Рішення № 25964698, 11.09.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р.Справа № 14/5025/916/12

Господарський суд Хмельницької області в складі головуючого судді Гладюка Ю. В., розглянувши справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" с. Сутківці, Ярмолинецького району

про стягнення 18 148,96 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

позивача: Ходюк Б.В. - за довіреністю

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання договору № 22 -10 -418 стб / 622 у сумі 18 148, 96 грн. з них: 13 449,70 грн. - основний борг, 3 408,12 - пеня, 626,76 грн. - інфляційні, 664, 38 грн. - 3% річних.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків платежів. Нарахування пені обумовлено відповідною умовою договору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Повідомлений належним чином відповідач (про що свідчать поштові повідомлення про вручення йому ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлених за вказаною у позові адресою), в судове засідання свого представника не направив, причин неявки не повідомив, вимог суду щодо подання письмового відзиву не виконав.

Належність повідомлення про розгляд справи судом підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою зазначеною в ЄДРПОУ) і не повернуто підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, згідно ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З наявних матеріалів вбачається.

1 вересня 2010 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 22-10-418 стб/622, відповідно до якого лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу) у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно розділу 2 договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою КМУ від 10.12.03р. № 1904; строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання -передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках; постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до 3.4.3 лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі згідно договору.

Відповідно до п. 4.1. за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості, на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмету лізингу; відшкодування вартості предмету лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмету лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість; одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування ПДВ.

Згідно п. 4.3. з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу (попередній платіж оплачується згідно п. 4.2.) та комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1. договору.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.4.). Згідно п. 4.7. у разі вилучення предмета лізингу у термін між двома черговими лізинговими платежами останній лізинговий платіж визначається у розмірі відповідно до графіка сплати платежів та фактичного терміну користування предметом лізингу.

У день повернення, вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача лізингові платежі вважаються такими, що настали (п. 8.7.).

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежів в розмірі та порядку, визначеному п. 4.2.

Згідно п. 7.1. за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за коден календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Пункт 7.7. встановлює, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі виставленого лізингодавцем рахунку згідно п. 4.2. договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", та виконання сторонами всіх зобов'язань за договором - п. 8.1.

Додаток № 1 до договору (міститься у справі) встановлює найменування, кількість, ціну і вартість предмета лізингу. Предмет лізингу відповідно до додатку -Сівалка СЗ -6 „Ярина" у кількості 1 шт., строк лізингу -3 роки; попередній лізинговий платіж 27 328, 25 грн.

Додаток № 2 встановлює графік лізингових платежів, в якому визначено суми платежів - 30 429, 93 грн., 29 549, 72 грн., 28 669, 52 грн., 27 789, 31 грн., 26 909, 11 грн., 26 028, 90 грн. Всього за три роки 169 376, 49 грн. (186 142, 29 грн. -з урахуванням попередньої оплати).

Договір та додатки до нього підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Передача предмету лізингу здійснена за актом прийому -передачі № 8 від 21 вересня 2010 року (ТОВ „Украгрокомсільмаш" передає, а відповідач приймає). Повернення об'єкту лізингу відповідачем позивачу відбулась по акту від 10 грудня 2010 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази та надавши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у

продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (лізингу).

Уклавши договір № 22-10-418 стб/622 сторони погодили умови, які є обов'язковими для них .

Строк лізингу, відповідно договору, відраховується з дати підписання акту прийому -передачі, тобто з 21 вересня 2010 року. Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту. Тобто, обов'язок оплати першого лізингового платежу виникає у відповідача 22 березня 2011 року. Однак, з урахуванням того, що повернення предмету лізингу здійснено 10 грудня 2010 року та положень п. 8.7. договору (у день повернення, вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача лізингові платежі вважаються такими, що настали) обов'язок відповідача по здійсненню лізингового платежу виник 10 грудня 2010 року. Відсутність доказів оплати в вказаний термін свідчить про наявність заборгованості.

Розмір платежу визначається на підставі п. 4.7. договору, тобто відповідно до графіка сплати платежів та фактичного терміну користування предметом лізингу і вираховується з 21 вересня 2010 року (дата початку відрахування строку лізингу) до 10 грудня 2010 року (кінцева дата користування об'єктом лізингу). Перевіривши розмір боргу вказаного позивачем, судом відмічається правильність його нарахування, а саме: період користування об'єктом лізингу становить 80 днів; період від початку лізингу до дати першого платежу становить 181 день (шість місяців). Тому, розділивши суму першого платежу по графіку -30 429, 93 грн. на кількість днів періоду з початку користування до першого платежу за графіком визначається сума платежу за один день; розподіливши вказану суму (помноживши) на кількість днів фактичного користування обраховується сума боргу ( 30 429, 93 грн. ділиться на 181 х 80 = 13 449, 70 грн.).

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи документальне підтвердження наявності заборгованості позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляції та річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що пеня є договірною неустойкою, а її нарахування передбачено договором, вимоги про її стягнення також обґрунтовані. Розмір заявленої до стягнення пені підтверджується наданим розрахунком. Нарахування пені за період з 11.12.10р. по 02.08.12р. є обґрунтованим в силу п. 7.7. договору. Проте, здійснивши перерахунок, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та кількості днів прострочки (600 днів), судом встановлено, що сума пені що підлягає стягненню -3 399, 12 грн. Решта суми необґрунтована.

Таким чином, позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Берегиня" (Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Сітківці, код ЄДРПОУ 03787503) на користь Державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) -13 449,70 грн. - основного боргу, 626,76 грн. - інфляційних, 664, 38 грн. - 3% річних, 3 399, 12 грн. -пені та 1 593, 40 грн. судового збору

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. - 32134, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Сутківці)