Рішення № 25964417, 10.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.12 Справа № 4/5014/2172/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 15 400 грн. 00 коп.

Суддя Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

за участю представників сторін :

від позивача - Коваленко Ю.М., довіреність № 31 від 01.01.2012;

від відповідача - Поета А.І., довіреність № 05/875 від 29.08.2012;

- Солощенко Л.М., довіреність № 05/874 від 29.08.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15400 грн. 00 коп. за неправильно зазначену маси вантажу у вагоні № 67675264, відправленому у травні 2012 року ВАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" за накладною №51550143.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 10.09.2012 № 05/925, зданого у судовому засіданні 10.09.2012, позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у відзиві та просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, посилаючись на те, що підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі, завантаження не завдало матеріальних збитків та загрози залізничному руху. Даний відзив на позовну заяву судом розглянутий та залучається до матеріалів справи. Надане клопотання про зменшення розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу судом задоволене.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2012 надав клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить залучити до матеріалів справи наступні документи: витяг з книги зважування вантажів на вагонних вагах станція Бердянськ-експорт (форма ГУ-36); заперечення на відзив відповідача, яким зазначив, що посилання відповідача на втрату залізницею частини вантажу є безпідставними та необґрунтованими, тому відповідачу правомірно було нараховано штраф, згідно ст. 122 Статуту; заява про залучення належного відповідача. Вказане клопотання судом розглянуте, задоволене та долучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2012 надав заяву, в порядку ст. 24 ГПК України, про залучення до участі у справі належного відповідача - Публічне акціонерне товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області, код ЄДРПОУ 00179648. Вказана заява судом розглянута, задоволена та долучається до матеріалів справи.

Відповідно до п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" на Публічне акціонерне товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" прийнято загальними зборами акціонерів (протокол № 1) на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

Згідно довідки АБ № 481283 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 11.07.2012 Публічне акціонерне товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" має правовий статус суб'єкта юридична особа, код ЄДРПОУ 00179648.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, суд залучає до участі у справі належного відповідача - Публічне акціонерне товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області, код ЄДРПОУ 00179648.

На підставі викладеного, відповідачем у справі слід вважати Публічне акціонерне товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

На ухвалу господарського суду Луганської області від 29.08.2012 у справі № 4/5014/ 2172/ 2012 від начальника станції Карахаш Станція Карахаш Донецької залізниці надійшов до суду лист від 06.09.2012 № 638/5, яким повідомив, що вагон № 67675264 за накладною № 51550143 контрольне переваження на станції Карахаш Донецької залізниці не проходив. Даний лист долучається до матеріалів справи.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем та відповідачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

В С Т А Н О В И В:

Так, у травні 2012 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці за перевізним документом, а саме накладною № 51550143 ВАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" (відповідач) відправило вантаж -вугілля антрацит у вагоні № 67675264, до станції Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці, одержувач -ДП «Бердянський морський торгівельний порт»

На станції призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці 10.05.2012 на вказаній станції при переважуванні вагону на вагонних 150 тонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51550143 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні.

На станції призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження і встановлено що:

- у вагоні № 67675264 в накладній № 51550143 вказана маса вантажу нетто 66400 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто- 85850 кг, нетто- 62250 кг,тара-23600кг, що на 4150 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено комерційний акт АА № 043304/198 від 10.05.2012 (а.с. 11).

Переважування проводилось на 150-тонних вагонних вагах, повірених 07.03.2012. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 35-40 см., навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 15400 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 67675264 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Так, під час перевезення на станції Чаплине Придніпровської залізниці, при переважуванні вагону на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 51550143 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні № 67675264. Відповідно до даного факту був складений комерційний акт АА № 043304/198 від 10.05.2012 (а.с. 11).

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту АА № 043304/198 від 10.05.2012 (а.с. 11) контрольне переважування вагону № 67675264 проводилось на 150 тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. На станції відправлення маса вантажу визначалась на 200-тоних вагах, що не суперечить вимогам Правил перевезення вантажів.

Перевіркою було виявлено наступне:

- у вагоні № 67675264 в накладній № 51550143 вказана маса вантажу нетто 66400 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто- 85850 кг, нетто- 62250 кг,тара-23600кг, що на 4150 кг менше ніж вказано у накладній.

По даним фактам складено комерційний акт АА № 043304/198 від 10.05.2012, який відповідач не оскаржив та не оспорив (а.с. 11).

Переважування проводилось на 150-тонних вагонних вагах, повірених 07.03.2012. В технічному та комерційному відношенні вагони справні, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 35-40 см., навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом АА № 043304/198 від 10.05.2012 (а.с. 11).

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:

- провізна плата вагону № 67675264 в накладній № 51550143 -3080 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій - 3080 грн. 00 коп. х 5 = 15 400 грн. 00 коп.

Сума штрафу складає 15 400 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 51831659, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.

Згідно листа начальника станції Карахаш Донецької залізниці від 06.09.2012 № 638/5, яким повідомила, що вагон № 67675264 за накладною № 51550143 контрольне переваження на станції Карахаш Донецької залізниці не проходив.

Отже, позивачем переваження вантажу на станції Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на вагах (технічний паспорт ва № 0192, тип ваг- тензометричні, модифікація ваг ВВ-150-4), яких проведена повірка 07.03.12 та вказано, що ваги придатні до переважування, що підтверджено матеріалами справи (а.с.12-14).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору. Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведених вище накладних.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться тяжкому фінансовому стані, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості Підприємство відповідача -ПАТ"Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" внесено до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно- енергетичного комплексу»від 23.06.2005 № 2711-У1 зі змінами та доповненнями. Згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 12320 грн. 00 коп. (3080,00 грн.х4).

У стягненні решти суми слід відмовити.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 12320 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.

Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору.

У судовому засіданні 10.09.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22, 24, 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області, код ЄДРПОУ 00179648 на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», пр. Карла Маркса,108, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 01073828, штраф у розмірі 12320 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано -13.09.2012.

Суддя Г.М. Старкова