Рішення № 25964389, 03.09.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2012 р.

Справа № 5027/473/2012.

За позовом Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Жовтневого району

До Приватного акціонерного товариства «Азарія»м. Новодністровськ

про стягнення заборгованості –27543,27 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Концерн «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Жовтневого району звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства «Азарія» м. Новодністровськ про стягнення згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №341 від 01.08.2002 року заборгованості в сумі 27543,27 грн., що виникла за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року.

Ухвалою від 03.08.2012 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.08.2012 року за участю представників сторін.

Ухвалою від 16.08.2012 року розгляд справи відкладено на 03.02012 року.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 року між концерном «Міські теплові мережі»в особі повіреного «Теплові мережі Жовтневого району, та відповідачем –приватним акціонерним товариством «Азарія» м. Новодністровськ укладено договір №341 про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання (далі –договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому (відповідачу) обсягах, а останній –зобов’язався оплатити одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами.

Відповідно до п.6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону, дану умову зазначено також і в п.1.9 розділу 1 Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.08.2002 року по 31.07.2007 року теплову енергію в гарячій воді в межах 43,88 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,022723 Гкал/год.

01.08.2009 року сторони уклали додаткову угоду до договору про постачання в гарячій воді № 341 від 01.08.2002 року згідно якої енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.08.2009 року по 01.08.2010 року теплову енергію в гарячій воді в межах 31,252 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,015934 Гкал/год.

Згідно п. 6.3 Договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов’язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Крім того, споживач зобо’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.( п.6.5 розділу 6 Договору).

Згідно п.10.1 Договору він набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.08.2002 року по 31.06.2007 року. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення згоди сторін про його розірвання. На час розгляду справи договір є чинним.

Згідно актів приймання-передачі теплової енергії та виставлених на їх підставі рахунків від 31.12.2011 року, 31.01.2012 року, 29.02.2012 року, 31.03.2012 року, та 30.04.2012 року позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 27543,27 грн.

Згідно реєстру рознесених рахунків і актів Філії Концерну «ГТС» Жовтневого району за грудень 2011 року, січень, лютий березень та квітень 2012 року вищевказані рахунки та акти вручені представникам відповідача.

04.07.2012 року за вихідним №800 позивачем направлено відповідачу в порядку статті 530 Цивільного кодексу України вимогу про сплату 24543,27 грн. боргу. Проте вищевказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У свою чергу, статтею 19 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Стаття 19 Закону України «Про теплопостачання»передбачає, що споживач, в даному випадку –відповідач, повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію, а статтею 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками до них, відповідач в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року включно року отримав теплову енергію на загальну суму 27543,27 грн., проте за фактично спожиту теплову енергію не розрахувався, а відтак з нього слід стягнути 27543,27 грн. боргу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких обставин справи позов слід задовольнити, а судові витрати покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись статтями ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азарія»(м. Новодністровськ квартал 18, буд. 36, код 22160508) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, код 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання №2630301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) - 27543,27 грн. боргу та 1609,50 грн. судового збору.

Повне рішення складено та підписано 05.09.2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І.Ніколаєв