Постанова № 25982646, 10.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10794/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Булизі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Тельманівського району в інтересах держави в особі Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал»

про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій та пені в розмірі 31 829,64 грн.

за участю представників сторін:

від заявника: Кємєлєва І.Е. - за дов. від 13 березня 2012 року;

від відповідача: Кунянської І.О. - за дов. від 07 вересня 2012 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тельманівського району м. Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій та пені в розмірі 31 829,64 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. у зв'язку з проведенням реорганізації органів державної податкової служби здійснено заміну неналежного позивача Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції на належного - Новоазовську міжрайонну державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представники заявника під час розгляду справи вважають норми ст.ст. 20, 287 - 289 Податкового кодексу України, ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі наданої податкової декларації з плати за землю, податкових повідомлень-рішень та пені. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити вимоги подання.

У судовому засіданні представники заявника позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання з'явився, в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представників заявника, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» зареєстроване як юридична особа, виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області та присвоєно ідентифікаційний код 30721174 (арк. справи 23, 33, 34).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Згідно з ст. 36-1 Закону України від 05.11.1991р. № 1789-XII «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, органи прокуратури в межах своїх повноважень наділені правом звертатись до суду в інтересах держави з позовами стягнення коштів з фізичних осіб по сплаті земельного податку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу податкові декларації з плати за землю від 31.01.2012р. вх.№ 795, в якому визначено щомісячні суми податкового зобов'язання 6 664,45 грн. та 6 664,38 грн. у грудні; від 31.01.2012р. вх.№ 796, в якій визначено щомісячні суми податкового зобов'язання 59,72 грн. та 59,68 грн. у грудні (арк. справи 11 - 18).

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.07.2012р. № 0000531501, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання за платежем: оренда землі з юридичних осіб в сумі 2 400,00 грн., від 21.05.2012р. № 0000261501, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання за платежем: оренда землі з юридичних осіб в сумі 20,31 грн., від 21.05.2012р. № 0000271501, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання за платежем: оренда землі з юридичних осіб в сумі 6,82 грн., від 21.05.2012р. № 0000251501, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання за платежем: оренда землі з юридичних осіб в сумі 666,44 грн., від 21.05.2012р. № 0000241501, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання за платежем: оренда землі з юридичних осіб в сумі 1 121,41 грн., які направлені відповідачу поштою та вручені, про що свідчать підписи на поштових повідомленнях (арк. справи 7 - 10).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань за наведеними податковими деклараціями з плати за землю, податковими повідомленнями-рішеннями та пені в розмірі 279,35 грн. утворилась заборгованість у розмірі 31 829,64 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків, довідкою про заборгованість (арк. справи 6, 54 - 57).

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 23.02.2012р. № 3, яка направлена відповідачу поштою, про що свідчить копія поштового повідомлення з відміткою про вручення (арк. справи 24).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Тельманівського району в інтересах держави в особі Новоазовської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, штрафних санкцій та пені в розмірі 31 829,64 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Омфал» заборгованість в сумі 31 829,64 грн. з орендної плати за землю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 вересня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 14 вересня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.