Рішення № 25974886, 11.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10664-2012 11.09.12

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" докомунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києвапростягнення 115 517, 17 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Марковська В.В. (довіреність № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012

року)

відповідача: юрисконсульт Мохонько О.А. (довіреність № 45/18-Д від 07.02.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва 98 463, 07 грн., (у тому числі 101 381, 40 грн. -сума основного боргу, 9 390, 04 грн. -інфляційні втрати та 4 745, 73 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.06.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10664-2012 та призначено її розгляд на 04.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні 11.09.2012 року надав довідку про надходження грошових коштів за період з листопада 2009 року по серпень 2012 року, з якої вбачається, що сума основного боргу відповідачем погашена повністю, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві зазначив про те, що внаслідок невідповідності якості житлово-комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання затвердженим нормам, останній змушений проводити перерахунки мешканцям-споживачам теплової енергії, що в свою чергу унеможливлює сплату за теплову енергію згідно рахунків, наданих Позивачем.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.09.2012 року від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача виконавчий орган Київської міської ради Київську міську державну адміністрацію.

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовив у задоволенні клопотання.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560551 від 01.06.2001 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 7560551 від 01.06.2001 року Позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній оплатити її вартість.

Відповідач відповідно до пункту 2.3.1 договору № 7560551 від 01.06.2001 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Договір № 7560551 від 01.06.2001 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.11.2009 року по 01.07.2012 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 633 722, 65 грн.

Додатком № 2 до договору № 7560551 від 01.06.2001 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком.

За твердженням Позивача заборгованість Відповідача на момент подання позовної заяви становила 101 381, 40 грн.

Однак з наданої Позивачем довідки про надходження грошових коштів за період з листопада 2009 року по серпень 2012 року вбачається, що на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача складала 86 747, 69 грн.

Крім того, після порушення провадження у справі Відповідач повністю погасив суму основного боргу.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 4 745, 73 грн. (за період з грудня 2009 року по червень 2012 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 048, 94 грн. (за період з грудня 2009 року по березень 2012 року), оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку, зокрема, за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, липень 2011 року та серпень 2011 року. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Посилання Відповідача, викладені в письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки в судовому засіданні з'ясовано, що мешканці буднику сплачують кошти за послуги опалення та гарячого водопостачання будинку у метрах кубічних та квадратних на підставі відповідних розпоряджень КМДА, а Відповідачу Позивач постачає теплову енергію у гігакалоріях (як це обумовлено сторонами у тексті договору, додатках та звертанні-дорученні до нього). На підставі зазначеного виникає різниця у тарифах, яку Відповідач повинен оформляти 3-стороннім актом з Позивачем та ПАТ АК "Водоканал". Інформацію щодо різниці у тарифах Відповідач повинен подавати до КМДА.

Будь-яких рішень, якими встановлено порушення Позивачем умов договору, або застосування інших тарифів, ніж застосовував останній за спірний період матеріали справи не містять.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 11 794, 67 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог та наявної на момент звернення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Управління житлового господарства»Дарницького району м. Києва (02091, м. Київ, Дарницький район, Харківське шосе, будинок 148-А, ідентифікаційний код 31722755) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 7 048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 94 коп. -інфляційні втрати, 4 745 (чотири тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 73 коп. -3 % річних та 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 17 коп. -витрати зі сплати судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 12.09.2012 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк