Постанова № 25974519, 12.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 5015/619/12

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 (дов. від 10.09.12), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Львівської області від 26 квітня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 липня 2012 року у справі № 5015/619/12 за позовом комунального підприємства "Парк курортний", виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ: У лютому 2012 року комунальне підприємство "Парк курортний" і виконавчий комітет Трускавецької міської ради Львівської області звернулися до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору на розміщення зовнішньої реклами від 1 лютого 2011 року № 39 і зобов'язання демонтувати належні йому рекламні конструкції, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 (1 курортна зона).

Відповідач позов не визнав.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26 квітня 2012 року (суддя О. Довга), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5 липня 2012 року, позов задоволено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 188 Господарського кодексу України, статей 612-614, 651, 653 Цивільного кодексу України, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року N 2067, рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області від 1 жовтня 2008 року № 259 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Комунальне підприємство "Парк курортний" і виконавчий комітет Трускавецької міської ради Львівської області проти доводів касаційної скарги заперечують і в її задоволенні просять відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 лютого 2010 року комунальне підприємство "Парк курортний" і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали договір № 39 на користування спеціальними конструкціями зовнішньої реклами на території м. Трускавець (далі-договір), відповідно до умов якого підприємцю надається дозвіл на встановлення чотирнадцяти рекламних щитів, власником яких він є, на бульварі Торосевича (1 курортна зона). Умовами договору сторони погодили, що плату за перший місяць користування місцями для спеціальних конструкцій підприємець сплачує разом з оплатою за отримання дозволу, надалі оплата проводиться до 10 числа поточного місяця в сумі 1 050 грн. в місяць; договір припиняє дію, зокрема, у випадку невиконання підприємцем своїх зобов'язань і у цьому у випадку зобов'язаний демонтувати спеціальні конструкції за свій рахунок у місячний термін та відновити благоустрій земельної ділянки; строк дії договору - до 31 серпня 2013 року (пункти 2. 1, 4.2, 4.3, 5.1, 6.1 договору).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати за період червень-грудень 2011 року виникла заборгованість у розмірі 7 350 грн.

Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах регулюються Законом України "Про рекламу" (далі - Закон), Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Правила).

Частиною 1 статті 16 Закону і частиною 1 пункту 3 Правил передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 1 жовтня 2008 року № 259 прийняті "Правила розміщення МАФ - зовнішньої реклами в м. Трускавець", пунктом 3.16 яких передбачено, що розміщення зовнішньої реклами в місті проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради.

Підставою укладення спірного договору був дозвіл від 1 січня 2010 року № 27 на розміщення зовнішньої реклами, виданий приватному підприємцю ОСОБА_2 комунальним підприємством "Парк курортний".

Рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 21 липня 2011 року № 214 задоволено протест прокурора м. Трускавець та скасовано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, виданий приватному підприємцю ОСОБА_2.

У вересні 2011 року з відповідачу було запропоновано -демонтувати рекламні конструкції які були встановлені на умовах договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати грошових коштів за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є підставою для припинення зобов'язання (пункт 5 договору) і за цієї обставини господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про розірвання договору № 39 від 1 лютого 2010 року і застосування відповідних правових наслідків (пункт 6.1. договору).

Доводи відповідача про погашення боргу в квітні 2012 року факту порушення договору в цій частині не спростовують.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Львівської області від 26 квітня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 липня 2012 року у справі № 5015/619/12 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В.М. Палій