Рішення № 25975182, 10.09.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.12 Справа № 5021/1288/12.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд", м. Київ,

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення 1270 грн. 68 коп.,

Суддя Лугова Н.П.

Представники сторін:

від позивача: Пирожок В.А.;

від відповідача: не з'явився.

За участю секретаря судового засідання Душиної М.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 1270 грн. 68 коп., з яких: 1200,00 грн. - сума основного боргу за договором поставки № 346 від 01.09.2011р., 50,96 грн. - пені за період з 27.01.2012 року по 13.08.2012 року, 19,72 грн. -3% річних за період з 27.01.2012 року по 13.08.2012 року, а також стягнути судовий збір.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Про час та місце судового засідання позивач повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте до господарського суду повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотання про відкладення розгляду справи від позивача в дане судове засідання не надходило.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив:

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 346 від 01.09.2011року позивач (постачальник) зобов'язався поставити у власність відповідача (покупця) товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та оплатити.

Позивач на виконання умов укладеного договору здійснив поставку товару відповідачеві, що підтверджується товарно-транспортною накладною № С0113017 від 13.01.2012 р. на суму 1782 грн. 21 коп.

Пункт 4.4 договору передбачає обов'язок відповідача сплатити вартість поставленого товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар в сумі 582 грн. 21 коп. Решта поставленого товару на день звернення позивача до суду залишилася несплаченою.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 1200 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем на суму 1782 грн. 21 коп. підтверджується наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною № С0113017 від 13.01.2012 р., проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач не повністю розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим, на момент подання позовної заяви до суду його заборгованість перед позивачем, з урахуванням сплачених 582 грн. 21 коп., складає 1200 грн. 00 коп.

Доказів сплати боргу, аргументованих заперечень проти вимог позивача відповідачем не подано, тому позовні вимоги щодо стягнення 1200 грн. 00 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення термінів оплати товару позивач, згідно п. 6.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати отриманого товару, що складає 50 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням часткової оплати за товар, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 50 грн. 96 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 19,72 грн. - 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Розрахунок 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги стосовно стягнення 19,72 грн. - 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДіТрейд" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, код 34980845) 1200 грн. 00 коп. основного боргу, 50 грн. 96 коп. пені, 19 грн. 72 коп. - 3% річних, 1653 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2012 року.

СУДДЯ Н.П. Лугова