Рішення № 25982019, 07.09.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-2683/12

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В. ,

при секретарі - Греку А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» до ОСОБА_1, третя особа Київська міська рада, про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 р. позивач КП УЖГ «Печерськжитло» звернувся до суду з вимогами до відповідача ОСОБА_1 про зобов'язання останнього звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, котра знаходиться на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 а також за власні кошти відновити стан земельної ділянки.

Позивач зазначив, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на гараж № 5 за адресою: АДРЕСА_1

У позовній заяві КП УЖГ «Печерськжитло» посилається на те, що їх статутом, затвердженим рішенням 9 сесії Печерської районної у м. Києві ради п'ятого скликання від 25.06.2009 р. № 15 передбачено, що за підприємством в установленому порядку закріплюється нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади району м. Києва на правах оперативного управління та інше рухоме майно - на правах повного господарського відання. Підприємство має право виступати позивачем і відповідачем у господарських судах та судах загальної юрисдикції України, а також судах інших держав. Пунктом 3.2. статуту передбачено, що підприємство має право звертатись до органів судової влади з позовними вимогами про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточненої позовної заяви.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти вимог позову заперечували, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, заперечили обставини того, що гараж № 5 за адресою: АДРЕСА_1, побудований відповідачем, та те, що він продав вказаний гараж невстановленим особам.

Представник третьої особи Київської міської ради у судове засідання не з'явився, будь-яких пояснень з приводу спору від третьої особи до суду не направлялось.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2

24.07.2012 р. комісія у складі: майстра технічної дільниці КП УЖГ «Печерськжитло» ОСОБА_2, двірника КП УЖГ «Печерськжитло» ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_3 було проведено огляд прибудинкової території по АДРЕСА_1, на предмет наявності самочинно влаштованих прибудов, надбудов, сараїв, гаражів.

Згідно акту, у результаті проведеної перевірки виявлено цегляні гаражі, які знаходяться на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1, які побудовано самовільно без дозвільних документів; встановлено, що гараж № 5 незаконно побудовано відповідачем ОСОБА_1, власником АДРЕСА_2 який у свою чергу продав невстановленим особам.

11.04.2012 р. КП УЖГ «Печерськжитло» було направлено ОСОБА_1 припис-попередження з вимогою надати правовстановлюючі документи на гараж № 5, в разі відсутності звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

Згідно положень ч. ч. 1-2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка

здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Отже, відповідно до вимог ст. 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Відповідно до положень статті 38 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Також ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України, Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Отже, суд дійшов висновку, що у КП УЖГ «Печерськжитло» не породжується право на звернення до суду з позовом про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та відновити її стан, оскільки відповідне право вимоги належить виключно органам державної влади або органам місцевого самоврядування, або власникам землі на якій розташована спірна будівля, до кола яких позивач не відноситься.

Враховуючи що чинне ЦПК не передбачає процедуру заміну сторони позивача, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог КП УЖГ «Печерськжитло».

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» (ідентифікаційний код 03366569) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа Київська міська рада, про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк