Постанова № 25983449, 31.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2012 року № 2а-15715/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києвапроскасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2011 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.08.2012 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про виправлення описки в тексті позовної заяви, в якому позивач виклав пункт 2 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: "Податкові повідомлення - рішення прийняті ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 00001222307/0 про сплату 1314 930 (один мільйон триста чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять) гривень 00 копійок податку на додану вартість та штрафних фінансових санкцій 328 732 (триста двадцять вісім тисяч сімсот тридцять дві) гривні 50 копійок та №0001232307 про сплату 2 758 497 (два мільйони сімсот п'ятдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень 00 копійок податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій 432 402 (чотириста тридцять дві тисячі чотириста дві) гривні 25 копійок, а також №0001592307/0 на суму збільшення податку на додану вартість 68753,0 грн. та штрафну санкцію на суму 17188,25 грн. від 03.10.2011р, скасувати повністю.". Зазначені уточнення прийняті судом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної виїзної позапланової перевірки з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ «Будперспектива-люкс»за період з 01.04.2008 по 01.04.2011.

Підставою для нарахування податкових зобов'язань, зокрема, стало визнання податковим органом взаємовідносин позивача з ТОВ «Будперспектива-люкс»такими, що не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ «Будперспектива-люкс», які мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено, отримано та оприбутковано товарно - матеріальні цінності використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також позивач посилався на те, що договір укладений між ним та ТОВ «Будперспектива-люкс»№ 01/06-09 від 01.06.2009 не був визнаний недійсним в судовому порядку, а податковим органом в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність зазначеного договору без з'ясування того факту, чим саме зміст зазначених правовідносин порушує публічний порядок.

Представники позивача у судовому засіданні 16.08.2012 позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 14.12.2011 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ «Будперспектива-люкс»за період з 01.04.2008 по 01.04.2011.

Перевіркою було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будперспектива-люкс»було укладено договір поставки товару №01/06-09 від 01.06.2009.

ТОВ «Будперспектива-люкс»має стан -«визнано банкрутом»та свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 11.02.2011.

Відповідно до бази облікових даних ТОВ "Буд перспектива-люкс" не звітує, останній звіт з податку на прибуток підприємства за рік 2010 року, остання декларація з ПДВ подавалась за лютий 2011 року (з нульовими показниками) та фактично згідно податкової звітності у ТОВ "Будперспектива-люкс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про відсутність у ТОВ «Будперспектива-люкс»адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже відсутність наміру створення правових наслідків, які обумовлювались укладеними правочинами.

Відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Бабія О.В. від 20.05.2011 встановлено, що у провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходиться кримінальна права №78 -90164, в ході досудового слідства по якій встановлено, що ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та ухилення від сплати податків, діючи на території м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, м. Києва та м. Львова, організував створення та діяльність ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі: ТОВ «Будперспектива-люкс», при цьому допитана по справі директор ТОВ "Буд перспектива-люкс" -ОСОБА_6 показала, що зазначене підприємство вона зареєструвала в державних органах без мети здійснення фінансово - господарської діяльності на прохання гр. ОСОБА_2

Також відповідач посилався на те, що позивачем отримані від ТОВ «Будперспектива-люкс»товари на суму 4 115 575,4 грн. не було оплачено, а в рахунок виниклої кредиторської заборгованості ТОВ «Київська кріпильна компанія»на адресу ТОВ «Будперспектива-люкс»виписано простий вексель серії АА 0914246 від 10.01.2011, який станом на момент проведення перевірки не було погашено, у той час, як ТОВ «Будперспектива-люкс»знято з податкового обліку 14.01.2011.

Представники відповідача у судовому засіданні 16.08.2012 підтримали заперечення на адміністративний позов, надали додаткові усні пояснення та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 16.08.2012 представники сторін не заперечували проти здійснення судового розгляду справи в порядку письмового провадження за їх відсутності.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 09.06.2011 по 01.07.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Бабія О.В. від 20.05.2011 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія" питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаєморозрахунках з ТОВ «Будперспектива-люкс»за період з 01.04.2008 по 01.04.2011.

За результатами перевірки встановлено порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6. пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 758 497 грн. та порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до завищення підприємством суми ПДВ, яка включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 22.2 Декларації з ПДВ) за липень 2009 року у розмірі 34377грн., завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації з ПДВ) у серпні 2009 року розмірі 34377грн. та зниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27 Декларації з ПДВ) на загальну суму 1 314 930 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Підприємствами ТОВ «Київська кріпильна компанія»(Покупець), в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ "Будперспектива-люкс" (Продавець), в особі директора ОСОБА_6, було укладено договір поставки товару №01/06-09 від 01.06.2009.

Станом на 10.01.2011 кредиторська заборгованість ТОВ «Київська кріпильна компанія»перед ТОВ "Будперспектива-люкс" складала в сумі 4 115 575,4 грн., в рахунок погашення якої виписано простий вексель серії АА 0914246 від 10.01.2011 на загальну суму 4 115 575,4грн., який станом на дату проведення перевірки не погашено.

ТОВ «Будперспектива-люкс»має стан -«визнано банкрутом»та свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 11.02.2011.

Відповідно до бази облікових даних ТОВ "Будперспектива-люкс" не звітує, останній звіт з податку на прибуток підприємства за рік 2010 року, остання декларація з ПДВ подавалась за лютий 2011 року (з нульовими показниками).

Фактично - згідно податкової звітності у ТОВ "Будперспектива-люкс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, що свідчить про відсутність у ТОВ «Будперспектива-люкс»адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а отже відсутність наміру створення правових наслідків, які обумовлювались укладеними правочинами.

Відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві Бабія О.В. від 20.05.2011 встановлено, що у провадженні СВ ПМ ДПА у м. Києві знаходиться кримінальна права №78 -90164, порушена за фактом фіктивного підприємництва та пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненого ОСОБА_2, за ст. ст.27 ч.3, 205 ч.2, ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3 Кримінального кодексу України, а також за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»за ознаками складу злочину передбаченого ст. 212 ч. 3 Кримінального кодексу України, в ході досудового слідства по якій встановлено, що ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та ухилення від сплати податків, діючи на території м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, м. Києва та м. Львова, організував створення та діяльність ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі: ТОВ «Будперспектива-люкс», при цьому допитана по справі директор ТОВ "Будперспектива-люкс" -ОСОБА_6 показала, що зазначене підприємство вона зареєструвала в державних органах без мети здійснення фінансово - господарської діяльності на прохання гр. ОСОБА_2

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Київська кріпильна компанія»з ТОВ "Будперспектива-люкс" носять характер нікчемного правочину, оскільки даний правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину.

ТОВ «Київська кріпильна компанія»отримані від ТОВ «Будперспектива-люкс»товари були оплачені у безготівковій формі на суму 4 186 530,41 грн., а частоково в рахунок виниклої кредиторської заборгованості ТОВ «Київська кріпильна компанія»на адресу ТОВ «Будперспектива-люкс»виписано простий вексель серії АА 0914246 від 10.01.2011 на загальну суму 4 115 575,4 грн., водночас станом на дату проведення перевірки вексель серії АА 0914246 від 10.01.2011 не погашено, у той час, як підприємство ТОВ "Будперспектива-люкс»знято з податкового обліку 14.01.2011.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що товари (роботи, послуги) отримані ТОВ «Київська кріпильна компанія»від ТОВ "Будперспектива-люкс», за які не проводились розрахунки вважаються безповоротною фінансовою допомогою, з огляду на що кредиторська заборгованість ТОВ «Київська кріпильна компанія»є доходом і підлягає віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства та оподатковується податком на прибуток.

За результатами перевірки складено акт № 336/1-23-70-32303008 від 08.07.2011 на підставі якого винесені податкові повідомлення рішення, якими ТОВ «Київська кріпильна компанія»збільшено суму грошового зобов'язання № 00001222307/0 від 22.07.2011 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 643662,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 328 732,50 грн., та №0001232307 від 22.07.2011 за платежем податок на прибуток на загальну суму 3 190 701,25 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 432 402,25 грн.

29.07.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія" було подано каргу до Державної податкової адміністрації у місті Києві на податкові повідомлення - рішення № 00001222307/0 від 22.07.2011 та № 00001232307/0 від 22.07.2011, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 9511/10/25-114 від 27.09.2011, яким податкове повідомлення - рішення № 00001232307/0 від 22.07.2011 залишено без змін, збільшено податкове зобов'язанння з податку на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню № 00001222307/0 від 22.07.2011 на суму 68753,00 грн. та штрафну фінансову санкцію на суму 17188,25 грн., а скаргу без задоволення.

03.10.2011 винесено податкове повідомлення - рішення № 0001592307/0, яким ТОВ «Київська кріпильна компанія»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 85 941,25 грн.

10.10.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія" було подано каргу до Державної податкової адміністрації України на податкові повідомлення - рішення № 00001222307/0 від 22.07.2011, № 00001232307/0 від 22.07.2011 та № 0001592307/0 від 03.10.2011, за результатами розгляду якої рішенням № 4076/6/10-2115 від 21.10.2011 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія" не погоджуючись з податковими повідомлення - рішеннями № 00001222307/0 від 22.07.2011, № 00001232307/0 від 22.07.2011 та № 0001592307/0 від 03.10.2011 та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснення витрат), є реальність господарської операції, а тому, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та на формування валових витрат, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому та правомірності формування валових вира, якщо буде встановлено факт того, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у кримінальній справі № 2608/1871/12 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2, за вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. ст. 27, ч.3, 28 ч.2, 205 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3, 200 ч.2, 27 ч.5 212 ч.3 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. ст. 27, ч.3, 28 ч.2, 205 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3, 200 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3 Кримінального кодексу України, передано його на піклування дружині ОСОБА_9 з обов'язковим лікарським наглядом та закрито провадження в справі.

Зазначеною постановою встановлено факт створення та реєстрації ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_6, з метою прикриття власної незаконної діяльності, зокрема, пособництва в ухиленні від сплати податків та конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Будперспектива - люкс", а саме, ОСОБА_6, кримінальну справу відносно якої виділено в окреме провадження, на початку жовтня 2009 року, перебуваючи на території м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, погодилась на пропозицію ОСОБА_2 за грошову винагороду стати засновником ТОВ «Будперспектива - люкс», усвідомлюючи при цьому, що вказане товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності, та в подальшому зазначеними особами були вчинені дії спрямовані на державну реєстрацію ТОВ «Будперспектива - люкс».

Відповідно до відмітки на копії постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у кримінальній справі № 2608/1871/12 вона набрала законної сили 06.04.2012.

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.10.2011 у кримінальній справі № 1-784/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України закрито за пунктом «е»статті 1, статтею 6 Закону України «Про амністію» та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Зазначеною постановою вставлено ті ж факти, що й постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у кримінальній справі № 2608/1871/12.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у кримінальній справі № 2608/1871/12, яка набрала законної сили 06.04.2012 встановлено факт створення ТОВ «Будперспектива - люкс» з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), а саме, пособництво в ухиленні від сплати податків та конвертації безготівкових грошових коштів у готівку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що документи складі ТОВ «Будперспектива - люкс» не можуть бути належними доказами реальності та товарності господарських відносин між зазначеним підприємством та позивачем, а фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Будперспектива - люкс» не носять реального характеру

З метою перевірки фактів подальшого використання товару отриманого позивачем від ТОВ «Будперспектива - люкс» судом було направлено запити конрагентам позивача, водночас документи отримані у відповідь на зазначені запити суд не бере до уваги з огляду на те, що судом було встановлено, що відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва від 20.03.2012 у кримінальній справі № 2608/1871/12 ТОВ «Будперспектива - люкс» створено з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), а отже зазначене підприємство не могло здійснювати поставку товару позивачу, з огляду на що позивачем товар отриманий саме від ТОВ «Будперспектива - люкс» не міг бути використаний у власній гоподарській діяльності.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Будперспектива - люкс».

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська кріпильна компанія" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов