Рішення № 25964274, 11.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р.Справа № 5023/3624/12 вх. № 3624/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

за участю :

позивача - Бойка Р.О. (довіреність №1419 від 15 червня 2012 року)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків

до Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмської центральної міської лікарні, м.Ізюм

про стягнення 5666,50 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмської центральної міської лікарні (надалі - Відповідач) суми заборгованості у розмірі 5666,50 гривень, у тому числі, 5088,01 гривень суми основного боргу, 41,98 гривень пені, 36,51 гривень суми 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов типового договору №043300367 про надання телекомунікаційних послуг електрозв'язку, укладеного між сторонами 05 січня 2004 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 1609,50 гривень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 серпня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 11 вересня 2012 року у зв'язку з неявкою Відповідача.

06 вересня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх. №3132), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що він дійсно укладав спірний договір з Позивачем, визнає відповідну заборгованість, але за відсутністю грошових коштів не має можливості виконати дане договірне зобов'язання, оскільки є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України.

10 вересня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду клопотання (вх. №3178), в якому останній підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд розглянути справу без участі свого представника.

11 вересня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх. №13882), в якій зазначив, що під час виготовлення даної позовної заяви ним було допущено помилку, а саме, в резолютивній частині відповідної заяви було вказано не вірну суму основного боргу у розмірі 5088,01 гривень, а тому просив суд вважати вірною суму основного боргу 5588,01 гривень. Судом було досліджено надану заяву та продовжено розгляд справи з урахуванням відповідного уточнення.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 11 вересня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 11 вересня 2012 року свого представника не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника Відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

05 січня 2004 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (Позивач) та Комунальним закладом охорони здоров'я Ізюмської центральної міської лікарні (надалі - Відповідач) був укладений договір №043300367 про надання телекомунікаційних послуг електрозв'язку. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до розділу 1 спірного договору, Позивач зобов'язувався надавати Відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1 до основного договору, і безоплатні послуги, перераховані в додатку №2 до основного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.4.5. даного договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць повинні були бути проведені Відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були надані відповідні послуги за спірним договором на суму 12394,78 гривень за період з березня 2012 року по червень 2012 року, що підтверджується відповідними рахунками (а.с. 23-25), виставленими до сплати Відповідачу. Але останній частково розраховувався з Позивачем та оплатив відповідні послуги на суму 6806,77 гривень.

23 липня 2012 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №26-17/446 з вимогою сплатити виниклу заборгованість за надані телекомунікаційні послуги електрозв'язку, що підтверджується належним чином завіреними чеком та списком поштових відправлень (а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково виконав своє зобов'язання щодо оплати наданих послуг Позивачем. Основний борг Відповідача перед Позивачем за спірним договором у розмірі 5588,01 гривень до цього часу не погашен.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем основного боргу в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 5588,01 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 41,98 гривень пені та 36,51 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.8. даного договору, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 1% від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки Позивача, перевіривши періоди нарахування останнім вищевказаних сум пені та 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодаства, а тому підлягають стягненню у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Ізюмської центральної міської лікарні (64300, Харківська область, м. Ізюм, пров. Залікарняний, 2, код ЄДРПОУ 02003304, п/р 35417001002523 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 21560766, п/р 26008898 у ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) 5588,01 гривень суми основного боргу, 41,98 гривень пені, 36,51 гривень суми 3% річних та 1609,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 вересня 2012 року.

Суддя Калантай М.В.

Справа № 5023/3624/12