Рішення № 25964178, 10.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/11363-2012 10.09.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Будівельно-виробничий комплекс "Маяк"

до Фізичної особи-підприємця Орестова Віктора Миколайовича

про стягнення 14 307,48 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Павликівський В.І. по довіреності № 18.06 від 18.06.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство "Будівельно-виробничий комплекс "Маяк" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Орестова Віктора Миколайовича заборгованості в розмірі 14 307,48 грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 85 від 18.07.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-36/11363-2012, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2012 р. за участю представників сторін., яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення (Ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 21.08.2012р. представник відповідача отримав 29.08.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103021296205). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 10.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Будівельно-виробничий комплекс "Маяк" (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємця Орестова Віктора Миколайовича (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 91,57 кв. м. в корпусі 2-ф, та 13,6 кв. м. в корпусі 9-ф, розташовані за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9, яке належить позивачу на праві власності.

Термін оренди становить з дати підписання акту здачі приймання по 30 червня 2012р.

Відповідно до п. 4.1. за орендоване приміщення орендар, в розрахунку на місяць, сплачує орендну плату в гривнях, погоджену в Протоколі договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного договору. Оплата за електроенергію та комунальні послуги, вивіз сміття здійснюється за окремо виставленими рахунками. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін, а також у інших випадках передбачених договором.

Згідно п.4.2 договору, орендна плата нараховується з дати підписання акту здачі-приймання. У випадку, якщо користування об'єктом оренди здійснювалося орендарем більше як 20 календарних днів у місяці, орендна плата за такий місяць сплачується в повному обсязі. В іншому випадку орендна плата за місяць, в якому орендар користувався об'єктом, що орендується, зменшується пропорційно до кількості днів фактичного користування об'єктом. Користування об'єктом оренди в договорі визнається періодом з моменту передачі об'єкту оренди орендареві і підписання акту здачі-приймання до моменту повернення об'єкту оренди орендодавцю в порядку, визначеному даним договором.

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом банківського переводу на поточний рахунок орендодавця наперед не пізніше 10-го числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 18.07.2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування майно, що знаходиться за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9, що підтверджується актом прийому-передачі майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору оренди від 18.07.2011р., нерухомого майна, у зв'язку з чим його заборгованість з орендної плати перед позивачем становить 14 307,48 грн.

Судом встановлено, що відповідачем визнається заборгованість по орендній платі та комунальним платежам, що підтверджується актами звірки № 1 від 18.04.2012р. за період з 01.01.2012р. по 18.04.2012р. на суму 11 745,86 грн. та актом звірки № 2 від 23.04.2012р. за період з 01.01.2012р. по 23.04.2012р. на суму 2 561,62 грн.

Крім того, між сторонами був складений та підписаний графік погашення заборгованості, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сплатити вказану заборгованість наступним чином:

МісяцьСума платежу Квітень 2012 р.6000,00 грн.Травень 2012р.5000,00 грн.Червень 2012р. 3307,48 грн.Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав відповідний графік погашення заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів відповідно до договору № 85 від 18.07.2011р., у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензію № 14/1-12 від 14.06.2012р., яка була залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судовому засіданні відсутність заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору на оренду нежитлового приміщення від 18.07.2011 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості відповідно до договору на оренду нежитлового приміщення від 18.07.2011 р. в розмірі 14 307,48 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Будівельно-виробничий комплекс "Маяк" обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Орестова Віктора Миколайовича (02097, м. Київ, вул. Лісківська, 18-А, код ЄДРПОУ 20045853397) на користь Приватного акціонерного товариства "Будівельно-виробничий комплекс "Маяк" (04073, м. Київ, вул.. Сирецька, 9, код ЄДРПОУ 25385857) 14 307 (чотирнадцять тисяч триста сім) грн. 48 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений:.11.09.2012 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.