Постанова № 25973726, 05.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року Справа № 0870/3122/12

17 год. 55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Сопіна А.С.

представника відповідача Бібіка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» (далі - позивач або ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2012 №0000572302, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 664 821 грн. - за основним платежем та 166 205 грн. 25 коп. - штрафними санкціями. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту проведеної перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Борей Крим», на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, є необґрунтованими, у зв'язку з чим позивач вважає рішення протиправним та просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення серія УЗП №055034, виданого 18.01.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, інспектором податкової служби І ранку Якименко Віталієм Олександровичем, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п. 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VIта відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 05.03.2012 №230 проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тогово - промислова компанія «Промторгсервіс» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.03.2012 № 1/23-2/30599713.

Перевірка проведена з відома директора ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» Шеіна О.М. та в присутності головного бухгалтера Павлюченко І.І.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась на підставі документів, наданих ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», а саме на підставі таких документів: декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, платіжних доручень, банківських документів, оборотно - сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках 361, 26, 701, 311, 641, 644, первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних) та інше, інформації з інформаційної бази даних ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлені порушення ТОВ «ТПК «Промторгсервіс»: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 664 821 грн. по декларації за жовтень 2011 року (а.с. 27, том 1).

Зазначені висновки про заниження податку на додану вартість обґрунтовані недійсністю укладеної між ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та ТОВ «Борей - Крим» угоди поставки товару.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000572302 від 23.03.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 831 026 грн. 25 коп., в тому числі 664 821 грн. основний платіж та 166 205 грн. 25 коп. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 8, том 1).

Висновки акту перевірки про допущенні порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2010 між позивачем та ТОВ «Борей - Крим» укладено договір купівлі-продажу №2010-2809/1, відповідно до умов якого ТОВ «Борей - Крим» (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» (покупця) мазут М-100 в примірній кількості 1 000 тонн. Відповідно до п.3.1 - 3.3 вказаного договору право власності на товар переходить при передачі товару. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ («ІНКОТЕРМС» 2000) пункт призначення, зазначений у відповідному додатку до даного договору, в даному випадку відповідно до додатків №6, №7 вищевказаного договору купівлі - продажу нафтопродуктів. Обов'язки продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю, що підтверджується відповідною відміткою в залізничній накладній або в акті приймання - передачі товару. Згідно з п.4.1 даного договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товару, який постачається за даним договором, з урахуванням ПДВ та залізничний тариф обумовлюється для кожної партії товару окремо і відображається в видаткових накладних та додатках до договору. Оплата здійснюється в безготівковому порядку відповідно до встановленого продавцем рахунку, не пізніше 3 робочих днів з моменту отримання рахунку, а у разі якщо товар буде відпущений без попередньої оплати, покупець зобов'язаний спалити повну вартість товару протягом 5 банківських днів з дати отримання товару (вказаній у залізничній накладній) на станцію призначення (а.с. 44-45, том 1).

Згідно з додатками №6 та №7 до договору №2010-2809/1 від 28.09.2010 та на виконання укладеного договору ТОВ «Борей - Крим» поставив замовлений мазут паливний в кількості 239,984 тонн на загальну суму 1 274 375 грн. 04 коп. та у кількості 299, 514 тонн на загальну суму 1 611 385 грн. 32 коп. (а.с. 82-83, том 2).

Постачання товару здійснювалось залізничним транспортом, з оплатою за рахунок постачальника - ТОВ «Борей - Крим», що підтверджується наступними залізничними накладеними, а саме: накладна б/н від 27.09.2011, накладна б/н від 10.10.2011, накладна б/н від 15.10.2011, накладна б/н від 17.10.2011, накладна б/н від 18.10.2011, (копії міститься в матеріалах справи (а.с. 143, 145, 147, 149, 151, том 1).

Як вбачається зі змісту вищевказаних залізничних накладних відправником паливного мазуту М-100с є ТОВ «Крим - Конкорд», постачальником є ТОВ «Борей - Крим», власником є ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», а одержувачем є, СЕ Кураховська ТЕС ТОВ «Східенерго», адреса: 85612, м. Кухарово, Донецька область, вул. Плеханова, 34, станція призначення станція «Роя» Донецької залізничної дороги, код залізничної станції 481001.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що 05.01.2011 між ТОВ «Східенерго» та ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» укладено договір поставки №ВЕ-222, відповідно до умов якого ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «Східенерго» (покупця) паливний мазут М-100 в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками узгодженими сторонами в даному договорі та Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Згідно з п.1.2 вищевказаного договору покупець - ТОВ «Східенерго» зобов'язується прийняти у власність продукцію і своєчасно сплатити її вартість відповідно до умов даного договору та Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору поставка продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за ціною, з якісними характеристиками та у строки, обумовлені сторонами в Специфікаціях до даного договору. Також згідно п. 3.2 даного договору умови поставки продукції - DDP, відповідно до «ІНКОМТРЕС - 2000», якщо інше не обумовлено у відповідних Специфікаціях до даного договору. Місце пункту призначення поставки продукції є залізнична станція «Роя» Донецької залізничної дороги, код залізничної станції 481001, вантажовідправник СЕ Кухарська ТЕС ТОВ «Східенерго», адреса: 85612, донецька область, м. Кухарово, вул. Плеханова, 34, код підприємства 2749 (а.с. 3-8, том 2).

Поставка та передача товару здійснювалась згідно з актами приймання - передачі товару, видатковими накладними та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 20-70, том 2).

Як вбачається зі змісту наданих представником позивача актів приймання - передачі товару до договору №ВЕ -222 від 05.01.2011 ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» є постачальником паливного мазуту 100, а ТОВ «Східенерго» - покупцем даної продукції. Також, в самих актах приймання - передачі товару зазначено, що даний акт є доказом того, що постачальником була здійснена поставка паливного мазуту та його відвантаження, а також зазначено, що продукція зазначена в актах - приймання передачі товару, а саме паливний мазут був поставлений постачальником - ТОВ «ТПП «Промторгсервіс» на залізничну станцію Роя, Донецька залізниця у вагонах - цистернах. При цьому, вищевказані акти приймання - передачі товару засвідчені підписами директора ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» і директора ТОВ «Східенерго» та скріплені печатками даних підприємств.

Отриманий товар оприбуткований ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та поставлений на адресу ТОВ «Східенерго» для подальшого його використання останнім у власній господарській діяльності. Факт передачі та поставки товару підтверджується вищевказаним переліком первинних документів, а також квитанціями про приймання вантажу, які містяться в матеріалах справи (а.с. 124-127, 129-137).

Крім того, як вбачається зі змісту наданих представником позивача вищевказаних квитанцій про приймання вантажу відправником паливного мазуту М-100с є ТОВ «Крим - Конкорд», а одержувачем - СЕ Кураховська ТЕС ТОВ «Східенерго», адреса: 685612, м. Кухарово, Мар'їновський район, Донецька область, вул. Плеханова, 34, станція призначення станція «Роя» Донецької залізничної дороги, код залізничної станції 481001.

За отриманий паливний мазут ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» розрахувалося з ТОВ «Борей - Крим» у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наданими представником позивача в судовому засіданні платіжними дорученнями та банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 99-121, том 1).

При цьому, як вбачається зі змісту наданих представником позивача платіжних доручень, ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» є платником коштів за товар (паливний мазут), а ТОВ «Борей - Крим» є отримувачем цих коштів згідно договору купівлі - продажу нафтопродуктів №2010-2809/1 від 28.09.2010.

Крім того, на вищевказаних платіжних дорученнях міститься відмітка банку про зарахування коштів за поставлений паливний мазут на розрахункові рахунки постачальника, а саме на рахунки ТОВ «Борей - Крим».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що висновки зазначені податковим органом в акті перевірки про те, що ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» не надано до перевірки документи, що засвідчують факт оплати за товар (мазут паливний) є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Судом також встановлено, що ТОВ «Борей - Крим» мало статус юридичної особи, станом на вересень 2010 року, а саме на момент укладення угоди, дане підприємство згідно наданого представником позивача актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Борей - Крим», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платиком податків: ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» за період серпень 2011 року від 30.12.2011 №43/23-4/33373008 перебувало на податковому обліку як платник податків у ДПІ в м. Феодосії та відповідно до даних які містяться в даному акті ТОВ «Борей - Крим» на час здійснення господарських операцій з поставки паливного мазуту до позивача було зареєстровано як платник податку на додану вартість і мало відповідне Свідоцтво №00442536 від 24.05.2005, яке видано ДПІ в м. Феодосії, індивідуальний податковий номер - 333730001115, був зареєстрований платником ПДВ з 24.05.2005 по 16.06.2011 (копія долучена до матеріалів справи ( а.с. 88-89, том 2), що в свою чергу підтверджує факт того, що у позивача на час укладання договору поставки не мало жодних підстав сумніватись у дійсності здійснення ТОВ «Борей - Крим» господарської діяльності та повноваженнях осіб які укладали договір і виконували роботу від імені останнього.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акті перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарських операцій, що в свою чергу не виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.

Крім того, позивачем доведено реальність операцій щодо придбання паливного мазуту, документи, які підтверджують його транспортування, оприбуткування та облік були надані представником позивача в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи були надані також до перевірки, що не оспорюється представником відповідача, та про що також зазначено в акті перевірки.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Як було встановлено матеріалами справи безпосередній контрагент позивача, а саме ТОВ «Борей - Крим» на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ.

Доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Борей - Крим» податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи підтверджують повне отримання ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» товару, його транспортування тощо, та свідчать про реальність укладеного договору, на виконання якого позивач здійснив оплату, що спростовує висновки перевірки про нікчемність укладеної угоди, як такої, що не була спрямована на настання реальних наслідків.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем надані документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, з порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 11, 71, 159-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення № 0000572302 від 23.03.2012.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 2146 (дві тисячі сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову в повному обсязі виготовлено 10 вересня 2012 року.