Ухвала суду № 25964329, 10.09.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" вересня 2012 р. справа № 5027/632/2012

За позовом малого приватного підприємства "Самурай", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Вольф", м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 128 900, 00 грн. Суддя Дутка В.В. Представники сторін - не викликалися СУТЬ СПОРУ: мале приватне підприємство "Самурай" звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "Вольф" про стягнення заборгованості в сумі 128 900, 00 грн.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань з повернення грошових коштів в сумі 128 900,00 грн. за договором позики від 28.04.2012р. №ДП-28.

Позивач звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання, яке належить відповідачеві.

В обґрунтування заяви позивач посилається на невжиття відповідачем заходів передбачених чинним законодавством та домовленостями сторін щодо погашення заборгованості. Лист відповідача про можливість передачі в заставу майна так і не було надалі належним чином оформлено, в результаті чого вимоги позивача не є забезпеченими жодними гарантіями, а як наслідок велика ймовірність непогашення заборгованості. Відсутність грошових коштів як і факт існування заборгованості обґрунтовується листом боржника, у зв'язку з чим позивач вважає, що є достатньо підстав стверджувати про наявність загрози невиконання рішення суду щодо стягнення коштів.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд вважає, що обставини справи, а саме неправомірні дії відповідача, які полягають у невиконанні тривалий час взятих на себе обов'язків з повернення грошових коштів, відповідь відповідача на претензію про сплату боргу щодо відсутності ліквідного майна, окрім однієї друкарської машинки, яку можна було б передати позивачеві у заставу свідчать про можливість зробити достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке належить відповідачу, може зникнути або його кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що в свою чергу може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 128 900,00 грн. При цьому, спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача у розмірі 128 900 грн., що накладається судом, співвідноситься з предметом і ціною позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що дії відповідача можуть призвести до негативних наслідків на момент виконання рішення.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову повністю, господарський суд виходить із того, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Керуючись ст. ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Клопотання малого приватного підприємства "Самурай", м.Київ про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на обладнання - Heidelberg Speedmaster CD 102-5+LX п'ятифарбова офсетна друкарська машина формату 72X102 см з лакувальною системою CD 102-5+LX належне товариству з обмеженою відповідальністю "Вольф" (м.Чернівці, провулок Складський , 8, код ЄДРПОУ 23395449, п/р 26000000465 в АСУБ "ГРАНТ", м. Київ, МФО 322788).

3. Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до статті 3, статті 17 та статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.

4. Строк пред'явлення ухвали до виконання становить один рік, тобто до 10.09.2013 року.

5. Стягувачем за цією ухвалою є мале приватне підприємство "Самурай" (м.Київ, вул.Б.Гмирі, буд 9, кв.80, код 21472364), боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Вольф" (м.Чернівці, провулок Складський , 8, код 23395449).

Суддя В.В.Дутка