Рішення № 25964219, 06.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року справа № 5020-773/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»

(пл. Ак.Стародубова,1, оф.121, м. Дніпропетровськ, 49050)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 99055)

(АДРЕСА_2)

про стягнення 70 689,00 грн,

за участю представників:

Позивача - Гриценко А.М., довіреність № 11 від 05.01.2011;

Відповідач - не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

10.07.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»(далі -Позивач, ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суду) із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -Відповідач, ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 76 659,00 грн.

Свої вимоги Позивач мотивує неналежним виконанням Відповідачем Договору оренди майна відносно сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 11.07.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

10.08.2012 Позивачем подано заяву, в якій уточнено позовні вимоги, просить стягнути з Відповідача 70 689,00 грн, з яких 23 894 -орендна плата, 4775 грн -компенсація, 22 920 грн -штраф за прострочення, 19 100 грн -вартість обладнання, переданого за договором.

Судом задоволено зазначену заяву, розгляд справи продовжено з урахуванням зменшення позовних вимог.

Черговий розгляд справи призначено на 06.09.2012.

У судове засідання Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Так, зі змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Ураховуючи викладене, з урахуванням тривалості розгляду справи, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю Відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідач скористався правом, наданим ньому статтею 59 ГПК України та надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, стверджує, що Відповідач станом на 08.12.2008 викупив орендоване обладнання, а отже, у зв'язку з сумісництвом в особі Відповідача орендодавця та орендаря спірного майна, обов'язки Відповідача як орендаря за договором оренди припинились. Крім того, Відповідач заявив про застосування позовної давності до позовних вимог (арк. с 61,66 том1,)

У судовому засіданні представник Позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2008 між ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»(Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар) було укладено договір оренди обладнання №392С (надалі -Договір), згідно умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в термінове платне користування кавомолку Brasilia RR45SPH -4 одиниці, кавомолку Brasilia RR45S - 1 одиниця (далі -Майно) та платити орендну плату.

Відповідно до пункту 5.8 Договору Орендар повинен закупати у Орендодавця кофе у зернах у розмірі кг менш 10 кг. у місяць по цінам діючого прайс-листа Орендодавця та на умовах договору купівлі-продажу №495С від 19.12.2007.

Розмір орендної плати за орендоване майно складає 5% від вартості орендованого майна з урахуванням ПДВ. (пункт 3.1.Договору).

У разі виконання пункту 5.8.Договору орендна плата за користування орендованим майном складатиме 1,00 грн у місяць за кожну одиницю обладнання (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 5.5.Договору передбачено, що Орендар щомісячно до 5 числа надавати Орендодавцю інформацію щодо місця знаходження орендованого обладнання. У разі відсутності вказаної інформації, Орендар зобов'язав сплатити штраф Орендодавцю у розмірі 20% від вартості обладнання за кожен випадок такого порушення, а Орендар має право розірвати Договорі та вимагати сплати його повної вартості.

Як зазначалось, пунктом 2.2 Договору встановлено строк його дії -36 місяців з дати прийняття орендованого обладнання згідно Акту прийому-передачі (Акт складено 12.08.2008).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як збоку Позивача, так і збоку Відповідача не представлено суду доказів існування заперечень щодо продовження орендних відносин по Договору, у зв`язку з чим, такий Договір був продовженим на той самий строк, який був раніше встановлений.

На виконання умов Договору Майно було передано за актом приймання-передачі від 12.08.2012 на загальну суму 19 100 грн (арк. с 10 зворотний бік).

Проте, як стверджує Позивач, Відповідач умови договору виконував неналежним чином та не в повному обсязі. Протягом періоду з серпня 2008 по листопад 2010 Відповідач вимоги виконував частково, в частини закупки кави у зернах, але орендну плату за орендоване майно не сплачував. З лютого 2010 року по березень 2012 року включно Відповідач свої обов'язки за Договором не виконував взагалі.

28.03.2012 Позивачем на адресу Відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору №392С від 12.08.2008, повернення майна та сплату боргу (арк. с .11 том 1).

Проте, станом на 10.07.2012 Відповідачем ніяких дій прийнято не було, заборгованість за Договором не погашена, обладнання не повернуто Позивачеві, що обумовило звернення останнього до суду з відповідними вимогами.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтями 284, 286 ГК України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 ГК України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 ЦК України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В даному випадку сторони погодили розмір орендної плати: відповідно до пункту 3.1 договору - 5 % від вартості обладнання, зазначеного в Акті прийому-передачі або відповідно до пункту 3.2 договору -1,00 грн. на місяць у випадку виконання Орендарем зобов`язань згідно пункту 5.8 договору.

Судом досліджено обставини щодо виконання сторонами пункту 5.8 Договору та встановлено, що протягом періоду з серпня 2008 року по січень 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 купував каву на умовах договору купівлі-продажу №495 С від 19.12.2007, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними (том 1 арк.с. 84-150, том 2 арк. с 1-79), дана обставина Відповідачем визнається.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування орендної плати по договору № 392с від 12.08.2008 відповідно до пункту 3.2 договору за 19 місяців.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, Орендар оплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок Орендодавця в строк до 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому орендувалось майно. Позивач знав про існування заборгованості та порушення його права на отримання орендної плати.

Відповідач припустився порушення умов Договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати. Доказів погашення заборгованості Відповідачем станом на момент прийняття цього рішення не надано.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даному випадку, Відповідач у відзиві на позов від 23.07.2012 заявив про застосування позовної давності до позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що позов у даній справі було заявлено 10.07.2012, суд приходить до висновку про необхідність застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі за період з серпня 2008 року по січень 2010 року включно та необхідність стягнення орендної плати за період з липня 2009 року по січень 2010 року, що становить 7 місяців.

Відповідно до пункту 3.2. Договору розмір орендної плати за цей період складає 1 грн у місяць за кожну одиницю обладнання. Тобто стягненню повинно підлягати 35 грн=7 місяців*1 грн/місяць*5одиниць обладнання.

Таким чином, розмір орендної плати за зазначений період складає 35 грн, що більше ніж заявлено Позивачем. Проте, оскільки ч.2 ст. 83 ГПК України надає господарському суду при прийнятті рішення вийти за межи позовних вимог лише за клопотанням зацікавленої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог Позивача щодо стягнення суми орендної плати відповідно до пункту 3.2. Договору у заявленому Позивачем розмірі -19 грн.

Що стосується строку нарахування орендної плати -25 місяці (за період з лютого 2010 року по березень 2012), то суд вважає такий строк обґрунтованим, виходячи з наступного.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що орендна плата нараховується за увесь період знаходження обладнання у Орендаря з першого по останній день місяця, в тому числі, за місяці, в яких обладнання було передано в оренду або повернуто Орендодавцеві по Акту прийому-передачі, незалежно від кількості днів фактичного користування.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованим нарахування орендної плати саме з лютого 2010 року та по березень 2012, що складає: 25 місяці х 955 грн. = 23875 грн.

Надаючи оцінку доводам Відповідач про викуп ним отриманого в оренду за Договорм обладнання та, таким чином, припинення орендних відносин, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідачем представлено видаткові касові ордери від 20.10.2008 на суму 1925 грн, від 27.10.2008 на суму 1925 грн, від 03.11.2008 на суму 3850 грн, від 10.11.2008 на суму 1925 грн, від 17.11.2008 на суму 1925 грн, від 24.11.2008 на суму 3850 грн та віл 08.12.2008 на суму 3700 грн, із змісту яких вбачається факт передачі грошових коштів на загальну суму 19 100 грн грн. за кавомолки Brasilia RR45SPH №140402 , Brasilia RR45SPH №140411, Brasilia RR45SPH №146754. Brasilia RR45SPH № 146754, Brasilia RR45SPH №146758 та кавомолку Brasilia RR45S № 123854 (том 1 а.с.67-73).

В той же час, відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, суд звертає увагу на Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (із змінами від 29.04.2009 № 252), пунктом 1.2 якого визначено, що касовий ордер -первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Пунктом 2.2 вказаного Положення встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень -словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю». Видача готівки за довіреністю проводиться відповідно до вимог, передбачених у пункті 3.5 цієї глави. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості. ( п.3.6.Положення 637).

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. ( п.3.10.Положення 637).

Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; - наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.

Відповідно до пункту 3.12 Положення, касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа І або напис «Оплачено»із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання (пункт 3.13.Положення № 637).

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі(пункт 4.2. Положення № 637).

В даному випадку, у наданих Відповідачем видаткових касових ордерах відсутні: номер документа ( № 1 в таблиці); кореспондуючий рахунок, субрахунок ( № 4 в таблиці); не вказано по батькові особу яка отримала кошти; в графі «підстава»вказано «за кавомолку», що не дає можливості зрозуміти, саме за яку господарську операцію відносно вказаного обладнання начебто відбувалась передача коштів (продаж, міна, ремонт, відшкодування шкоди тощо); відсутні додатки - довіреність або інше, якою би власник майна уповноважував фізичну особу вчиняти певні правочини, отримувати готівку тощо; в графі «видав касир»не вказано прізвище, ініціали посадової особи, а є тільки розпис, якій не дає можливості встановити прізвище особи;

Суд також звертає увагу на той факт, що особою, яка ніби-то отримувала кошти від Відповідача вказано -»Шевчук Олександр».

Однак, із змісту наданих Позивачем доказів вбачається, що на підставі наказу № 3 від 01.12.2008 було прийнято на роботу до ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус» робітників згідно з Додатком № 1 з 01.12.2008. Згідно пункту 22 додатку № 1 до наказу, прийнято на роботу ОСОБА_5, підрозділ СО, на посаду керівника регіонального офісу (арк. с 119-120 том 2).

Прийняття на роботу відбулось на підставі заяви ОСОБА_5 про прийняття на роботу до ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»від 28.11.2008року, а на підставі наказу № 2 від 21.01.2011 ОСОБА_5 звільнено з займаної посади за власним бажанням за статтею 38 КЗоТ України з 21.01.2011 року. Звільнення відбулось на підставі заяви самого ОСОБА_5 від 06.01.2011 (том 2 а.с.121-123).

Таким чином, ОСОБА_5 працював в ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»на посаді керівника регіонального офісу в період з 01.12.2008 по 21.01.2011 року, та станом на дату складання видаткових касових ордерів від 20.10.2008 на суму 1925 грн, від 27.10.2008 на суму 1925 грн, від 03.11.2008 на суму 3850 грн, від 10.11.2008 на суму 1925 грн, від 17.11.2008 на суму 1925 грн, від 24.11.2008 на суму 3850 грн працівником Позивача не являвся.

Суду не представлено доказів уповноваження ОСОБА_5 від імені ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»на вчинення будь-яких дій, пов'язаних з розпорядженням майном Товариства, зокрема, відносно отримання-передачі грошових коштів, при тому, що згідно пункту 11.7 Статуту ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»лише Директор має право без довіреності представляти Товариство у відносинах з державними органами (установами), юридичними та фізичними особами та здійснювати будь-які дії від імені Товариства, включаючи укладення без обмежень угод (договорів, контрактів), управління, розпоряджання активами Товариства та видачу довіреностей, а також мають право першого підпису на фінансових та банківських (платіжних) документах з урахуванням положень статті 11.2. та статті 11.3. цього Статуту.

На підставі викладеного, посилання Відповідача на видаткові касові ордери суд визнає безпідставним.

Відповідач у судових засіданнях, в якості доказів укладення між сторонами договору купівлі-продажу кавомашин, переданих по Договору, також посилався на поведінку сторін, зокрема, відсутність збоку ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»протягом 3-х років поспіль дій по стягненню орендної плати та вартості обладнання.

Однак, суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки за відсутності належних доказів переходу права власності, Відповідач був зобов`язаний в силу пунктів 3.1-3.3, 3.5 Договору № 391с оплачувати орендну плату. При цьому, стягнення орендної плати в примусовому порядку є правом Позивача, яке може реалізовуватись на власний розсуд.

Також Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з Відповідача 22 920,00 грн штрафу за неналежне виконання умов Договору відповідно до пункту 5.5. Договору. При цьому Позивач просить стягнути з Відповідача лише 20% розміру штрафу, що, на його думку, підлягає задоволенню.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що Орендар щомісячно до 5 числа надавати Орендодавцю інформацію щодо місця знаходження орендованого обладнання. У разі відсутності вказаної інформації, Орендар зобов'язав сплатити штраф Орендодавцю у розмірі 20% від вартості обладнання за кожен випадок такого порушення.

Оскільки Відповідачем не представлено суду доказів виконання ним обов`язку відповідно до пункту 5.5 Договору, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу на підставі пункту 5.5 Договору обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Перевіривши розрахунок Позивача судом визнано його вірним (том 1 арк. с 4). Проте, як вибачається з розрахунку Позивача, 20% від вартості обладнання нараховано Позивачем за кожен випадок порушення зобов'язання, тобто за 30 місяців.

Відповідно до пункту 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи із змісту пункту 5.5 договору, Позивач знав про існування заборгованості та порушення його права на нарахування штрафу за ненадання інформації, обумовленої Договором.

Відповідач у відзиві на позов від 09.08.2012 заявив про застосування позовної давності до позовних вимог (арк. с.66 том 1).

Приймаючи до уваги той факт, що позов у даній справі було заявлено 10.07.2012, суд приходить до висновку про необхідність застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення штрафу за ненадання інформації, обумовленої Договором та нарахування штрафу за період з липня 2011 року по березень 2012 року ( місяць розірвання Договору) включно: 9 місяці х 20%*19100 грн = 34 380 грн.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання

Відповідно до ч.2. ст. 233 ГК України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом не встановлено, що порушення Відповідачем пункту 5.5.Догоівору спричинило збитків іншим учасникам господарських відносин, а за таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу до 3 820 грн.

Окрім цього, Позивачем заявлено до стягнення 4 775 грн компенсації на підставі пункту 7.4.4 Договору та вартість обладнання у зв`язку з розірванням договору у розмірі 19 100 грн.

Згідно з пунктом 7.4.4 Договору, у випадку, якщо Орендар ініціює розірвання договору раніше строку, зазначеного в пункті 2.2 із причин, не передбачених пунктом 8.6 даного договору, а також у випадку розірвання договору з ініціативи Орендодавця у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням Орендарем умов Договору, Орендар зобов`язаний повернути обладнання в строк і на умовах, передбачених пунктами 6.1, 8.6 Договору, і виплатити Орендодавцеві компенсацію в розмірі рівному п`яти орендним платам згідно пункту 3.1 даного договору

Пунктом 8.6 Договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору добросовісна Сторона має право в односторонньому порядку розірвати діючий договір. В такому випадку добросовісна сторона письмово повідомляє іншу Сторону про розірвання договору оренди, а також приводить докази невиконання умов договору іншою Стороною. Документи, що підтверджують факт відправлення зазначеного повідомлення, свідчать про розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кедр Еспрессо Хаус»на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено повідомлення, в якому зазначалось про існування заборгованості за Договором, про розірвання договору та необхідність повернення обладнання і оплати орендної плати, компенсації та штрафу. Даний лист відправлено 27.03.2012 на адресу, вказану самим Відповідачем в Договорі(том 1 а.с.11).

Частинами 1, 3 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В даному випадку право на одностороннє розірвання договору передбачено пунктами 5.5, 8.6 Договору. Факт відправки 27.03.2012 листа на адресу Відповідача свідчить про розірвання договору.

Суд також зазначає, що встановлення сторонами в договорі такого виду забезпечення виконання зобов`язання, як компенсація - в розмірі рівному п`яти орендним платам, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено ЦК України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 № 14/80-09-2056.

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 4 775 грн компенсації та 19 100 грн вартості обладнання, переданого за Договором.

Згідно з приписами пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на Відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в розмірі, передбаченому частиною статті 4 Закону України «Про судовий збір», що складає 1609,5 грн.

Керуючись ст. 34, 49, 82-85, 115,116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»(49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, ідентифікаційний номер 35737974) заборгованість по орендній платі в сумі 23 849 грн., штраф в сумі 3 820 грн., компенсацію в сумі 4 775 грн., а також вартість обладнання, переданого по Договору оренди обладнання № 392 С від 12.08.2008, в сумі 19 100 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус»(49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, ідентифікаційний номер 35737974) судовий збір в сумі 1609,5 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11.09.2012

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням:

1. ТОВ "Кедр Еспрессо Хаус" - простою

(пл. Ак.Стародубова,1, оф.121, м. Дніпропетровськ, 49050)

2. ФОП ОСОБА_2

(АДРЕСА_1, 99055)

(АДРЕСА_2)

3 прим.