Постанова № 25975448, 13.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.09.2012 р. справа №5009/1413/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Бойко І.А., Зубченко І.В.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Іванчик О.М., представник за дов.№19/27 від 03.01.12р.від відповідача:не з»явивсявід третіх осіб: не з»явилися розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м»ясокомбінат»м. Мелітополь, Запорізька область

на рішення господарського суду Запорізької області

від19.06.2012р. у справі№ 5009/1413/12 (суддя Хуторной В.М.)за позовомКонцерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району м. Запоріжжядо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства «Мелітопольський м»ясокомбінат»м. Мелітополь, Запорізька область Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об»єднання №10» м. Запоріжжя Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агротрейд Інвест»с.Верхні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області прозобов»язання укласти договірВСТАНОВИВ:

13.04.2012 року Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ВАТ "Мелітопольський м'ясокомбінат" про зобов'язання укласти договір купівлі -продажу теплової енергії в гарячій воді №600030 в редакції позивача (т.1 а.с.3-19).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2012р. позов задоволено. Суд вирішив укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району та Публічним акціонерним товариством "Мелітопольський м'ясокомбінат" в редакції позивача з урахуванням нової преамбули договору, п.3.2.25, п.11.7 та юридичної адреси відповідача. Стягнуто з ПАТ «Мелітопольський м»ясокомбінат»на користь Концерну «Міські теплові мережі»судовий збір у розмірі 1073 грн. (а.с.130-139).

Рішення мотивоване тим, що відповідач є власником приміщення, яке є вбудованим в житловий будинок і має єдину систему централізованого опалення з житловим будинком, а укладання договору на постачання теплової енергії передбачено чинним законодавством та є обов'язковим у даному випадку.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м»ясокомбінат»" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2012р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи (т.2 а.с. 4-6).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що в приміщення, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 1 теплова енергія у гарячій воді не подається, на даний час в цьому приміщенні знаходиться наймач ТОВ "Торговий дім Агротрейд Інвест", у якого немає потреби споживати послуги, що надаються позивачем з опалення приміщення. Крім того, укладання спірного договору призведе до порушення інтересів відповідача та «штучного»нав'язування платних послуг з боку позивача.

Апелянт вказує на те, що суд не врахував зміни, які відповідач просив врахувати та внести у спірний договір, а саме: преамбулу договору, п. 3.2.7, п. 3.2.25, п. 4.1.4, п. 4.1.6, п. 7.1.5, п. 7.2.1, п. 7.2.2., абзац другий п. 7.2.4, п. 7.2.5, п. 7.26, п. 10.1, п. 11.7, юридичні адреси сторін та платіжні реквізити, п. 1.3 Додатку №3 до договору, підпункт пункту 2 Додатку №3 до договору, підпункт пункту 2 Додатку №3 до договору, підпункт пункту 2 Додатку №3 до договору, п. 3 Додатку №3 до договору та п. 5 Додатку №3 до договору.

Також апелянт зазначає, що в рішенні не зрозуміло вказаний термін, з якого діє Договір, а саме: згідно п.10.1 Договору в оскаржуваному рішенні договір діє з моменту укладення до 01.02.2013 р., а в додатках до договору №1а, №4, який є невід'ємною частиною Договору, вказано, що це додатки до Договору від 01.02.2012 року.

04.09.2012 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу від 03.09.2012р. № 3930/юр, в якому позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення (т.2 а.с.40-42 ).

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, не скористалися своїм право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін, в тому числі за мотивами, викладеними в постанові, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Концерн «Міські теплові мережі»(ідентифікаційний код 32121458) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ та витягом із Статуту (а.с.23-25).

Відповідно до п. 1.5 Положення про Філію Концерну «Міські теплові мережі»Жовтневого району філія створена на базі майна Концерну в м.Запоріжжі і не є юридичною особою (а.с.26).

Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м'ясокомбінат»є юридичною особою (ідентифікаційний код 00443513), що підтверджено витягом із Статуту та довідкою з ЄДРПОУ(а.с.93-96).

Відповідно до п. 3 Статуту ПАТ «Мелітопольський м»ясокомбінат»Товариство є правонаступником майнових прав і обов»язків Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський м»ясокомбінат».

З матеріалів справи вбачається, що Концерн "МТМ" здійснює постачання теплової енергії в житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя вул. Аваліані, 1, в тому числі в приміщення ХІ підвалу та першого поверху літ. А-5 будинку №1 по зазначеній адресі, власником 13/25 частини якого є ВАТ "Мелітопольський м'ясокомбінат" на підставі договору купівлі -продажу №4682 від 22.11.2005 р. (а.с.42-44, 47-53)

Система опалення нежитлових приміщень, які належать відповідачу, є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, тобто опалення є централізованим, що підтверджується актом обстеження системи теплопостачання від 07.02.2012 р. (а.с. 47)

Відповідно акту від 22.05.2012 року, який складений представниками позивача та балансоутримувача КП «ВРЕЖО-10»на момент обстеження приміщення відповідача, система опалення складається з стояка жилого будинку та радіаторів М-140.(а.с.88)

Таким чином, приміщення відповідача є вбудованим в житловий будинок і має єдину систему централізованого опалення з житловим будинком № 1 по вул.Аваліані, що знаходиться на балансі КП «ВРЕЖО №10», тому відключення теплопостачання відповідача без конструктивного переобладнання системи опалення будинку є неможливим.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували той факт, що відповідач не отримує теплову енергію.

01 серпня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат»( за договором - Наймодавець) та Товариством з обмеженою «Торговий Дім Агротрейд Інвест»(за договором - Наймач) був укладений Договір найму приміщення №350 (а.с.67-73).

Відповідно до п.7.1.3 Договору Наймодавець виконує за свій рахунок платню за електропостачання; надання холодної та гарячої води, опалення приміщення, прийом стоків.

Згідно п. 1 Додаткової угоди №350 від 03.08.2011 року сторони домовились доповнити договір №350 від 01.08.2011 року пунктом 3.6. наступного змісту:

- Наймач додатково сплачує Наймодавцю вартість спожитої електроенергії, гарячої та холодної води, теплопостачання, вивезення твердих побутових відходів та інші витрати»(а.с.71).

Таким чином, за умовами договору найму оплата теплопостачальній організації за опалення приміщення відноситься до обов»язків наймодавця -ПАТ «Мелітопольський м»ясокомбінат».

02.02.2012р. рекомендованою кореспонденцією позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 133 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідач проігнорував таку пропозицію, не надав відповіді на пропозицію позивача та не з'явився до позивача для укладення договору. Разом з пропозицією позивач направив на адресу відповідача належним чином оформлені два примірники проекту договору №600030 з додатками для підписання, але до теперішнього часу сторони договір купівлі-продажу теплової енергії не уклали (ас.45).

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо зобов'язання укласти договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі -Закон № 2633), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. №1198.

Відповідно до частини 3 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:, зокрема типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Відповідно до пункту 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ч. 1 ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Зі Статуту підприємства позивача вбачається, що предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво теплової енергії та розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також для побутових потреб населення та підприємств, установ, організації і її збут (п.2.2 Статуту).

За змістом статті 1 пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одним із видів комунальних послуг є постачання теплової енергії.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено серед основних обов»язків споживача теплової енергії -своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами ст. 25 Закону України №2633 теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач комунальних послуг, до яких відноситься теплопостачання, зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007р. № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Пунктом 14 зазначених Правил передбачений обов»язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

З огляду на фактичні обставини справи вбачається, що відповідачу, як споживачу послуг з теплопопостачання, позивачем в установленому порядку було запропоновано укласти письмовий договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Пропозиція з проектом договору відповідачем отримана, яку він мав розглянути протягом 20 днів.

Відповідач в строки, передбачені законом, не надав відповіді на пропозицію позивача та не надав належним чином укладеного договору.

Доводами апеляційної скарги даний висновок суду першої інстанції не спростований.

Таким чином, колегія суддів вважає, що укладення договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді на умовах, запропонованих позивачем жодним чином не порушує прав відповідача, навпаки заперечення відповідача стосовно безпідставності його укладання суперечать вимогам чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

За приписами ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержання умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду позов було задоволено в редакції позивача з урахуванням нової преамбули договору, п. 3.2.25, п.11.7 та юридичної адреси відповідача. На час існування спірних правовідносин відповідач проект договору не розглянув та не підписав, протокол розбіжностей на адресу позивача не направляв.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта стосовно непогодження з окремими пунктами договору є такими, що суперечать вимогам ч. ч. 3-5, 7 ст. 181 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи, що рішенням суду не визначено інше, днем укладання відповідного договору є 11 вересня 2012 року.

Отже, твердження відповідача щодо незрозумілості терміну, з якого укладений договір, є необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2012 року у справі №5009/1413/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м»ясокомбінат»на рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2012 року у справі №5009/1413/12 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2012 року у справі № 5009/1413/12 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.А. Бойко

І.В. Зубченко

Надр.7 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу;4-5 -третім особам 6 -ДАГС;7-ГС Запорз. обл.