Постанова № 25983044, 11.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5906/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання - Стройній О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Циганок Г. А., довіреність від 10.01.2012 року,

відповідача: Повідайчик І.В., довіреність № 541/9,10-000 від 20.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.07.2012 року

№ 0011222200,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.07.2012 року № 0011222200.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ДП "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» отримало податкове повідомлення-рішення № 0011222200 від 19.07.2012 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення було видано на підставі акту невиїзної документальної перевірки Дочірнього підприємства "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП КФ «Парадігма» (код ЄДРПОУ 36006761) за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р..

На думку позивача, проведена перевірка на підставі Наказу №370, була проведена з грубим порушенням приписів ПК України, які встановлюють порядок проведення документальних перевірок.

Письмовий запит відповідача від 19.06.2012р. надійшов на адресу позивача разом з повідомленням про здійснення перевірки.

В Акті перевірки немає жодного посилання на первинні документи, не наведено регістрів бухгалтерського обліку, кореспонденції рахунків операцій тощо.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням та висновками акту перевірки позивач не згоден з огляду на таке.

На думку позивача, висновки акта перевірки ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи № 1-887 відносно ОСОБА_3, звинуваченого у скоєнні злочинів передбачених ч.1 та 3 ст.358, ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Крім того, як вказує позивач, в акті відповідача, є посилання на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року по справі № 2а-2367/11/1270, згідно якої визнано недійсними установчі документи приватного підприємства «КФ «Парадігма» та припинено юридичну особу приватного підприємства «КФ «Парадігма».

На думку позивача, відповідачем не вивчалось питання декларування контрагентом позивача - ПП КФ «Парадігма» операції з продажу Дочірньому підприємству "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» запасних частин на загальну суму 4788грн.

На думку позивача, ним надано повний комплект документів, які підтверджують придбання запасних частин та установку їх на агрегати. Проте, відповідачем наданим документам не була дана належна оцінка.

На підставі викладеного, позивач вважає, що акт перевірки складений без урахування фактичних даних, є необєктивним, оскільки містить у собі не доведені факти, а припущення відповідача. Виходячи з цього, на думку позивача, прийняте на підставі такого акта рішення-повідомлення від 19.07.2012 року № 0011222200 є незаконним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволені позову відмовити, надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.65-67), у яких вказано слідуюче.

В матеріалах перевірки зазначено, що вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010р. у справі № 1-887, керівника ПП КФ «Парадігма» - ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 та 3 ст.358, ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. Пояснення засудженого свідчать про відсутність здійснення ним будь-якої фінансово-господарської діяльності від імені ПП КФ «Парадігма».

В ході проведення перевірки було досліджено видаткову накладну, податкову накладну, складені від імені ПП КФ «Парадігма» та підписані ОСОБА_3, які було надано позивачем.

Згідно пояснень ОСОБА_3 бухгалтерський та податковий облік на підприємстві ПП КФ «Парадігма» вівся іншими особами, які від імені ПП КФ «Парадігма» не були уповноважені на це у встановлений законом спосіб, що у свою чергу є порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, проведеною перевіркою не виявлено документів, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця, товарно-транспортні накладні на підприємстві відсутні.

При відсутності фактичних поставок продукції, підприємство не має права на формування податкового кредиту. Таким чином, Дочірнім підприємством "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від контрагента - ПП КФ «Парадігма» на загальну суму 4788 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганську Державної податкової служби було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Дочірнього підприємства "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП КФ «Парадігма» (код ЄДРПОУ 36006761) за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., за результатами якої було складено акт від 09.07.2012р. № 419/22-200/24846227 (а.с.17-31).

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганську Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення - рішення від 19.07.2012 року № 0011222200, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 997,50 грн., з яких: за основним платежем 798 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 199,50 грн. (а.с.32).

Згідно висновків акта перевірки від 09.07.2012р. № 419/22-200/24846227 невиїзною документальною позаплановою перевіркою Дочірнього підприємства "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» встановлено:

- порушення п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Дочірнім підприємством "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» занижено податок на додану вартість за липень 2009р. на суму 798 грн.

Як зазначено в акті перевірки (пункт 3.1.2 податковий кредит) за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., ДП "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1972168 грн.

Згідно копії податкової накладної встановлено, що ПП «КФ «Парадігма» реалізовувало на адресу ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» запасні запчастини на загальну суму 4788,00 грн. в т.ч. ПДВ 798,00 грн..

В зазначеній податковій накладній у графі (підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну) зазначено прізвище - ОСОБА_3 та зроблено підпис. В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені наступними проводками:

- Дт 207 «Запасні запчастини» на суму 3990,00 грн. Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

- Дт. 64 «розрахунки по податкам та платежам» - Кт. 631 «Розрахунки з

вітчизняними постачальниками» на суму 798,00 грн.;

- Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» Кт 311 «Текущі рахунки в

націанальній валюті» на суму 4788,00 грн.;

Суми податку на додану вартість за липень 2009 року включено до податкового кредиту відповідного періоду та відповідає даним декларації з ПДВ за липень 2009 року.

Згідно зазначених банківських виписок ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» з розрахункового рахунку № 26000018440410, відкритого у ДУГ .ФАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", М.ЛУГАНСБК, МФО 304632, перерахувало грошові кошти за період з 01.07.2009р. по 31.08.2009р. у загальній сумі 4788,00 грн. з призначенням платежу - "оплата згідно рахунку № 10-07-09-01 від 10.07.2009р. за запчастини у т.ч. ПДВ 20%" на розрахунковий рахунок ПП «КФ «Парадігма» № 2600632220244, а саме: згідно платіжного доручення № 835 від 15.07.2009р. - на загальну суму платіжного доручення - 2394,00грн., у т.ч. ПДВ - на суму 399,00грн.;

згідно платіжного доручення № 033 від 14.08.2009р. - на загальну суму платіжного доручення - 2394,00грн., у т.ч. ПДВ - на суму 399,00грн.;

В акті перевірки зазначено, що підприємством ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» не було надано товарно-транспортні накладні та сертифікати якості.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997року М 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

У разі доставки вантажним автомобільним транспортом, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН, яка затверджена Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95р. № 488/346.

На ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його одержувача (стосовно фактичного отримання товару).

Для перевірки не надано документи, які відповідають вимогам вищезазначених Інструкцій, по яких повинен відбуватися /рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ.(а.с.27)

Згідно акту перевірки, в ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання ТМЦ не мали реального товарного характеру, товар не перевозився та не зберігався. Відповідно наданих до перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій, з урахуванням оперативності проведення операцій.

Здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, відсутність таких документів: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, документів на зберігання товару, у платника податку під час його перевірки, свідчить і про нездійснення самих господарських операцій.

Згідно акту перевірки, відповідно до протоколів допиту, матеріалів досудового та судового слідства, пояснень даних правоохоронним органам, у т.ч. від 09.10.2010р. на ім'я в.о. начальника ГВПМ ДПІ у м. Красний Луч, ОСОБА_3 засвідчено, що фінансово-господарською діяльністю ПП «КФ «Парадігма» він ніколи не керував, та не доручав цього нікому іншому, про те, що підприємство здійснювало якусь діяльність, довідався від робітників податкової міліції, фактично фінансово-господарську діяльність він не здійснював і не міг здійснювати, оскільки не має ні досвіду, ні грошей. Ніяких документів: а саме договорів та додатків до них, податкових накладних, накладних, рахунків, векселів, товарно-транспортних накладних, актів, та інші, він не складав та не підписував, а також не доручав це іншим особам. Податкову та іншу звітність, він не складав та не підписував, а також нікому не доручав це робити. Всі правочини, складені від ПП «КФ «Парадігма» в період, коли він значився директором та засновником, ОСОБА_3 вважає незаконними. (а.с.28)

Згідно п. 4.2,3 ст.207 Цивільного Кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.З цього Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996- XIV (із змінами та доповненнями), встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Перевіркою встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 10.1. Декларації «Придбання… з податком на додану вартість на митній території України товарів та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%» на загальну суму 798 грн., за рахунок здійснення операцій з ПП КФ «Парадігма».

З урахуванням вказаного, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. встановлено його завищення всього у сумі 798 грн., за рахунок сум ПДВ по податковій накладній, отриманій від контрагента-постачальника ПП КФ «Парадігма» на загальну суму 4788грн., у т.ч. ПДВ на суму 798грн. за липень 2009р.

Крім того, в акті перевірки було зазначено, що до перевірки не було надано позивачем на підтвердження взаємовідносин з ПП КФ «Парадігма» за період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р., договору купівлі-продажу, який зазначено у податковій накладній від 10.07.2009р.

У зазначеній податковій накладній від 10.07.2009р. вказано прізвище ОСОБА_3 та вчинено від його імені підпис.

В момент здійснення операцій по взаємовідносинам з ДП "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод», засновником та директором ПП КФ «Парадігма» був ОСОБА_3 Юридична адреса ПП КФ «Парадігма» є адресою масової реєстрації.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010р. по справі № 1-887 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 та 3 ст.358, ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Діяльність ПП КФ «Парадігма» не відповідає та суперечить вимогам ст.ст.3, 42, 44 Господарського кодексу України з огляду на те, що пояснення ОСОБА_3 свідчать про відсутність здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що товар на виконання договору, фактично не поставлявся та відповідно придбання такого товару не відбулося.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП КФ «Парадігма» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань.(а.с.27-28).

Також, в акті перевірки зазначено, що зі сторони ПП КФ «Парадігма» видаткові та податкові накладні складені від імені директора ОСОБА_3.

Згідно пояснень ОСОБА_3, бухгалтерський та податковий облік на підприємстві ПП КФ «Парадігма» ним не вівся, невідомі особи від імені ПП КФ «Парадігма» не були уповноважені у визначений законом спосіб, вести бухгалтерський та податковий облік.

Таким чином, Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганську Державної податкової служби зроблено висновок, що складені від імені директора ПП КФ «Парадігма» ОСОБА_3 первинні бухгалтерські та податкові документи не відповідають вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відповідно не мають юридичної сили і доказовості.

Акти приймання, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товару, у відповідності до вимог діючого законодавства, перевіркою у позивача ДП не встановлено.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

На виконання договору між ДП "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» та ПП КФ «Парадігма», позивачем до суду надано слідуючі документи:

-податкова накладна № НН-10-07-09-01 від 10.07.2009р., згідно якої ПП «КФ «Парадигма» реалізовувало на адресу ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» запасні запчастини на загальну суму 4788,00 грн. в т.ч. ПДВ 798,00 грн., у якій вказано прізвище ОСОБА_3, вчинено від його імені підпис та скріплено печаткою ПП КФ «Парадігма». (а.с.36).

-видаткова накладна № РН-10-07-09-01 від 10.07.2009р., у якій вказано прізвище ОСОБА_3, вчинено від його імені підпис та скріплені печаткою ПП КФ «Парадігма». (а.с.37).

Згідно наданої до суду банківської виписки №БВ-0000134, ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» перерахувало ПП КФ «Парадігма» грошові кошти 15.07.2009р. - на загальну суму платіжного доручення - 2394,00грн. (а.с.38).

Згідно наданої до суду банківської виписки №БВ-0000156, ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» перерахувало ПП КФ «Парадігма» грошові кошти 14.08.2009р. - на загальну суму платіжного доручення - 2394,00грн. (а.с.39).

Відповідно до наданої до суду прибуткової накладної № ПН-0001570 від 10.07.2009р., ПП «КФ «Парадігма»- поставщик, ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» -отримувач запасних запчастин на загальну суму 4788,00 грн. в т.ч. ПДВ 798,00 грн., у якій не вказано прізвищ та вчинено від імені сторін підписи. (а.с.52).

Згідно наданого до суду Акту списання №СпТ-000161 від 31.08.2009р., закуплені запасні запчастини включені до Акту списання. (а.с.54).

Самого укладено договору купівлі-продажу між ПП «КФ «Парадігма» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», предметом якого є купівля-продаж запчастин, суду надано не було.

Кількість, найменування, ціна товару визначаються у специфікації до договору. ЇЇ суду надано не було.

Разом з тим, Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганську Державної податкової служби долучено до матеріалів справи копію вироку від 21.10.2010р. у кримінальній справі № 1-887 за обвинуваченням ОСОБА_3, яким останнього визнано винним у скоєнні злочинів направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування. Вирок на день розгляду справи набрав законної сили та підлягає виконанню.(а.с. 72).

Вищевказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Вироком встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований також директором та головним бухгалтером приватного підприємства «Комерційної фірми «Парадігма», при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності цього підприємства не мав, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ПП «КФ «Парадігма» не складав та не підписував. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, передбачених ст. 358 ч.1, ст. 358 ч.3 та ч.2 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.(а.с.95-97).

В силу ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зазначену позицію підтримано Донецьким апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 05.05.2011р. по справі № 2а-1641/11/1270 (а.с.99-100), а також за розглядом апеляційної скарги Приватного підприємства «Профіт-Річ» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 р. у справі № 2а-8699/10/1270 про те, що зазначений вирок суду є доказом в адміністративній справі, оскільки згідно ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року по справі №2а-8699/10/1270 зазначено, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ПП«Профіт-Річ» на підставі того, що позивач, в даному випадку, не довів правомірність формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними ПП «КФ «Парадігма», що доводить факт його завищення, а тому податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки господарськими угодами та платіжними документами. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову - сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обовязкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Цим же Положенням заборонено приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативним та законодавчим актам.

У відповідності з Порядком складання податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

У судовому засіданні встановлено, що на час укладення договорів між ПП КФ «Парадігма» та позивачем, ПП КФ «Парадігма» було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Разом з тим, під час проведення перевірки встановлено, що податкова та видаткова накладні видані від ПП КФ «Парадігма» - ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» були підписані не директором ОСОБА_3, а іншою особою, про що свідчать пояснення ОСОБА_3 та вирок суду.

Таким чином, з огляду на вищенаведені положення Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, суд погоджується з доводами відповідача про те, що податкова накладна № НН-10-07-09-01 від 10.07.2009р. , згідно якої ПП «КФ «Парадигма» реалізовувало на адресу ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» запасні запчастини на загальну суму 4788,00 грн. в т.ч. ПДВ 798,00 грн.,у якій вказано прізвище ОСОБА_3, вчинено від його імені підпис та скріплено печаткою ПП КФ «Парадігма» та видаткова накладна № РН-10-07-09-01 від 10.07.2009р., у якій вказано прізвище ОСОБА_3, вчинено від його імені підпис та скріплені печаткою ПП КФ «Парадігма» не могли бути підставою для формування податкового кредиту ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», оскільки їх складено всупереч вимогам діючого законодавства.

Також, проведеною перевіркою встановлено відсутність у ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» товарно-транспортних накладних та актів приймання ТМЦ, які б свідчили про надходження товару від ПП КФ «Парадігма» до позивача.

Сукупність вищезазначених обставин разом з поясненнями ОСОБА_3 про те, що він не здійснював будь-якої фінансово-господарської діяльності та не підписував ніякої документації, дозволяють суду зробити висновок, що господарські операції між ПП КФ «Парадігма» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» є безтоварними.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновками акта перевірки від 09.07.2012р. № 419/22-200/24846227 про те, що договір купівлі-продажу між ПП КФ «Парадігма» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» має протиправний характер. Правочини, внаслідок яких неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товару, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються таким, що порушують публічний порядок, та, згідно з ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, є нікчемними.

Згідно із ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що повязані із його недійсністю.

В звязку з тим, що договір купівлі-продажу товару є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати за договором між ПП КФ «Парадігма» та ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод», оскільки цей правочини є нікчемним.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що представником відповідача - субєкта владних повноважень, доведено суду правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0011222200 від 19.07.2012 року.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства.

Доводи представників позивача з посиланням на документи, долучені до матеріалів справи щодо подальшого використання у господарській діяльності ТМЦ, отриманих від ПП КФ «Парадігма», судом до уваги не беруться, оскільки всі ці документи не підтверджують того, що ТМЦ, які використано ДП «Луганський холодокомбінат» ВАТ «Луганськхолод» у подальшій господарській діяльності, отримано від ПП КФ «Парадігма».

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку відмови у задоволенні позову, судові витрати позивачу у справі, який не є субєктом владних повноважень, не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Луганський холодкомбінат" ВАТ «Луганськхолод» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.07.2012 року № 0011222200, відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 13 вересня 2012 року.

СуддяН.В. Мирончук