Рішення № 25972695, 05.09.2012, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 1405/369/12

Провадження №2/1405/245/12

Номер рядка звіту 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої Марценюк С. А.,

при секретарі Любченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі справу за заявою

Братської центральної районної лікарні

до

ОСОБА_1

про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків

ВСТАНОВИВ:

Братська центральна районна лікарня Миколаївської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останньої на її користь 10 890 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1, згідно наказу від 31 жовтня 2006 року була прийнята на посаду на посаду бухгалтера (по обліку медикаментів, ведення каси та підзвітних осіб) Братської центральної районної лікарні. 01 листопада 2006 року з ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, як з працівником, який займає посаду касира, безпосередньо пов'язану з грошима. Проведеною в період з 30.09.2011 року по 22.12.2011 року ревізією виявлено, що відсутня оплата за надання послуг за проходження медичного огляду окремих осіб, які не віднесено до пільгових категорій, внаслідок чого спеціальним фондом лікарні недоотримано плати за 2009-2010 роки на загальну суму 10 890 грн. 00 коп. Тобто, неоприбуткована до каси готівка в сумі 10 890 грн. 00 коп. фактично являється нестачею, яка виникла з вини ОСОБА_1, що підтверджується актом контрольно-ревізійного відділу в Братському районі Контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області від 29.12.2011 року №06-24/3. 16 січня 2012 року контрольно-ревізійним відділом в Братському районі на адресу Братської ЦРЛ було направлено вимогу про усунення порушень щодо проведення претензійно-позовної роботи по поверненню коштів в сумі 10 890 грн. 00 коп. винними особами. Відповідачка добровільно відшкодувати шкоду не погоджується.

Представник позивача Васильченко О.В. в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та суду пояснила, що 31 жовтня 2006 року ОСОБА_1, була прийнята на посаду на посаду бухгалтера по обліку медикаментів, ведення каси та підзвітних осіб Братської центральної районної лікарні. Її було ознайомлено з функціональними обов'язками, до яких входило, зокрема: реєстрація в журналі відповідних медичних карт, після отримання коштів в касу, ведення реєстрів прибуткових касових ордерів і видаткових документів, отримання, оприбуткування та збереження грошей, облік медикаментів. ОСОБА_1 від колишнього бухгалтера ОСОБА_4 по акту прийому - передачі передано документи:лікарняні листи та довіреності. Акт передачі було складено в двох екземплярах, один екземпляр залишився в бухгалтерії , а інший- у ОСОБА_1

В 2009-2010 роках було встановлено, що журнали реєстрації медичних карт та видачі приходних касових ордерів ОСОБА_1 вела не якісно, а також передавала право на ведення журналів іншій особі. По прибуткових касових ордерах йде дубляж по двом особам, тобто, медогляд пройшло дві особи, а в касу оприбутковано кошти лише по одній, також існують інші прізвища, яких по інших документах не зазначено. Особа, якій необхідно було пройти медичний огляд, сплачувала гроші в касу, а ОСОБА_1 після видачі квитанції та медичної карти людини, які виписувала своєю рукою, не оприбутковувала кошти по прибуткових касових ордерах в касу Братської ЦРЛ. Із журналу реєстрації виданих бланків медичних довідок зрозуміло, що існує дубляж ПКО, в той час коли цим завідувала ОСОБА_1

В листопаді ОСОБА_1 було звільнено, у зв'язку із проходженням конкурсу на іншу посаду в Братську райдержадміністрацію. Звільнення було затримано на два тижні, з метою передачі бухгалтерських документів по акту передачі іншій людині, оскільки, бухгалтерські документи велись не якісно і необхідний був час щоб ОСОБА_1 все виправили. Однак, вона нічого не зробила, а згодом звернулась до прокуратури Братського району щодо затримки її звільнення, тому по акту нічого не було передано. Акт передачі не було зроблено.

В листопаді 2010 року були усні звернення щодо порушень при видачі бланків суворої звітності, в результаті чого було створено комісію щодо перевірки достовірності проплати коштів, за результатами комісії було складено акт, видано наказ про відновлення недостатності коштів в касі за рахунок винних осіб: ОСОБА_5 і ОСОБА_1 Їх ознайомили з наказом, який вони підписали. ОСОБА_5 свою недостачу сплатила, а ОСОБА_1- ні. Протягом роботи ОСОБА_1 були зауваження до її роботи і їй виносились догани.

В результаті проведеної ревізії за період з 30.09.2011 року по 22.12.2011 року було виявлено, що відсутня оплата за надання послуг за проходження медичного огляду окремих осіб, які не віднесено до пільгових категорій, внаслідок чого спеціальним фондом лікарні недоотримано плати за 2009-2010 роки на загальну суму 10 890 грн. 00 коп., яка фактично являється нестачею, що виникла з вини ОСОБА_1

До Братської прокуратури було направлено лист щодо встановлення факту неоприбутковання коштів в касу Братської ЦРЛ за медичні огляди водіїв, в результаті чого порушено кримінальну справу за фактом крадіжки коштів з каси Братської ЦРЛ.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги уточнила та просила стягнути з ОСОБА_1 10 461 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Оскільки, відповідачка добровільно відшкодувати шкоду не погоджується, тому просила суд задовольнити даний позов.

Представник позивача Козиревич О.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та доповнила пояснення тим, що з ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, як з працівником який займає посаду касира, безпосередньо пов'язану з грошима. Ст. 130 КЗпП України, передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Відповідно до ст.134 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей. Вважають, що є вина ОСОБА_1, яка підтверджена документами, тому і звернулись з даним позовом до суду.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та суду пояснила, що 01 листопада 2006 року прийнята на посаду бухгалтера Братської ЦРЛ. Зі своєю посадовою інструкцією не ознайомлена, виконувала усні вказівки головного бухгалтера, тобто заповнювала прибутковані касові ордера, які видала головний бухгалтер вже з нумерацією, вела табель по зубопротезуванню, нараховувала заробітну плату. Прибуткові касові ордери та ключі від сейфу знаходились в шухлядці столу, а гроші зберігались в сейфі. Коли не було на робочому місці її обов'язки касира виконували інші працівники бухгалтерії, виписували прибуткові касові ордера за вказівкою головного бухгалтера. Основна її робота - бухгалтер по медикаментах, вела зубопротезний кабінет. При прийомі на роботі акт прийому -передачі матеріальних цінностей не складали. Ніяких документів не приймала і не передавала. Своїх трудових обов'язків не порушувала, свою роботу виконувала старанно. Вела облік медикаментів. Вини її, в тому що в касі немає коштів, немає. Коли отримувала кошти від людей, видавала квитанцію і медичну картку, якщо було потрібно. Ніяких коштів не присвоювала. З наказом про те, що її з ОСОБА_5 визнанно винними і відновлення коштів в касі за їх рахунок, була ознайомлена і не оскаржувала. З актом перевірки КРУ ніхто не ознайомлював. За час роботи двічі була недостача в касі, прибуткові касові ордери були, а коштів не було. Про це повідомляла про це головного бухгалтера. Звільнилась із роботи, в зв'язку із проходженням конкурсу на іншу посаду, на якій працював інший працівник.

Представник відповідачки ОСОБА_8 суду пояснила, що 01 листопада 2006 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду на посаду бухгалтера (по обліку медикаментів, ведення каси та підзвітних осіб) Братської центральної районної лікарні, однак, її було ознайомлено не з наказом про прийняття на роботу, а з іншим наказом. Вона працювала бухгалтером, на неї було покладено обов'язки і по веденню зубопротезування, по сумісництву. Наказ видано тією ж датою, і з ним не ознайомленою. В її трудовій книжці ці всі записи є. ОСОБА_1 не заперечує що підписувала договір про повну матеріальну відповідальність, однак, цей договір було укладено з касиром, посади «касир» немає, а ОСОБА_1 є бухгалтером. Згідно даного договору ОСОБА_1 повинна була відповідати за матеріальні цінності, які їй надано. Немає жодного документу, який підтверджує які матеріальні цінності їй було надано і за які відповідає. Акту прийому - передачі матеріальних цінностей немає. Отже, даний договір не набув чинності. Жодного документу про створення для ОСОБА_1 належних умов роботи, тому позов є необґрунтованим. ОСОБА_1 виконувала усні вказівки головного бухгалтера, свого керівника. Письмової посадової інструкції не було. Щодо двойної каси ОСОБА_1 як бухгалтер, мала отримувати від головного бухгалтера прибуткові касові ордера з проставленими номера, вона не мала права проставляти їх нумерацію. Протягом 2009-2010 років ОСОБА_1 була двічі у щорічній відпустці, на лікарняних. В момент відсутності вона не може нести відповідальність за недостачу коштів в цей період, а з неї ці суми хочуть стягнути. Є недоліки в бухгалтерських і кадрових документах Братської ЦРЛ і вини ОСОБА_1 в цьому немає. Вважає, що позивачем не доведено в чому полягає порушення з боку ОСОБА_1 трудового обов'язку, не доведено які саме на неї трудові обов'язки покладено, прийняла під матеріальну відповідальність будь-які матеріальні цінності, факту створення належних умов для її праці, не обґрунтовано в чому вина ОСОБА_1

Вислухавши пояснення представників позивача: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідачки ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_8, допитавши свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно наказу Братської центральної районної лікарні № 271-К від 31.10.2006 року, ОСОБА_1 прийнято на постійне місце роботи на посаду бухгалтера (на обліку медикаментів, ведення каси та підзвітних осіб Братської ЦРЛ) з 01.11.2006 року. Заробітну плату нараховувати згідно штатного розпису та поданого табеля (Т.1 а.с.4).

ОСОБА_1., в зв'язку із виробничою необхідністю, надано сумісництво 0,25 посади бухгалтера по зубопротезуванню та надбавку в розмірі 25 % посадового окладу за збільшений об'єм робіт з 01.11.2006 р. Заробітну плату нараховувати згідно штатного розпису та поданого табеля, на підставі наказу Братської центральної районної лікарні № 272-К від 31.10.2006 року(Т.1 а.с.4).

01 листопада 2006 року з ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, як з працівником, який виконує обов'язки касира та безпосередньо пов'язаний з грошима.

В п. 1 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.11.2006 р., укладеного між Братською ЦРЛ в особі головного лікаря Васильченко О.А., з одного боку, та ОСОБА_2, с іншого боку, працівник, що обіймає посаду « касир» або виконуючий роботу «касира», безпосередньо пов'язану з грошима (за медогляди, благодійні внески) приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання довірених йому установою, організацією матеріальних цінностей і у зв'язку , з вищевикладеним зобов'язується: а)дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів для відвернення шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь у інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей (Т.1 а.с.5).

Із акта контрольно-ревізійного відділу в Братському районі контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області від 29.12.2011 року №06-24/3, слідує, що порушення - не оприбуткування коштів за надання послуг за проходження медичного огляду окремих осіб, які не віднесено до пільгових категорій, допущено з вини колишнього бухгалтера-касира ОСОБА_1 (Т.1 а.с.10-54).

Відповідно до довідки КРВ в Братському районі від 31.03.2011 року, порушення - не оприбуткування до каси готівки за надання послуг за проходження медичного огляду окремих осіб, які не віднесено до пільгових категорій, допущено з вини бухгалтера-касира ОСОБА_1, та бухгалтера, на яку покладено обов'язки ведення каси, ОСОБА_5, а також з вини головного бухгалтера ОСОБА_12 (Т.1 а.с.57-63).

Відповідно до п. 5. Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов'язкові обсяги, обов'язкові профілактичні наркологічні огляди проводяться за рахунок замовників, а пільги надаються відповідно до чинного законодавства.

У п.13 Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов'язкові обсяги, після проведення профілактичного наркологічного огляду і додаткового профілактичного наркологічного огляду в умовах стаціонару громадянину видається сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду (форма N 140-0 (облікова), в якому зазначається наявність чи відсутність у нього наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов'язків та провадження видів діяльності, зазначених у Переліку.

Громадянам, які сплачували кошти за проходження медичного огляду, видано сертифікати по яким відсутня оплата, що підтверджується реєстрами за 2009 та 2010 роки (Т.1 а.с.64-69, 70-73).

З 02 лютого 2009 року по 13 лютого 2009 року, 23 лютого 2009 31 березня 2009 року, 13 квітня 2009 року по 11 червня 2009 року, 01 липня 2009 по 14 серпня, 09 вересня 30 листопада, 2 грудня 12 грудня по 30 грудня 2009 року та з 18 січня 2010 року по 18 червня 2010 року, 14 липня 2010 року по 21 жовтня 2010 року, ОСОБА_1 працювала на посаді , що підтверджується табелями робочого часу за 2009 та 2010 роки (Т.1 а.с.132-154)

Наказом № 307-к від 21 жовтня 2010 року, ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера за ст.38 КЗпП України, в зв'язку із прийняттям на роботу за конкурсом з 21 жовтня 2010 року, згідно наказу № 307-К від 21.10.2010 року ( Т.3 а.с.1).

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що за період її роботи з березня 2007 року по липень 2010 року на посаді бухгалтера по розрахункам Братської ЦРЛ. Влаштувалась на роботу в Братську ЦРЛ після прийняття ОСОБА_1 ОСОБА_1 виконувала обов'язки касира. ОСОБА_1 просила її, що коли вона буде відсутня на робочому місці, то щоб вона приймала кошти від громадян. Кошти приймала в різний час. ОСОБА_1 видавала їй прибуткові касові ордери, які були чисті без номерів, взагалі вони лежали у шухлядці столу відповідачки. Подвійної реєстрації не було. Коли відповідачка поверталась, то вона віддавала їй гроші та прибуткові касові ордери. у ОСОБА_1 не було ніяких до неї претензій. Ключі від сейфу були у ОСОБА_1 Люди сплачували кошти і за видачу медичних карток, які лежали у шафі ОСОБА_1 Їх виписувала вона та ОСОБА_11 Журнал реєстрації прибуткових касових ордерів вела вона та ОСОБА_1Також коли ОСОБА_1 була у відпустці, то вона виконувала її роботу. Недоліків за цей період роботи не було. Двічі було виявлено недостачу грошей в касі Братської ЦРЛ, всі шукали гроші, однак, не знайшли. Роботу ОСОБА_1 контролювала головний бухгалтер ОСОБА_12 Знає з акту ревізії КРУ , що виявлено нестачу коштів в касі Братської ЦРЛ.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що працює в Братській ЦРЛ з 2006 року по даний час, спочатку на посаді юриста, а потім - бухгалтера. В результаті перевірки КРУ, в касі Братської ЦРЛ було виявлено нестачу коштів з вини ОСОБА_1 причиною нестачі коштів було не оприбуткування коштів, які люди здавали за медогляди для отримання посвідчення водія, як благодійну допомогу. Дані кошти приймала бухгалтер-касир ОСОБА_1 ОСОБА_1 свої документи зберігала у сейфі, ключ від якого був лише у неї. Вона не давала ключі від сейфу.Вона заміщала ОСОБА_1, коли вона була відсутня на робочому місці. Відповідачка просила її, щоб вона приймала кошти від громадян в різний час. ОСОБА_1 видавала їй чисті прибуткові касові ордери, їх нумерацію вела головний бухгалтер. Від людей приймала гроші, а їм видавала квитанції. При поверненні відповідачки, вона віддала їй кошти та прибуткові касові ордери. Медичні карти зберігались у ОСОБА_1, щоб їх виписував хтось інший, вона не бачила. За період роботи ОСОБА_1 документи велись не належним чином, вони пропадали, їх шукали. Про недостачі в касі нічого не чула. Кожен бухгалтер має своє місце і свої посадові обов'язки, які виконує, а не усні вказівки головного бухгалтера.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що працює в Братській ЦРЛ з 1992 року по сьогоднішній день. На даний час працює головним бухгалтером. Вона виявила, що кошти, які надходили від осіб, які платили за медичні довідки для отримання посвідчення водія, зброї не оприбутковувались до каси. Після проведення ревізії КРУ, виявилось, що кошти приймались, але не здавались в касу. В 2006 році ОСОБА_1 було прийнято на посаду бухгалтера, складено акт прийому-передачі з колишнім працівником ОСОБА_13. До обов'язків ОСОБА_1 входили і обов'язки «касира», так як окремої посади «касира» немає, вела медичні карти, продукти харчування, підзвітність. ОСОБА_1 знала свої функціональні обов'язки. З ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки, до її обов'язків входили і обов'язки «касира». Каса знаходилась в бухгалтерії, гроші - в сейфі, від якого був лише один ключ, що знаходився в касира. ОСОБА_1 повинна була вести журнал прибуткових касових ордерів. Щомісяця вона здійснювала контроль за обов'язками відповідачки, все було вірно, однак, згодом виявились всі недоліки. Бухгалтера заміщали один одного. Коли ОСОБА_1 відлучалась від робочого місця, то вона казала, щоб у її відсутність приймали кошти від громадян, які будуть приходити. Прибуткові касові ордера були в шухлядці столу ОСОБА_1 В 2010 році при звільненні ОСОБА_1, вона здала їй касові документи і тоді все сходилось. Потім згодом виявилось, що такі факти, що у квитанціях та прибуткових касових ордерах різні суми, видавалось більше сертифікатів, чим оприбутковувалось коштів в касу, на різних осіб виписано прибуткові касові ордери з однаковими номерами. Нумерацію прибуткових касових ордерів вела вона і передавала документи ОСОБА_1 по 10-15 штук без журналу, оскільки, довіряла відповідачці. У неї були зауваження до роботи ОСОБА_1 На момент звільнення ОСОБА_1 не виконала своєї роботи в повному обсязі, тому для того щоб вона все доробили, її відразу не звільнили, а залишили на два тижні для виправлення недоліків, але відповідачка так нічого і не зробила. Коли виявили нестачу коштів в касі викликали ОСОБА_1, якій все розповіли. відповідачка не погодилась з такою сумою, яка за її словами повинна бути меншою. ОСОБА_1 не заперечувала наявності недостачі в касі. ОСОБА_1 письмових пояснень не надавала. Також після звільнення ОСОБА_1 зникли її посадова інструкція та акт прийому-передачі після звільнення ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що з 1973 року по листопад 2006 року працювала на посаді бухгалтера. При звільненні я передала ОСОБА_1 по акту прийому-передачі лікарняні листи та довіреності, грошей в касі на той час не було. Акт прийому - передачі підписувала вона та ОСОБА_1 ОСОБА_1 перед призначення проходила два тижні стажування, під час якого вона ознайомлювала відповідачку з її посадовими особами. На той час була посадова інструкція, в якій зазначено і обов'язки касира.

Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників передбачені ст. 130 КЗпП України, а саме: працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Судом встановлено, що відповідачка під час виконання службових обов'язків отримувала кошти від громадян. Дана обставина підтверджується оригіналами письмових доказів, що були досліджені в ході розгляду спору, тобто меморіальних ордерів, є підписи відповідачки про отримання нею грошей.

Випадки повної матеріальної відповідальності передбачені ст. 134 КЗпП України.

01 листопада 2006 року з ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, як з працівником, який виконує обов'язки касира та безпосередньо пов'язаний з грошима. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача у судовому засіданні посилався на п. 1 ст. 134 КЗпП України, вказуючи на укладення із відповідачкою письмового договору про взяття нею на себе повної матеріальної відповідальності, при цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги в позовній заяві позивач вказав на п. 6 ст. 134 КЗпП України.

За п. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Відповідно до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

Відповідно до п. 4.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 13.01.2005 р. № 637, касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним матеріальних цінностей. Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Оскільки, до посадових обов'язків ОСОБА_1 входило оприбуткування коштів та збереження каси, отже, вона являється матеріально відповідальною особою тому з нею укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Як роз'яснено в абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" при вирішенні таких спорів суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності.

Статтею 138 КЗпП України передбачено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі 2009-2010 років ОСОБА_1 приймала від населення кошти, які є предметом нестачі, які повинні були зберігатись в касі Братської ЦРЛ. Зазначене підтверджується наданими до суду доказами: прибутковими меморіальними ордерами, сертифікатами, поясненнями головного бухгалтера та інших бухгалтерів, допитаних в судовому засіданні, в якості свідків. Кошти знаходились у віданні відповідачки, ключ від сейфу також був у неї, однак, вона не створила умови для зберігання грошей.

Враховуючи посадові обов'язки, покладені на відповідача, які окрім іншого, полягають в збереженні ввірених грошових коштів, та договір про повну матеріальну відповідальність, суд вбачає, що даний договір повністю відповідає вимогам Постанови Держкомпраці СРСР, від 28.12.1977, № 447/24 "Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність…." і приходить до висновку, що з відповідачем правомірно укладено даний договір.

Згідно п.а,б п. 1 Договору відповідачка повинна а)дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей підприємства, установи, організації і вживати заходів для відвернення шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей.

В даному випадку, відповідачка видавши особі квитанцію на одну суму і отримавши такі кошти, вказувала в прибутковому касовому ордері меншу суму, порушуючи цим договір про повну матеріальну відповідальність, чим завдала збитки.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт приймання коштів від населення і їх не оприбуткування в касу Братської ЦРЛ, наявність вини відповідачки в допущенні недостачі в касі в судовому засіданні доведено, отже , позов підлягає задоволенню, оскільки, відповідачка повинна нести повну матеріальну відповідальність, т.я. з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Оскільки, вимоги представника позивача, задоволено, то в силу ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Братської центральної районної лікарні Миколаївської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Братської центральної районної лікарні Миколаївської області, ЄДРПОУ 01998331, р/р 35427002002149, УДКСУ в Братському районі, МФО 826013, - 10 461 (десять тисяч чотириста шістдесят одну) гривню 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов'язків, та судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.

Суддя Братського

районного суду Марценюк С. А.,