Постанова № 25975294, 30.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №23/87

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Бойко І.А., Татенко В.М.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Сєвєродонецьк, Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід23.02.2012 рокуу справі№23/87 (суддя Воронько В.Д.)за позовомДержавного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк, Луганська область до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення з відповідача 9708грн.40коп.ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 року Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення основного боргу у розмірі 4787грн.39коп., пені у розмірі 4787грн.39коп., індексу інфляції у розмірі 62грн.21коп. та 3% річних у розмірі 71грн.41коп. (а.с.2-5).

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.02.2012р. позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»м.Сєвєродонецьк Луганської області були задоволені. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Сєвєродонецьк, Луганської області на користь позивача основний борг у розмірі 4787грн.39коп., пеню у розмірі 4787грн.39коп., інфляційні нарахування у розмірі 62грн.21коп., 3% річних у розмірі 71грн.41коп., державне мито у розмірі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн.00коп. (а.с.57-58).

Рішення мотивоване тим, що позивачем належним чином виконані умови договору № 403 від 01.03.2007р. в частині поставки теплової енергії в гарячій воді, натомість зі сторони відповідача умови договору не виконані в повному обсязі, що є підставою для стягнення заборгованості, пені, 3% річних та індексу інфляції.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 м.Сєвєродонецьк Луганської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального (ч.4 ст.179 ГК України, ст.526 ЦК України) та процесуального права (ст.ст. 32, 33, 34, 77, 79 ГПК України), просив прийняти до провадження та розглянути дану апеляційну скаргу та скасувати рішення господарського суду Луганської області від 23.02.2012р. та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 56-57).

Зокрема, в апеляційній скарзі заявник посилається на те, що укладений договір не відповідає змісту Типового договору, на не визначення всіх істотних умов договору №403 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2007р., встановлених ч.1 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В апеляційній скарзі скаржник також посилається на те, що суд першої інстанції в порушення ст.79 ГПК України поновив провадження у справі не після усунення обставив, що зумовили його зупинення, а відповідно до невмотивованої заяви позивача; не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості надати відповідні докази для послідуючого встановлення фактичних обставин справи і справедливого та неупередженого застосування законодавства, розглянувши справу за наявними в ній матеріалами.

Від апелянта до суду надійшли письмові пояснення від 03.07.2012р., в яких останній просив суд долучити до матеріалів справи матеріали судової практики, розрахунки максимальних навантажень по опаленню до договору №403 від 01.03.2007р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та розрахунку максимальних навантажень по опаленню до договору №403 від 01.03.2007р. на постачання теплової енергії у гарячій воді. У поясненнях апелянт зазначає, що при розрахунку суми позову ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» користувалась нормативно-правовими актами, які не мали юридичної сили або були не чинні на час подання позову. Пояснення та додані до них документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Крім того, апелянт звернувся до суду з клопотанням від 03.07.2012р., в якому просив зупинити провадження у справі №23/87 до набрання законної сили постанови Сєверодонецького міського суду по справі №2-а-48/11 за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про встановлення наявності чи відсутності компетенції Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №530 від 24.03.2009р. «Про затвердження тарифу на теплову енергію, яку поставляє ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»для інших споживачів.

Розглянувши клопотання заявника про зупинення провадження у справі та заслухавши доводи апелянта, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом

У судовому засіданні апеляційної інстанції було з»ясовано, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2012р. по справі №2-а-48/11 позовну заяву ОСОБА_5 до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень та визнання не чинним рішень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №530 від 24.03.2009р. та №267 від 23.02.2010р. задоволено частково.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі №2а-48/11/1227 постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2012р. по адміністративній справі №2а-48/11/1227 скасовано. У задоволені позову ОСОБА_5 до виконкому Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень, визнання нечинним рішень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 530 від 24.03.2009р. та № 267 від 23.02.2010р. відмовлено у повному обсязі

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави для зупинення провадження по справі.

31.07.2012р. до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшли письмові пояснення, які судовою колегією розглянуті та залучені до матеріалів справи.

08.08.2012р. до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшла заява, в якій останній повідомив про проведення реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Заява та додане до неї повідомлення №б/н від 11.04.2012р. колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Крім того, 08.08.2012р. від апелянта до суду надійшло клопотання від 03.08.2012р., в якому останній просить суд, відповідно до ст.38 ГПК України, витребувати у позивача додаткові документи, необхідні для вирішення спору.

Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання про витребування доказів з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК України, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Крім того, колегія суддів зазначає про безпідставність заявленого клопотання, оскільки в матеріалах справи є докази направлення відповідачу доданих до позовної заяви документів ( а.с.6-7).

21.08.2012р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, яку просив залучити до матеріалів справи. Дане клопотання колегією суддів розглянуто та задоволено.

В процесі розгляду апеляційної скарги оголошувалася перерва та розгляд справи відкладався у зв»язку з необхідністю витребування додаткових документів та дослідження і з»ясування фактичних обставин справи.

Апелянт у попередніх судових засідання підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони у судове засідання 28.08.2012р. не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Витребувані ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.08.2012р. документи позивач надіслав поштою, що підтверджено його заявою від 20.08.2012р. № 12-03-432 (вх. № 02-09/8563 від 27.08.2012р.).

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розгляд справи було здійснено за наявними і додатково поданими в ній матеріалами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»є юридичною особою (ідентифікаційний код 00131050).

Відповідач -фізична особа -підприємець ОСОБА_5, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ (а.с.34).

З витягу Комунального підприємства "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав №2360479 від 19.12.2003р. вбачається, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності САА №598663 від 19.12.2003р., виданого Сєвєродонецькою міською радою є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007р. між ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»(далі - енергопостачальна організація) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 (далі - споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №403 (а.с.10-11).

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором (Розділ 1 договору).

Теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води в період опалювального сезону у приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (п.2.1 договору), що вбачається з розрахунку максимальних погодинних та річних навантажень по опаленню до договору №403 від 01.03.2007 року (а.с.12).

Згідно пунктам 2.1-2.2 договору теплова енергія постачається споживачу на опалення в межах 9 Гкал/рік, з максимальним тепловим навантаженням 0,0044 Гкал/год.

Розділом 3 договору визначені права та обов»язки енергопостачальної організації.

Так, пунктом 3.2.2 договору встановлено, що серед обов»язків енергопостачальної організації є обов»язок повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Розділом 6 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради згідно рішення №528 від 27.02.2007р.(п.6.1 договору) (а.с.149).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

Орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору становить 1935грн., ПДВ 387грн., всього 2322 грн. Ціна за 1 Гкал (тариф) 215,00грн. без ПДВ (п.6.3 договору).

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.4 договору).

Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктами 6.2, 6.6 договору передбачений обов'язок відповідача оплатити отримані послуги на підставі рахунків позивача не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За несвоєчасне виконання Споживачем розрахунків за теплову енергію нараховується пеня за 1 рік у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п.7.2.3).

За прострочку оплати на суму боргу нараховується індекс інфляції (п.7.2.4).

Договір набуває чинності з 01.03.2007р. та діє до 01.03.2008р. (п.10.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.10.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №403 від 01.03.2007р. в період з листопада 2009р. по квітень 2010р. включно, у вигляді подачі теплової енергії на суму 5187грн.42коп., яка розрахована відповідно до тарифу, встановленого виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради згідно рішення №530 від 24.03.2009р.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що у спірний період відбулася зміна тарифу, про яку він повідомляє споживачів у засобах масової інформації на виконання вимог пункту 3.2.2 договору №403 від 01.03.2007р.

У зв»язку із зміною тарифу ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»надрукувало у засобах масової інформації (газета «Сєвєродонецькі вісті»№ 25 від 27.03.2009р.) рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради «Про затвердження тарифу на теплову енергію, яку поставляє ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»для інших споживачів», яким затверджено тариф на теплову енергію для інших споживачів у розмірі 695,36грн. за 1 Гкал з ПДВ (а.с.148).

На підставі вказаного рішення підприємством позивача було видано наказ від 25.03.2009р. № 59 «Про введення тарифу на теплову енергію, яка відпускається іншим споживачам»(а.с.146).

Відповідач у судовому засіданні пояснив, що оскаржував рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради Луганської області № 530 від 24.03.2009р.

Як вже зазначалося, постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2012р. по справі №2-а-48/11 позовну заяву ОСОБА_5 до виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень та визнання не чинним рішень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №530 від 24.03.2009р. та №267 від 23.02.2010р. задоволено частково (а.с.117).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012р. по справі №2а-48/11/1227 постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.04.2012р. по адміністративній справі №2а-48/11/1227 - скасовано. У задоволені позову ОСОБА_5 до виконкому Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб»єкта владних повноважень, визнання нечинними рішень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 530 від 24.03.2009р. та № 267 від 23.02.2010р. відмовлено у повному обсязі (а.с.118).

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого позивачу була нарахована сума оплати за надані послуги та виставлені рахунки, є дійсним, не скасовано та не визнано нечинним у встановленому законом порядку.

Згідно Акту про включення опалення від 30.10.2009р. опалення у будинок за адресою: АДРЕСА_1 надавалось з 28 жовтня 2009р.(а.с.19).

Відключення від централізованого опалення згідно інформації позивача будинку за адресою: АДРЕСА_1 відбулося 14 квітня 2010 року (а.с.20-21).

Позивачем, Державним підприємством "Сєвєродонецька ТЕЦ" ("Енергопостачальна організація") відповідно до умов договору були виставлені наступні рахунки: за листопад 2009р. - на суму 667,55грн.; за грудень 2009р. - на суму 1154,30грн.; за січень 2010р. - на суму 1209,94грн.; за лютий 2010р. - на суму 1043,05грн.; за березень 2010р. - на суму 848,34грн; за квітень 2010р. - на суму 264,24грн. (а.с.13-18).

З рахунків вбачається, що розрахунок за отримані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді було здійснено із застосуванням тарифу у розмірі 579, 47 грн. без ПДВ, розмір якого встановлений згідно рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради згідно рішення №530 від 24.03.2009р.

Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача, що підтверджується квитанціями про відправлення, які додані до матеріалів справи (а.с. 13-18).

З матеріалів справи вбачається, що за спожиту теплову енергію відповідачем відповідно до умов договору сплачено частково 400 грн., що не заперечував відповідач у судовому засіданні та підтверджено прибутковими касовими ордерами № 3178 від 09.12.2009р. та № 246 від 29.01.2010р. (а.с.155-156).

Оскільки сторони в договорі не погодили строк внесення плати за надані послуги, то для визначення моменту, з якого настає обов"язок з оплати отриманих відповідачем послуг, слід застосовувати положення ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України)..

Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" м.Сєвєродонецьк Луганської області на адресу ФОП ОСОБА_5 були направлені претензії від 17.03.2010р. №16-20-123, від 19.04.2010р. №16-20-216 та від 18.05.2010р. №16-20-269 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді за договором від 01.03.2007р. №403 (а.с.22-25).

Доказів того, що відповідачем сплачений залишок заборгованості у повному обсязі, відповідачем не надано.

Оскільки відповідач не повністю розрахувався з позивачем за фактично надані йому послуги з подачі теплової енергії, позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4787,39грн., пені у розмірі 4787,39грн., індексу інфляції у розмірі 62,21грн. та 3% річних у розмірі 71,41грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення заборгованості за отримані послуги за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-1У ( далі -Закон № 2633) Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999р. № 686-Х1У ( далі -Закон № 686).

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищенням енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання" .

Статтею 19 зазначеного Закону визначені основні принципи теплопостачання, серед яких встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач свої обов»язки з урахуванням вимог п.п.6.4 та 6.6 Договору не виконав, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4787грн.39коп., розмір якого доведений та підтверджений документально.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню згідно п.7.2.3 Договору у розмірі 4787грн.39коп.

Пунктом 7.2.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Такий розмір пені передбачено також ст. 1 Закону України № 686, згідно якої, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 231 ГК України встановлено, що законодавством щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Перевіривши розрахунок пені судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 4787,39грн. за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. обґрунтовані, доведені та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити заборгованість з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних.

Позивачем нараховані 62,21грн. індекс інфляції за період прострочення з листопада 2009р. по квітень 2010р., а також 71,41грн. -3% річних за цей же період.

Перевіривши розрахунки 3% річних та індексу інфляції судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 71,41грн., та індексу інфляції в розмірі 62,21грн. за період з листопада 2009р. по квітень 2010р. є арифметично вірними, доведеними та правомірно задоволені судом першої інстанції.

За таких підстав, судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості, пені, інфляційних та 3% річних за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №403 від 01.03.2007р. є законним та обґрунтованим за мотивами, викладеними у постанові..

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №403 від 01.03.2007р. є неукладеним, у зв'язку з не приведенням його у відповідність Закону України "Про житлово-комунальні послуги", колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) є головною правовою підставою для визнання такого договору неукладеним.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України ( ч. 8 ст. 181 ГК України)

В матеріалах справи наявні докази прийняття відповідачем наданих послуг з теплопостачання та їх часткової оплати у грудні 2009р. та січні 2010р.

Жодних доказів того, що сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов, або мали намір змінити або розірвати договір №403 від 01.03.2007 р. немає.

Крім того, п.10.2 договору встановлено, що припинення дії договору не звільняє споживача від обов»язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що договір був пролонгованим, про що сторони не заперечували, на момент виникнення спору сторони перебували у договірних відносинах, а посилання відповідача на припинення його дії є такими, що не відповідають дійсності та обставинам справи.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині необґрунтованого поновлення провадження у справі після її зупинення у справі, відкладення розгляду справи та залишення без задоволення заяви відповідача про відвід судді, колегією суддів відхиляються з наступного.

Питання про поновлення провадження у справі господарський суд вирішує після усунення обставин, що зумовили його зупинення, про що постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Ухвалою від 10.02.2012р. суд поновив провадження у справі за заявою позивача, що не є порушенням вимог ст.79 ГПК України.

Питання про відкладення розгляду справи господарський суд вирішує з урахуванням обставин справи у випадках, передбачених ст. 77 ГПК України.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятися у письмовій формі до початку вирішення спору (ч.4 ст. 20 ГПК України).

Як вбачається, відповідач заявив відвід судді після поновлення провадження у даній справі, який обґрунтовано відхилено судом першої інстанції ухвалою від 23.03.2012р. ( а.с.54).

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування господарським судом Луганської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшло свого підтвердження, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування за мотивами, викладеними у постанові.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Сєвєродонецьк на рішення господарського суду Луганської області від 23.02.2012 року у справі №23/87 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 23.02.2012 року у справі №23/87 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.А. Бойко

В.М. Татенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Луганскої обл.