.с.11, 15, 19) у даному випадку є належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 70 КАС України.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1. п.5.2 ст.5. цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3- 5.7 цієї статті.

Згідно п.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше; або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вищезгаданого Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У матеріалах справи наявні договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, якими підтверджується факт надання Приватними підприємствами «Скат», «Таїр», «Аякс»послуг.

З наведеного вбачається, що надані позивачем первинні документи містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим для первинних документів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно з п. 1.32. ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст.57 Господарського кодексу України статут є установчим документом суб'єкта господарювання, в якому серед іншого, повинно бути зазначено мету і предмет господарської діяльності.

Як вбачається з Акту перевірки (п.1.7 «Коротка характеристика підприємства» р.І «Загальні положення»)(а.с.21) та Довідки про включення позивача до ЄДРПОУ (а.с.65) одним з видів основної діяльності підприємства є закупівля та реалізація лісопродукції.

З наведеного вбачається, ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»здійснює виключно передбачену Статутом господарську діяльність, про що зазначено Акті документальної перевірки, складеному податковим органом, зокрема, в п.1.9. вказано, що нестатутної діяльності перевіркою не встановлено (а.с.23).

Таким чином, витрати по оплаті наданих послуг позивачу Приватними підприємствами «Скат», «Таїр», «Аякс»на підставі вищезгаданих договорів по допомозі по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськими підприємствами, вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю є пов’язаними з господарською діяльністю ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія».

Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять, а позивачем не подано належних і допустимих доказів пов'язаності витрат по оплаті послуг за вищезазначеними договорами із господарською діяльністю позивача; що відсутні докази доцільності оплати таких послуг та подальше їх застосування у власній господарській діяльності позивача.

Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Обов’язковою умовою права на податковий кредит у відповідності до пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»є наявність у платника податкової накладної та сплата (нарахування) сум податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки позивач правомірно відніс до валових витрат витрати, пов’язані з оплатою послуг, отримав податкові накладні, оплатив вартість цих послуг, тому згідно з законодавством правомірно відніс до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Відповідач не довів обставин, які б, враховуючи вищевказані норми, були підставою виключення (не включення) до валових витрат сум по оплаті наданих послуг по вищезгаданих договорах і, відповідно, до податкового кредиту сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, виданих позивачу продавцями послуг (Приватними підприємствами «Скат», «Таїр», «Аякс»).

Також, суд апеляційної інстанції відзначає про факт недотримання Миколаївською МДПІ терміну розгляду скарги позивача. ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»подало по результатах перевірки в Миколаївську МДПІ скаргу, в якій просило у рамках адміністративно-апеляційної процедури розглянути дану скаргу та винести рішення, яким скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.10.2005 р.

Відповідно до листа № 4988 від 23.11.2005 р. Миколаївська МДПІ прийняла рішення про продовження терміну розгляду скарги ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»до 27 грудня 2005р. До закінчення терміну розгляду скарги (27 грудня 2005 р.) підприємство не отримало мотивованого рішення за поданою скаргою. 6 березня 2006 р. ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія»надіслало лист у Миколаївську МДПІ за № 408, в якому відзначило, що рішення по скарзі не було прийнято у встановлені терміни, тому на підставі пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»скарга вважається повністю задоволеною.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених п.п.1), 2), 3) ст.202 КАС України, для скасування постанови місцевого господарського суду і задоволення адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0000742320/0/ від 28 жовтня 2005 року про стягнення податку на додану вартість на суму 16000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6400 грн., та часткове скасування податкового повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0000732320/0/ від 28 жовтня 2005 року про стягнення податку на прибуток на суму 21100 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4220,0 грн. (у сумі 20000,0 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4000 грн.).

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207, Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2006р. у справі № 5/597-28/84А.

2. Адміністративний позов задоволити повністю.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ від 28 жовтня 2005 року № 0000742320/0/ про стягнення податку на додану вартість на суму 16000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6400 грн.. Скасувати частково податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ № 0000732320/0/ від 28 жовтня 2005 року про стягнення податку на прибуток на суму 21100 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4220,0 грн. –в частині суми 20000,0 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4000 грн.

Дана постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова складена в повному обсязі 15.11.2006р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Дух Я.В.

суддя Юрченко Я.О.