Постанова № 25983408, 28.08.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/1946/12

категорія 8.2.1

28 серпня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) позовних вимог від 07.08.2012 року, просив визнати дії ДПІ у м. Житомирі щодо складання доповнення від 03.03.2012 року № 1482/15-2 до акту № 1068/15-2 від 17.02.2012 року та винесення податкових повідомлень - рішень № 0002711601 від 21.03.2012 року, № 0003631601 від 28.03.2012 року, № 0004251601 від 23.04.2012 року, № 0005211601 від 01.06.2012 року, № 0007161601 від 25.07.2012 року, № 0007221601 від 23.07.2012 року неправомірними; скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002711601 від 21.03.2012 року, № 0003631601 від 28.03.2012 року, № 0004251601 від 23.04.2012 року, № 0005211601 від 01.06.2012 року, № 0007161601 від 25.07.2012 року, № 0007221601 від 23.07.2012 року. При цьому зазначав, що висновок відповідача про зменшення товариству суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 437121,00 грн. не відповідає дійсним обставинам справи. Так, акти камеральної перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються на даних акту документальної позапланової виїзної перевірки № 6183/23-2/37711948 від 22.11.2011 року, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 437121, 00 грн., з них: за серпень 2011 року - на суму 232218,00 грн.; за вересень 2011 року - на суму 204903,00 грн.. ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки за результатами розгляду акту № 6183/23-2/37711948 від 22.11.2011 року ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення - рішення № 0001152304 від 06.12.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на 232218,00 грн.. Вказане податкове повідомлення - рішення ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" було оскаржено до Житомирського окружного адміністративного суду, яким винесено постанову від 02.03.2012 року у справі № 0670/11998/11 про скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення в повному обсязі. Також позивач не погоджується із зменшенням суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту в розмірі 204903,00 грн., тому що під час формування податкового кредиту в сумі 204903,00 грн. ними дотримано вимоги Податкового кодексу України.

Крім того, позивач, вважає, неправомірними дії ДПІ у м. Житомирі щодо складання доповнень до акту від 17.02.2012 року № 1068/15-2 за номером № 1482/15-2 від 03.03.2012 року, оскільки, відповідно до приписів Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки складається акт, повноважень податкового органу щодо складання доповнення до акту нормами цього кодексу не встановлено.

Представник позивача у судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", якою виявлено порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 розділу 5 Податкового кодексу України, п. 4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, про що складено акт № 1068/15-2 від 17.02.2012 року.

Згідно із актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1068/15-2 від 17 лютого 2012 року, за результатами перевірки встановлено, що підприємством ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" завищено значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за грудень 2011 року, оскільки на підприємстві була проведена позапланова документальна перевірка за результатами якої платнику зменшено залишок від'ємного значення на 232218,00 грн. (акт від 22.11.2011 року № 6183/23-2/37711948).

У зв'язку з цим податковий орган дійшов висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення позивачем суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, та зменшив суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 232218,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками акту № 1068/15-2 від 17.02.2012 року позивачем до Державної податкового інспекції у м. Житомирі були подані письмові заперечення до акту за № 69/02 від 28.02.2012 року.

03 березня 2012 року за № 1482/15-2 ДПІ у м. Житомирі складено доповнення до акту від 17.02.2012 року № 1068/15-2 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", в яких зазначено, що враховуючи, що за даними акту документальної позапланової виїзної перевірки № 6183/23-2/37711948 від 22.11.2011 року зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 437121, 00 грн. (р.19) з них: за серпень 2011 року на суму 232218,00 грн., на дану суму виписано податкове повідомлення - рішення від 06.12.2011 року № 001152304, а також за вересень 2011 року зменшено від'ємне значення (р.19) на суму 204903,00 грн., підприємством ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року не відображено в р. 21.3 (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) зменшення від'ємного значення на суму 437121,00 грн.

За таких обставин, на думку відповідача, зменшення від'ємного значення на суму 232218,00 грн. не є виправданим, оскільки актом документальної позапланової виїзної перевірки № 6183/23-2/37711948 від 22.11.2011 року від'ємне значення зменшено на суму 437121,00 грн. Не відображення підприємством ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року в р. 21.3 суми 437121,00 грн. є порушенням п. 4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, п. 200.1 ст. 200 розділу 5 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 1068/15-2 від 17.02.2012 р. та доповнення до акту № 1482/15-2 від 03.03.2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002711601 від 21 березня 2012 року, яким ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 437121,00 грн.

У березні 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані". За результатами перевірки складено акт № 1913/15-2 від 20.03.2012 року.

Перевіркою знову ж таки встановлено порушення позивачем п. 200.1 ст. 200 розділу 5 Податкового кодексу України, п. 4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41, та завищення значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2012 року, оскільки на підприємстві була проведена позапланова документальна перевірка за результатами якої платнику зменшено залишок від'ємного значення на 437121,00 грн. (за серпень 2011 року на суму 232218,00 грн. та за вересень 2011 року на суму 204903,00 грн.) (акт від 22.11.2011 року № 6183/23-2/37711948). Внаслідок чого ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 437121,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки № 1913/15-2 від 20.03.2012 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.03.2012 року за № 0003631601 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 437121,00 грн.

Також Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведені камеральні перевірки податкової звітності ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" з податку на додану вартість за лютий та березень 2012 року, про що складено акти від 29.03.2012 р. за № 2104/15-2 та від 17.05.2012 року за № 708/15-2.

Відповідно до зазначених актів від 29.03.2012 р. і від 17.05.2012 року, перевірками встановлені порушення позивачем аналогічні за змістом викладеним як в акті № 1068/15-2 від 17.02.2012 р., так і акті № 1913/15-2 від 20.03.2012 року.

На підставі акту камеральної перевірки від 29.03.2012 р. за № 2104/15-2 та від 17.05.2012 року за № 708/15-2 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.04.2012 року за № 0004251601 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 437121,00 грн., та від 01.06.2012 року № 0005211601, яким ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 437121,00 грн.

18 червня 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", про що складено акт № 1437/15-2 від 18.06.2012 року.

На підставі акту перевірки № 1437/15-2 від 18.06.2012 року відповідачем 25 липня 2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007161681, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204903,00 грн.

За результатами камеральної перевірки даних ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2012 року, ДПІ у м. Житомирі складено акт № 1683/15-2 від 06.07.2012 року.

Згідно із актом № 1683/15-2 від 06.07.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0007221601 від 23.07.2012 року про зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204903,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стосовно вимоги позивача про визнання дій ДПІ у м. Житомирі щодо складання доповнення від 03.03.2012 року № 1482/15-2 до акту № 1068/15-2 від 17.02.2012 року неправомірними.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби.

Відповідно до п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене та норми статей 19-1 та 20 Податкового кодексу України, якими визначені функції органів державної податкової служби та їх права, суд приходить до висновку, що Податковим кодексом України не передбачено і не надано повноважень податковому органу відносно складання доповнень до акту камеральної перевірки податкової звітності платника.

За таких обставин, суд вважає, що дії ДПІ у м. Житомирі щодо складання доповнень № 1482/15-2 від 03.03.2012 року до акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" від 17.02.2012 року № 1068/15-2 є неправомірними, а позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими.

При цьому суд звертає увагу на те, що за результатами камеральної перевірки звітності позивача за грудень 2011 року відповідач скористався правами наданими йому Податковим кодексом України і склав акт № 1068/15-2 від 17.02.2012 року, в якому зазначив виявлені, на їх думку, порушення податкового законодавства позивачем.

Вирішуючи питання про правомірність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень суд зазначає слідуюче.

В актах камеральних перевірок даних, задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість, на підставі яких відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення про зменшення ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 437121,00 грн., а саме: № 0002711601 від 21.03.2012 року, № 0003631601 від 28.03.2012 року, № 0004251601 від 23.04.2012 року, № 0005211601 від 01.06.2012 року, та податкові повідомлення - рішення № 0007161681 від 25.07.2012 р. і № 0007221601 від 23.07.2012 року про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204903,00 грн., зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що підприємством завищено значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, оскільки на підприємстві була проведена позапланова документальна перевірка за результатами якої платнику зменшено залишок від'ємного значення на 437121,00 грн. (за серпень 2011 року на суму 232218,00 грн. та за вересень 2011 року на суму 204903,00 грн.) (акт від 22.11.2011 року № 6183/23-2/37711948).

Відносно завищення податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 204903, 00 грн. податку.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень та вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 22.11.2011 року №6183/23-2/37711948.

Зазначеною перевіркою зроблено висновок про порушення товариством п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на 232218,00 грн. та за вересень 2011 року - на 204903,00 грн., а також до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за вересень 2011 року на 232218,00 грн.

Висновок про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, пов'язаний з обставинами справи, відповідно до яких товариством до складу податкового кредиту за вересень 2011 року віднесено попередню оплату у сумі 1229419,86 грн. з ПДВ, здійснену на користь АТЗТ "Фаворит" за відокремлені житлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 02.06.2011 року №1. При цьому для перевірки позивачем надано податкові накладні на загальну суму 1229419,86 грн., у тому числі ПДВ - 204903,31 грн., з номенклатурою поставки - попередня оплата за відокремлені жилі приміщення відповідно до договору від 02.06.2011 року (майнові права). Перелік цих податкових накладних наведений на 14 стор. акту перевірки, а їх копії долучені до матеріалів справи.

Не визнавши за позивачем право на включення зазначеної суми до складу податкового кредиту, відповідач вказав на те, що ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" не представлено для проведення перевірки документів, які б підтверджували право власності АТЗТ "Фаворит" на майнові права, які стали предметом договору купівлі-продажу від 02.06.2011 року №1. Крім того, на момент проведення перевірки у платника відсутні акти приймання-передачі майнових прав, наявність яких є необхідною подією для можливості включення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Відповідач також вказує на те, що зазначена у податкових накладних, виписаних АТЗТ "Фаворит", така номенклатура товару як "кв.м." не може слугувати одиницею вимірювання майнових прав, адже така одиниця може бути застосована лише щодо об'єкту нерухомості. Майнові права, на думку відповідача, можуть бути виміряні лише у гривневому еквіваленті. Недотримання зазначених вимог також позбавляє позивача права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, в яких неналежним чином відображено певні реквізити.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Досліджуючи у даній справі обставини дотримання позивачем визначених законодавцем умов щодо формування податкового кредиту за вересень 2011 року, судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу майнових прав від 02.06.2011 року №1 АТЗТ "Фаворит" (Продавець) продало, а ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" придбало майнові права на Об'єкт нерухомості (об'єкт капітального будівництва у вигляді 112 квартир загальною площею 5505,8 кв.м, спорудження якого здійснює Продавець за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 6/1).

З'ясовуючи правову природу придбаних майнових прав та їх можливість бути предметом купівлі-продажу, судом враховується, що за змістом ч. 2, ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення договору) предметом договору купівлі-продажу можуть бути як майнові права, так і право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

У правовій доктрині тлумачення терміну "майнові права" та "права вимоги" співвідносяться як загальне й частина. При цьому, майнові права охоплюють не лише право вимоги, а й інші речові права (право власності на які, дійсно, виникає після державної реєстрації права власності на нерухоме майно). Таким чином, якщо майнове право виникло із зобов'язання, то його слід розглядати через інститут права вимоги.

З цього приводу судом встановлено, що правочином, який свідчить про виникнення у АТЗТ "Фаворит" права власності на зазначене майнове право, є договір генерального підряду від 01.08.2011 року №01.08-11А, укладений з ПАТ "Житомирспецбуд" (Генпідрядник), за умовами якого Генпідрядник взяв на себе зобов'язання за проектною документацією виконати і передати Замовнику роботи по об'єкту "Два чотириповерхових житлових будинки по 56 квартир з вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями та мансардним поверхом по вул. Вітрука, 6/1 у м. Житомирі". Той факт, що замовником будівництва зазначеного Об'єкту нерухомості є АТЗТ "Фаворит", підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

Отже, оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що продані АТЗТ "Фаворит" майнові права є належним предметом договору купівлі-продажу, а АТЗТ "Фаворит" набуло на них прав на підставі належного юридичного факту - відповідного правочину.

У свою чергу, вирішуючи питання про те, чи є майнові права товаром, операції з продажу якого є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, судом враховується, що відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

За визначеннями, наведеними у пп. 14.1.111 та пп. 14.1.120 цієї ж статті, матеріальні активи - основні засоби та оборотні активи у будь-якому вигляді (включаючи електричну, теплову та іншу енергію, газ, воду), що не є коштами, цінними паперами, деривативами і нематеріальними активами; нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Оскільки Податковий кодекс України в якості товару визначає нематеріальний актив, яким у свою чергу можуть бути майнові права, суд дійшов висновку, що визначений між АТЗТ "Фаворит" та ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" предмет договору є товаром у розумінні Податкового кодексу України, господарська операція з відчуження якого є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Що ж стосується дотримання позивачем такої умови як здійснення господарської операції з придбання даного товару, то згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З цього приводу судом встановлено, що позивачем здійснено на користь АТЗТ "Фаворит" попередню оплату за придбані майнові права у вересні 2011 року у сумі 1229419,86 грн., у тому числі ПДВ - 204903,31 грн., про що свідчать виписки АТ "БМ Банк" по рахунку ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", що спричинило зміни його майнового стану. Крім того, надані ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" документи дають підстави для висновку про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбання майнових прав у АТЗТ "Фаворит" яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

Заперечення відповідача стосовно відсутності у АТЗТ "Фаворит" права власності на проданий об'єкт нерухомості, яке в силу приписів ч. 1 ст. 182 та ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України виникає лише з моменту завершення будівництва (створення майна) та здійснення державної реєстрації права власності на нього, суд вважає необґрунтованими. Так, відповідач безпідставно розповсюджує на спірні правовідносини положення щодо виникнення права власності на об'єкт нерухомості, оскільки за обставин, які склались у даній справі, АТЗТ "Фаворит" продало ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" не об'єкт нерухомості, а майнові права, право власності на які з огляду на викладені раніше доводи не потребує державної реєстрації. При цьому, відповідачем жодних правових положень, які б передбачали аналогічний порядок переходу власності саме на майнові права, в обґрунтування своїх заперечень наведено не було.

Обговорюючи доводи контролюючого органу про ненадання позивачем для проведення перевірки актів приймання-передачі майнових прав як необхідної умови виникнення у позивача права власності на ці права, що у свою чергу передбачає можливість включення до складу податкового кредиту товариства сплаченого у ціні їх вартості податку на додану вартість, судом встановлено, що за змістом п. 3.1 договору від 02.06.2011 року №1 майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються Продавцем Покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі майнових прав на Об'єкт нерухомості. Акт підписується Сторонами не пізніше 5-ти робочих днів з дати здійснення Покупцем 100% оплати вартості загальної площі Об'єкта нерухомості, яку Покупець зобов'язується внести протягом одного року з моменту підписання даного договору.

Таким чином, за умовами укладеного договору складання акту прийому-передачі майнових прав на Об'єкт нерухомості пов'язано з фактом здійснення повного розрахунку за придбаний товар. Таких обставин встановлено не було, а тому відсутність акту прийому-передачі майнових прав на Об'єкт нерухомості не може вважатися тією правовою підставою, яка свідчить про невідповідність дій платника податку вимогам Податкового кодексу України.

У свою чергу, приписи п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положення цього пункту щодо дати виникнення права на податковий кредит платника податку - покупця - кореспондуються з положеннями п. 187.1 ст. 187 названого Кодексу щодо дати виникнення податкового зобов'язання у платника податку - продавця, яка також визначається по даті першої з подій: або даті зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - даті оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - даті інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або даті відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - даті оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - даті оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З датами настання зазначених подій, які і визначають момент виникнення податкових зобов'язань продавця, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України пов'язує дату складання податкової накладної. Іншими словами, податкова накладна виписується, зокрема, по факту отримання продавцем оплати за товар, якщо такий передує факту постачання товару, а підтвердження податковою накладною суми податку у складі попередньо сплачених за товар коштів є обов'язковою умовою виникнення у платника податку - покупця - права на податковий кредит незалежно від того, чи було здійснено постачання товару.

Оскільки податковий кредит формується по операціях, які для платника податку - продавця - є об'єктом оподаткування, зокрема по операціях з постачання товарів, визначальною ознакою яких, як встановлено п. 14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України, є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду, висновок податкового органу про настання переходу права власності на товар від продавця до покупця відповідно до умов договору купівлі-продажу, як обов'язкової умови здійснення операції з продажу, а отже і виникнення права у покупця - платника податку на податковий кредит - є помилковим.

Зважаючи на викладене та на те, що контрагентом позивача було надано податкові накладні на суму здійсненої ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані" попередньої оплати, що податковим органом не заперечується, твердження останнього відносно набуття платником податку права на податковий кредит лише з моменту переходу права власності на товар, а не з моменту списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та моменту отримання податкової накладної, є юридично безпідставними.

Що ж стосується доводів ДПІ у м. Житомирі стосовно того, що виписані АТЗТ "Фаворит" податкові накладні не відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, зважаючи на некоректне зазначення опису та номенклатури товару, а тому не можуть бути розцінені як належний доказ формування позивачем податкового кредиту, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З досліджених у ході судового розгляду справи податкових накладних, що були виписані АТЗТ "Фаворит", вбачається, що у них зазначені всі реквізити, передбачені вимогами п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Крім того, зважаючи на те, що податковою інспекцією не заперечується факт здійснення позивачем господарської операцій з АТЗТ "Фаворит", суд вважає, що наявні у позивача податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Податковим кодексом України, оскільки з їх змісту можливо ідентифікувати учасників господарської операції, визначити їх податкові номери, з'ясувати ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, а також загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У будь-якому разі, наявні у позивача податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарської операції та обставини сплати податку на додану вартість у складі вартості товару, а також суми цього податку, а тому ті недоліки в заповненні податкових накладних, на які посилається відповідач, не роблять вказані звітні документи недійсними та не можуть свідчити про їх неналежність та недопустимість як підстави для формування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відносно завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 232218, 00 грн. податку, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, за вересень 2011 року на 232218, 00 грн..

Встановлено, що на підставі акту від 22.11.2011 року №6183/23-2/37711948, в якому відповідач дійшов висновку про порушення товариством п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2011 року на 232218,00 грн. та за вересень 2011 року - на 204903,00 грн., а також до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за вересень 2011 року на 232218,00 грн., ДПІ у м. Житомирі було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001152304 від 06.12.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 232218,00 грн.

ТОВ "Фаворит Девелопмент Компані", не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення - рішенням, звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про його скасування. Постановою суду від 02 березня 2012 року (справа № 0670/11998/11), яку ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року залишено без змін, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент Компані" задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 06.12.2011 року №0001152304, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року на 232218,00 грн.

Вказані судові рішення набрали законної сили, тому суд дійшов до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із статтею 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки всі обставини даної справи, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 232218,00 грн. були встановлені та досліджені постановою Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 0670/11998/11, яка набрала законної сили, тому вони не підлягають доказуванню.

За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення № 0002711601 від 21.03.2012 року, № 0003631601 від 28.03.2012 року, № 0004251601 від 23.04.2012 року, №0005211601 від 01.06.2012 року, № 0007161681 від 25.07.2012 р. і № 0007221601 від 23.07.2012 року прийнято відповідачем безпідставно та підлягають визнанню неправомірними та скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163,186,254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Житомирі щодо складання доповнення до акту від 03.03.12 року № 1482/15-2.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 21.03.12 року № 0002711601, від 28.03.12 року №0003631601.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 23.04.12 року № 0004251601, від 01.06.12 року № 0005211601, від 25.07.12 року № 0007161601, від 23.07.12 року № 0007221601.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 03 вересня 2012 р.