Рішення № 25975230, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/9260-2012 10.09.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

про стягнення 18 200,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Карпов С.Б. -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" в порядку регресу 18 200,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування транспортних засобів серії АТК № 211015 від 26.04.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Шевроле д/н ВЕ4680АА, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2103 д/н 211-38НІ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/9260-2012, розгляд справи призначено на 10.09.2012.

Також судом здійснено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання інформації щодо наявності страхового полісу № АА/5247479.

23.07.2012 через відділ діловодства суду з МТСБУ надійшла відповідь на запит суду.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2012 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 10.09.2012 не з'явився, проте через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.09.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2011 між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»та Жарковим О. О. було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів серія АТК № 211015, яким було застраховано автомобіль Шевроле д/н ВЕ4680АА.

03.10.2011 року о 08.10 год. в м. Миколаєві водій Сидорика І. С. керуючи транспортним засобом -автомобілем ВАЗ 2103 д/н 211-38НІ рухаючись по просп. Леніна, на регульованому перехресті не врахував дорожньої обстановки, пересік його на заборонений сигнал світлофора (червоний), внаслідок чого допустив зіткнення із рухаючи на дозволений сигнал світлофора (зелений) по вул. Малій Морській автомобілем Шевроле д/н ВЕ4680АА, під керуванням гр. Жаркова О. О. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Постанови Баштанського районного суду Миколаївської області № 3-1310/2011 від 11.11.2011, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Сидориком І. С. Правил дорожнього руху України.

В результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до звіту про незалежне, експертне дослідження вартості матеріального збитку заподіяного власникові колісного транспортного засобу № 103/10-11 від 04.10.2011, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Шевроле д/н ВЕ4680АА в результаті його пошкодження при ДТП складає 17154,20 грн.

Як вбачається з розрахунку страхового відшкодування № 5438 від 10.11.2011 позивач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 18710,00 грн., про що також було складено Страховий акт від 10.11.2011.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 18710,00 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру від 25.11.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 18710,00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 2103 д/н 211-38НІ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує автомобіль ВАЗ 2103 д/н 211-38НІ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АА/4247479 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № АА4247479) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза становить 510,00 грн.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № АА/4247479) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № АА/4247479).

Доказів того, що Сидорика І. С. керував автомобілем на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АА/4247479 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із регресною вимогою № 04-1398 від 22.02.2012. На доказ отримання відповідачем заяви позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.02.2012.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як було зазначено раніше, відповідно до звіту № 103/10-11 від 04.10.2011, матеріальний збиток, завданий власникові Шевроле д/н ВЕ4680АА, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 17154,20 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 16644,20 грн. (17154,20 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля) -510,00 грн. франшизи за Полісом № АА/4247479).

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний номер 24745673) 16644,20 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні 20 коп.) страхового відшкодування, 1471,91 грн. (одну тисячу чотириста сімдесят одну гривню 91 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2012

Суддя Грєхова О.А.