Постанова № 25975347, 10.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.12 Справа № 5015/1915/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -не з'явився

від відповідача -не з'явився

від третіх осіб -не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська», вих.№05-3/992 від 26.07.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 року (підписане 19.07.2012 року), суддя Станько Л.Л.

у справі № 5015/1915/12

за позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна, м.Київ

до відповідача: Державного підприємства "Львіввугілля", м.Сокаль Львівської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м.Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, м.Червоноград

про стягнення 11100,44 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2012 року по справі №5015/1915/12 задоволено позов Міністерства юстиції України заявлений в інтересах держави Україна, стягнено з ДП "Львівугілля" збитки, завдані Державному бюджету України у розмірі 11100,44 грн. на користь Державного бюджету України.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.14 Закону України «Про міжнародні договори України», Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (Україною ратифіковано 17.07.1997 року), ст.1, ч.5 ст.9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.15-17, 1166, 1167, 1191 ЦК України та те, що сума в розмірі 11100,44 грн., виплачена з Державного бюджету України Круку В.В. за рішенням Європейського суду, є збитками Державного бюджету України, беручи до уваги тривале виконання ДП «Львіввугілля»рішення Червоноградського міського суду Львівської області про стягнення з останнього компенсації за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Львіввугілля»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 року по справі №5015/1915/12, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Зокрема, скаржник вказує на те, що на виконання рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 03.10.2005 року, видано виконавчий лист про стягнення з ДП «Львіввугілля»на користь Крука В.В. компенсації, який перебував на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, проте рішення суду не виконано, а відтак, скаржник вказує на вину виконавчої служби та, що вина підприємства вугільної промисловості відсутня.

Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Від відповідача (скаржника) до суду надійшов лист (вих.№05-2/1212 від 05.09.2012 року), в якому міститься клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Слід зазначити, що представники сторін були присутніми в попередньому судовому засіданні -27.08.2012 року, в якому представник скаржника (відповідача) вимоги апеляційної скарги підтримав, а представник позивача просив відмовити у задоволенні таких.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Крук Володимир Васильовича, працюючи на шахті «Червоноградська»Державного підприємства «Львіввугілля»отримав профзахворювання, проте, йому невчасно виплачували призначену одноразову допомогу, з огляду на що, останній звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області про стягнення із ДП «Львіввугілля»компенсації за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди.

Рішенням Червоноградського міського суду від 03.10.2005 року, керуючись ст.ст.10,60, 212 ЦПК України, ст.ст.509,526 ЦК України, ст.34 Закону України «Про оплату праці», Положенням «Про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати», затв. постановою КМУ від 20.12.1997 року, суд позов Крука В.В. задоволив частково, вирішив стягнути з ДП «Львіввугілля»на користь Крука В.В. 20011,55 грн. компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги і 200,11 грн. судових витрат в дохід держави. В решті вимог відмовлено.

З огляду на те, що присуджені кошти не були сплачені в повному розмірі, Крук В.В. звертався до Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст.14 Закону України „Про міжнародні договори України" міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб, а згідно із ст.15 вказаного Закону чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно зі ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

Судом встановлено, що у справі за заявами № 8735/07, № 42278/07, № 42281/07, № 42284/07, № 42286/07, № 42289/07, № 45647/07, подані Володимиром Васильовичем Круком та шістьма іншими заявниками проти України, Європейським судом прийнято декларації про дружнє врегулювання питань, викладених у заявах, які підписані Урядом України та заявниками. Зокрема, Урядом України в рамках вказаної справи визнано факт порушення норм Конвенції в частині тривалого виконання рішення національного суду у справі за позовом Крука В.В. та з метою досягнення дружнього врегулювання запропоновано сплатити останньому 1100,00 євро в якості відшкодування будь-якої матеріальної, моральної шкоди та судових витрат.

На виконання взятих Урядом зобов'язань з Державного бюджету України на особистий рахунок заявника (Крук В.В.) сплачено 11100,44 грн. запропонованої компенсації (еквівалентно 1 100,00 євро), що підтверджується платіжним дорученням від 10.09.2010 року № 8339 (арк. справи 8).

Міністерство юстиції України, вказуючи на те, що виплачена за рішенням Європейського суду з Державного бюджету України сума у розмірі 11 100,44 грн. є збитками Державного бюджету України, звернулось до суду з позовом про стягнення таких із ДП «Львіввугілля», на підставі статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та статей 15-17 Цивільного кодексу України.

У преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»зазначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Частиною 5 статті 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Органом представництва згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 року № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є Міністерство юстиції України.

Частиною 1 ст.1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тобто, за приписами чинного законодавства, держава Україна в особі Міністерства юстиції України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як уже зазначено вище, Крук В.В. працював на шахті "Червоноградська", в результаті чого отримав профзахворювання, проте, йому невчасно виплачували призначену одноразову допомогу, з огляду на що, він звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області про стягнення з ДП "Львіввугілля" компенсації за несвоєчасну виплату відшкодування шкоди, а рішенням суду по справі № 2-5388 від 03.10.2005 року зобов'язано ДП "Львіввугілля" сплатити на користь заявника 20 0011,55 грн. компенсації.

Слід зазначити, що на момент звернення заявника зі скаргою до Європейського суду щодо тривалого виконання рішення національного суду, винесеного на його користь, присуджені кошти не були сплачені в повному обсязі.

Суд, враховуючи положення ст.124 Конституції України та те, що тривале виконання ДП "Львіввугілля" судового рішення є протиправною поведінкою в цивільно-правовому розумінні, яка призвела до заподіяння збитків Державному бюджету України у зв'язку з виконанням рішення Європейського суду, зазначає, що ДП "Львіввугілля" в порядку статті 1191 ЦК України має відшкодувати Державі виплачені нею кошти.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Слід зазначити, що факт заподіяння заявнику моральної шкоди встановлено Європейським судом і не потребує доказування.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2012 року по справі №5015/1915/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.