Рішення № 25975047, 12.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10989-2012 12.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського

району»

про стягнення заборгованості

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. (довіреність № 93/2012/02/13-20 від 13.01.2012р.)

від відповідача: Шумельов Р.В. (довіреність № 47-Д від 18.07.2012р.);

В судовому засіданні 12.09.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі ПАТ «Київенерго», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради, яке змінило свою назву на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (надалі відповідач) 3 353, 79 грн. боргу за спожиту теплову енергію, пені сумою 166, 26 грн., 9, 39 грн. інфляційної складової боргу, 33, 06 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 330633 від 01.12.2011р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2012р. становила 3 353, 79 грн. та була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума пені, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву у якому зазначено про здійснення розрахунків по договору у встановленому порядку, у зв'язку з чим відповідач просив суд врахувати, що при сплаті коштів населенням розщеплення платежів здійснюється КП ГІОЦ КМДА, і наведене не підтверджує порушення умов договору з боку відповідача при виконанні обов'язку щодо забезпечення надходження таких платежів від населення та орендарів чи власників нежитлових приміщень.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2011р. між ПАТ «Київенерго»та КП УЖГ Шевченківської районної у місті Києві ради укладено договір № 330633 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.5 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту облікову картку фактичного споживання теплової енергії за попередній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РТ); податкову накладну отримує за адресою: вул. Мельникова 31. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3, 4 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію) і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.03.2012р. по 01.07.2012р. порушувались.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії за нарахованою її вартістю в сумі 8 062, 64 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію, з урахуванням наявної переплати станом на 01.03.2012р. в сумі 4 931, 49 грн. та при наступному погашенні боргу по сумі 3 353, 79 грн. згідно платіжного доручення № 6 від 09.08.2012р. (проведення в обліку вказаної оплати в рахунок погашення боргу підтверджено довідкою ПАТ «Київенерго»про надходження коштів за період: з липня 2012р. по серпень 2012р.).

Виникнення вказаної суми заборгованості обумовлено обліком заборгованості, що ведеться ПАТ «Київенерго»у відповідності з положеннями договору, при погоджених умовах щодо строків оплати теплової енергії, яка була спожита у відповідному періоді.

Сума коштів в розмірі 3 353, 79 грн. згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 330633 була перерахована відповідачем та зарахована в погашення боргу що виник станом на 01.07.2012р. у серпні 2012р. (09.08.2012р.), що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності спору між сторонами в цій частині.

У відповідності до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

У періоді, що є спірним (березень 2012р. - липень 2012р.) для нарахування плати за відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно постанови НКРЕ, інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Заперечення відповідача викладені ним письмово суд приймає, внаслідок чого відзначається про наявність неузгодженостей при недосконалості врегулювання питання застосування порядку проведення платежів населенням, однак зазначені обставини не звільняють суд від розгляду спору, який виник між сторонами у відповідності з умовами договору по факту його виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 7 Додатку № 4 абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості при врахуванні облікових ставок встановлених Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%), Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 166, 26 грн. (розрахунок суми наданий окремо на вимоги суду згідно ухвали від 14.08.2012р.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 9, 39 грн. і вважає такий обгрунтованим.

Сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача по сумі 32, 98 грн. при здійсненому розрахунку в межах періоду заявленого позивачем з урахуванням кількості днів у 2012 році -366, у зв'язку з чим суд не приймає наданий позивачем розрахунок в сумі 33, 06 грн. та задовольняє в цій частині вимоги частково.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 330633 від 01.12.2011р. відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1 609, 50 грн. (мінімальний розмір судового збору) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 593, 41 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині розгляду вимог про стягнення з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»боргу в сумі 3 353, 79 грн..

3. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»(03190, м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8, ідент. код 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 166, 26 грн. (сто шістдесят шість гривень 26 копійок) пені, 9, 39 грн. (дев'ять гривень 39 копійок) інфляційної складової боргу, 32, 98 грн. (тридцять дві гривні 98 копійок) 3% річних, 1 593, 41 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто три гривні 41 копійку) судових витрат.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 13.09.2012

Суддя Р.І. Самсін