Постанова № 25983066, 20.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2012 р. Справа № 2а-1670/12/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Баштанською міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби.

до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новополтавський комбінат хлібопродуктів»,

про стягнення податкового боргу в сумі 8809,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Баштанською міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби пред’явлено позов про стягнення з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новополтавський комбінат хлібопродуктів»податкового боргу в сумі 8809,74 грн. за несвоєчасну сплату земельного податку та комунального податку.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новополтавський комбінат хлібопродуктів», як платник податків перебуває на обліку Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов’язання являється податковим боргом.

Відповідач самостійно узгодив податкове зобов’язання з податку зі сплати за землю за 2011 рік у розмірі 5163,25 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності №1127 від (а.с.16-17), проте в установлений строк, відповідач повністю цієї суми не сплатив.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” (діяв на час виникнення спірного питання) відповідач є платником податків та зборів зокрема є платником земельного податку та повинен сплачувати передбачені законодавством податки та збори.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(діяв на час виникнення спірного питання) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач у добровільному порядку не сплатив у бюджет узгоджені податкові зобов’язання.

Згідно приписів підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, та згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач самостійно узгодив податкове зобов’язання зі сплати земельного податку за 2009 рік у розмірі 4876,11 грн., що підтверджується податковим розрахунком земельного податку за 2009 рік (а.с.19-20), проте в установлений строк відповідач повністю цієї суми не сплатив. Крім того, відповідач самостійно узгодив податкове зобов’язання зі сплати комунального податку у розмірі 61,20 грн., що підтверджується податковими розрахунками комунального податку за 2008 рік, за 2009 рік, за 2010 рік (а.с.21-32), проте в установлений строк відповідач цієї суми не сплатив.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості у розмірі 8809,74 грн. (враховуючи часткову сплату відповідачем боргу) станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Новополтавський комбінат хлібопродуктів»(с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код 00954975) на користь Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби податковий борг в сумі 8809 гривень 74 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов