Рішення № 25964028, 06.09.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2012 р.Справа № 5017/1772/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Загороднічек І.І.

За участю представників сторін:

Від позивача: Крумшин М.М. за довіреністю від 14.11.2011р.

Від відповідача: Нан К.В. за довіреністю від 23.07.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Домен -Друк" до закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" про стягнення 18 919,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Домен -Друк" (далі по тексту -ТОВ „Домен -Друк") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" (далі по тексту -ЗАТ „Кілійський виноробний завод") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 18 919,78 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 15 639,78 грн., пені в сумі 2 749 грн. та трьох відсотків річних в сумі 531 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Відповідач повністю заперечує проти пред'явлених ТОВ „Домен -Друк" позовних вимог наголошуючи на тому, що надані позивачем на підтвердження факту передання товару у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" документи є неналежними доказами по справі, оскільки вони не відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, встановленим ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

27.01.2010р. між ТОВ „Домен -Друк" (Постачальник) та ЗАТ „Кілійський виноробний завод" (Покупець) було укладено договір поставки № 27-01\10, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується протягом терміну дії договору виготовляти і систематично поставляти (передавати) Покупцеві поліграфічну продукцію (далі по тексту договору -продукція), а саме: етикеткову продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти цю продукцію і своєчасно сплачувати за неї певну грошову суму в порядку і на умовах, викладених у цьому договорі.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 2.1 -2.5, 6.5 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. асортимент та обсяг продукції, яка поставлятиметься по кожній окремій партії, визначаються сторонами згідно попередніх заявок (замовлень) Покупця. Покупець попередньо (за 14 календарних днів до бажаної дати одержання продукції) повинен надіслати Постачальникові заявку (замовлення) на виготовлення і поставку певної партії конкретного асортименту продукції. В заявці (замовленні) Покупцеві необхідно вказати асортимент, кількість продукції, термін поставки. В процесі виконання цього договору сторони можуть передбачити і інші обов'язкові положення, які повинні мати своє відображення у заявках (замовленнях) Покупця. Заявки (замовлення) від Покупця повинні надходити на адресу Постачальника у письмовому вигляді за допомогою засобів факсимільного зв'язку (по телефону/факсу). З момент прийняття до виконання заявки (замовлення) Покупця Постачальник надсилає протокол погодження цін або специфікацію, що передбачені у пункті 1.3 цього договору. Покупець, що одержав запропоновані проекти документів, повинен погодити їх умови, підписати ці документи, скріпити підписи печатками і один примірник повернути Постачальникові після одержання його по телефону/факсу від Постачальника. До початку виготовлення продукції, замовленої Покупцем, Сторони погоджують і підтверджують оригінал-макет етикеткової продукції. Виготовлення кожної окремої партії замовленої Покупцем продукції починається тільки у разі факсимільного підтвердження Покупцем оригінал-макетів етикеток із зазначенням дати погодження оригінал-макету, підпису уповноваженої особи, яка погодила оригінал-макет, що надана Покупцю Постачальником. Від дня, коли Постачальник одержить від Покупця підтверджений оригінал-макет, відраховуються строки виконання Постачальником своїх договірних зобов'язань щодо поставки замовленої Покупцем продукції. Поставка продукції здійснюється в терміни, що погоджені сторонами, при умові підтвердження оригінал-макету. Поставка (передача) продукції Покупцеві повинна бути здійснена з врахуванням заявок (замовлення) Покупця з додержанням термінів, що додатково погоджуються сторонами.

З положень п.п. 3.1 - 3.4 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. вбачається, що продукція відвантажується Покупцю на умовах DDU(в редакції ІНКОТЕРМС 2000): Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123. Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці з моменту передачі товарів (продукції) Покупцю на складі останнього. Постачальник поставляє продукцію Покупцеві за цінами, що узгоджені сторонами в протоколах погодження договірної ціни або в специфікаціях. Витрати, пов'язані із пакуванням продукції, транспортні витрати, що пов'язані із транспортуванням продукції до місця призначення бере на себе Постачальник. Вартість тари і упаковки входить до ціни продукції.

Як стверджує позивач, на виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. ним було передано у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" етикеткову продукцію на загальну суму 69 390 грн., на підтвердження чого надано накладні № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12ААА № 640073 від 10.07.2010р., видані відповідачем, вантажні декларації кур'єрської служби „Міст Експрес" № 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 з відмітками про вручення переданого до відправлення товару із відмітками про вручення його представнику ЗАТ „Кілійський виноробний завод".

Відповідно до п. 7.1 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. розрахунки за кожну окрему партію замовленої Покупцем продукції здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника: 50% передплата, а наступні 50% вартості товару -протягом 10 банківських днів з моменту отримання продукції.

За твердженнями ТОВ „Домен -Друк", відповідач, в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., здійснив лише часткову оплату вартості придбаної продукції, внаслідок чого у ЗАТ „Кілійський виноробний завод" утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 15 639,78 грн., у зв'язку з чим ТОВ „Домен -Друк" було змушене звернутись до суду із даними позовними вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували правовідносини з оплатної передачі позивачем продукції у власність відповідача, врегульовані умовами договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. На виконання умов названої угоди ТОВ „Домен -Друк" було передано у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" етикеткову продукцію на загальну суму 69 390 грн., про що було складено відповідні накладні № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. В свою чергу, відповідачем в ході розгляду господарським судом даної справи висловлювались заперечення щодо належного оформлення названих первинних документів. Саме тому, при вирішенні даного спору, господарський суд вважає за необхідне, перш за все, дослідити та встановити факт прийняття вказаного товару відповідачем.

Наголошуючи на невідповідності накладних, долучених ТОВ „Домен -Друк" до матеріалів справи в якості доказів передання у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" етикеткової продукції, відповідач стверджував на відсутності у даних документів встановлених законодавством обов'язкових реквізитів для первинної бухгалтерської документації.

Так, питання визначення правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту -Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність"). Статтею 1 цього Закону надається визначено, що первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що первинні документи за своїм юридичним змістом є документами, що фіксують факт здійснення певної господарської операції. Вимоги, встановлені Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо обов'язкових реквізитів первинних документів направлені, за переконанням суду, на забезпечення чіткої фіксації змісту господарської операції, що відбулась між суб'єктами господарювання. При цьому, даний Закон не містить застережень стосовно того, що відсутність обов'язкової для включення до первинного документу інформації у ньому має наслідком неможливість підтвердження таким документом факту здійснення господарської операції, часткову інформацію про яку містить цей документ.

Розглянувши надані ТОВ „Домен -Друк" накладні на прийняття етикеткової продукції з приводу правильності їх оформлення, господарський суд зазначає, що вони, в порушення вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не містять вказівку на посади осіб ЗАТ „Кілійський виноробний завод", відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Крім того, у накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. відсутні дані, окрім підпису, що дозволяють ідентифікувати осіб, що брали участь у здійсненні цієї господарської операції від імені відповідача. При цьому, названі накладні дозволяють чітко ідентифікувати, який саме товар було передано ТОВ „Домен -Друк", його кількість та вартість. Проте, проаналізувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Так, до накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. позивачем було долучено примірники накладних кур'єрської служби „Міст експрес" № 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 /а.с. 12, 14, 16/, з яких вбачається, що ТОВ „Домен -Друк" було надіслано на адресу ЗАТ „Кілійський виноробний завод" посилку із описом змісту відправлення „Етикетка". Вказані відправлення кур'єрською службою було вручено відповідачу за його місцезнаходженням, що підтверджується відмітками на примірнику накладних кур'єрської служби. При цьому, за запитом позивача щодо відправлення на адресу ЗАТ „Кілійський виноробний завод" відправлень за вантажними деклараціями № 004-00871149 від 27.08.2010р., № 004-0114757 від 19.10.2010р., ТОВ „ТД „Міст Експрес" згідно із листом від 22.08.2012р. за вих. № 818/2012 підтвердило факт доставки відповідачу даних відправлень.

Відповідно до ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як було зазначено вище по тексту рішення, положеннями п. 3.1 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. передбачено, що продукція відвантажується Покупцю на умовах DDU (в редакції ІНКОТЕРМС 2000): Одеська область, м. Кілія, вул. Дунайська, 123.

Якщо звернутись до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2000, термін „Поставка зі сплатою мита" (DDU) означає, що продавець надасть товар, який пройшов митне очищення та який не був розвантажений, з транспортного засобу, що прибув, в розпорядження покупця у визначеному місці призначення. Продавець зобов'язаний понести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару, включаючи (за потребою) будь-які збори для імпорту до країни призначення. Продавець зобов'язаний у відповідності до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, комерційний рахунок -фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також інші докази відповідності, які можуть вимагатись за умовами договору купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок договір перевезення вантажу до названого місця призначення. Продавець зобов'язаний надати товар в розпорядження покупця або іншої особи, зазначеної покупцем, у нерозвантаженому вигляді на будь-якому транспортному засобі, що прибуло, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах узгодженого для поставки строку.

Проаналізувавши зміст положень договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., положення ст.ст. 662, 664 ЦК України та зміст терміну „Поставка зі сплатою мита" (DDU) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС 2000, суд зазначає, що у спірних правовідносинах обов'язок позивача щодо передачі товару у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" вважається виконаним з моменту передачі етикеткової продукції в розпорядження відповідача за місцезнаходженням останнього, з покладенням на ТОВ „Домен -Друк" обов'язку нести витрати на перевезення товару.

В свою чергу, як було зазначено вище по тексту рішення, вантажні декларації кур'єрської служби „Міст експрес" № 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 /а.с. 12, 14, 16/ свідчать про прийняття останньою етикеткової продукції від позивача для її перевезення на адресу ЗАТ „Кілійський виноробний завод", а також про подальше вручення відповідачу прийнятих до перевезення посилок. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що платником послуг з доставки продукції на адресу відповідача виступало ТОВ „Домен -Друк".

Таким чином, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази та обставини справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що вантажні накладні кур'єрської служби „Міст експрес" № 004-0060976, № 004-0081149, № 004-0114757 /а.с. 12, 14, 16/ є належними доказами, які підтверджують передання відповідачу у власність товару за накладними № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії довіреностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р., видані ЗАТ „Кілійський виноробний завод" на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ „Домен -Друк".

Відповідно до п.п. 2, 6 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Таким чином, з огляду на наведені положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, факт наявності в розпорядженні постачальника товарно-матеріальних цінностей довіреностей, виданих отримувачем товару, сукупно із складанням накладної на передачу цього товару, свідчать про фактичне передання здійснення відповідної господарської операції. При цьому, у довіреностях слід обов'язково зазначити перелік товарно-матеріальних цінностей, які доручено отримати уповноваженій особі.

Так, довіреності серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р., видані ЗАТ „Кілійський виноробний завод" свідчать, що відповідач уповноважив свого представника Хадісова Дауда Хабібовича на отримання від ТОВ „Домен -Друк" наступних товарно-матеріальних цінностей: етикетку „Венок Дуная»1л нова у кількості 43 тис. шт.; етикетку «Солнце в бокале»1л нова у кількості 25 тис. шт.; етикетку „Изабелла" 1л нова у кількості 31 тис. шт.; етикетку „Лидия" 1л нова у кількості 31 тис. шт.; етикетка „Тамянка" 1л нова у кількості 31 тис.шт. Вказаний перелік товарно-матеріальних цінностей, які було доручено отримати уповноваженій особі ЗАТ „Кілійський виноробний завод", повністю збігається із переліком продукції, переданої відповідачу на підставі накладних № Р-302 від 30.06.2010р., № 400/1 від 20.08.2010р. Більш того, накладна № Р-302 від 30.06.2010р. була підписана особою, повноваження якої на прийняття товару підтверджуються вищезазначеною довіреністю серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р.

Викладені обставини дозволяють суду дійти висновку, що наявність у ТОВ „Домен -Друк" довіреностей серії ААБ № 738567 від 20.08.2010р., серії 12 ААА № 640073 від 30.06.2010р. підтверджує факт здійснення відповідної господарської операції з передання відповідачу у власність товарно-матеріальних цінностей -етикеткової продукції за накладними № Р-302 від 30.06.2012р. та № 400/1 від 20.08.2010р.

При наданні правової оцінки накладній № Р-450 від 15.09.2010р. як доказу передання зазначеного у ній товару у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" суд виходить з наступного. Так, на підтвердження факту прийняття товару за даною накладною її було підписано тим представником відповідача, підписом якого засвідчений факт прийняття товару за накладними № Р-509 від 19.10.2010р. та № Р-300 від 23.06.2010р., які, як встановлено судом, належним чином підтверджують передання зазначеної у даних первинних бухгалтерських документах продукції у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод". З викладених обставин суд доходить висновку, що накладна № Р-450 від 15.09.2010р. підтверджує факт прийняття відповідачем у власність зазначеного у даному документі товару на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р.

При цьому, важливою обставиною, яка свідчить про реальність прийняття відповідачем товару за наявними в матеріалах справи накладними, є часткове внесення ЗАТ „Кілійський виноробний завод" плати за прийняту продукцію, що вбачається із відповідних виписок із особового рахунку ТОВ „Домен -Друк".

Згідно зі ст. 32, 33, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових і речових доказів, висновків судових експертів. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищевикладені обставини та здійснену судом оцінку наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем на підтвердження факту передання етикеткової продукції у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод", приймаючи до уваги, що з накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. суду вбачається за можливе встановити зміст проведеної між сторонами господарської операції, суд дійшов висновку про доведеність ТОВ „Домен -Друк" факту передання ним у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод" на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. товару у кількості та асортименті, що вказані у відповідних накладних.

Заслуговує на увагу і той факт, що відповідач в процесі розгляду справи не висловлював заперечень стосовно фактичного прийняття товару за накладними № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р., оскільки правова позиція ЗАТ „Кілійський виноробний завод" щодо оцінки вказаних доказів ґрунтувалась виключно на невідповідності даних документів вимогам, встановленим ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

Наступним питанням, яке має дослідити суд при вирішенні даного спору, з урахуванням правових позицій сторін по справі, є визначення ціни товару, поставленого позивачем на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. Так, виходячи із положень п. 3.3 названої угоди ціни на етикеткову продукцію узгоджуються у Протоколах погодження договірної ціни або в специфікаціях. З посиланням на наведений пункт договору, відповідач в обґрунтування власної правової позиції по справі стверджує, що між сторонами по справі не було погоджено вартість продукції, яка була зазначена у накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Дійсно, в матеріалах справи відсутні докази складання між сторонами по справі специфікацій та/або протоколів погодження договірної ціни до договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., з яких би вбачалось погодження вартості продукції, яка була передана у власність відповідача на підставі накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р. В той же час, суд зазначає, що за своєю правовою природою вищезазначені протоколи погодження договірної ціни, специфікації, про які йде мова у п. 3.3 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., носять характер додаткових угод, оскільки вони спрямовані на конкретизацію існуючих прав та обов'язків сторін за основним договором в частині визначення вартості продукції.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, оскільки договір поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. сторонами по справі було вчинено у простій письмовій формі, суд дійшов висновку, що будь-які зміни до даного договору слід також обов'язково вчиняти у письмовій формі. Отже, погодження договірної ціни на продукцію, поставлену відповідачу згідно із накладними № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р., має відбутись шляхом укладення відповідного правочину у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість продукції, поставленої у власність ЗАТ „Кілійський виноробний завод", була визначена у накладних, підписаних представниками сторін, якими підтверджується факт здійснення відповідних господарських операцій, тобто шляхом обміну документами із фіксацією змісту відповідного правочину. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Таким чином, зважаючи на приписи ст. 207 ЦК України, фіксація ціни договору у відповідних первинних бухгалтерських документах -накладних, якими обмінюються сторони договору поставки в процесі його виконання, є способом вчинення відповідного правочину у письмовій формі, тобто із дотриманням загального правила визначення договірної ціни, закріпленого у п. 3.3 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. При цьому, зважаючи на той факт, що від імені ЗАТ „Кілійський виноробний завод" вищезазначені накладні були підписані особами, які не мали достатнього обсягу повноважень на погодження договірної ціни, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписок із особового рахунку ТОВ „Домен -Друк", відповідачем було внесено на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 53 750 грн., при цьому призначення здійснених ЗАТ „Кілійський виноробний завод" платежів свідчить, що плата вносилась на підставі виставлених позивачем рахунків на оплату заборгованості за продукцію, поставлену згідно із наявними у матеріалах справи накладними. За переконанням суду, наведені обставини свідчать про схвалення з боку відповідача правочину із визначення ціни товару за договором поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. шляхом її відображення у відповідних видаткових накладних.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що загальна вартість поставленого відповідачу на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. товару складає 69 390 грн., тобто загальну суму вартості продукції, що відображена у накладних № Р-300 від 23.06.2010р., № Р-302 від 30.06.2010р., № Р-400/1 від 20.08.2010р., № Р-450 від 15.09.2010р., № Р-509 від 19.10.2010р.

Як було зазначено вище по тексту рішення, відповідно до п. 7.1 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. відповідач був зобов'язаний здійснити оплату вартості придбаної етикеткової продукції наступним чином: передплата в розмірі 50%, а решта 50% вартості товару підлягала сплаті протягом 10 банківських днів з моменту отримання продукції.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем прийняті на себе зобов'язання за договором поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. були виконані лише частково на суму 53 750 грн. із порушенням строків внесення відповідних платежів, в результаті чого на момент пред'явлення даного позову у ЗАТ „Кілійський виноробний завод" наявна заборгованість перед ТОВ „Домен -Друк" за вищезазначеною угодою на суму 15 640 грн., частина якої в сумі 15 639,78 грн. була заявлена до стягнення позивачем в межах даної справи, що є правом останнього як кредитора у спірних правовідносинах.

З огляду на викладені обставини господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Домен -Друк" в частині стягнення з ЗАТ „Кілійський виноробний завод" заборгованості за придбаний на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. товар в сумі 15 639,78 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. продукції, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сум 531 грн.. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних /а.с. 30 -35/, суд, незважаючи на допущення ТОВ „Домен -Друк" низки помилок при його здійсненні, які не призвели до необґрунтованого завишення розміру даних відсотків, які підлягали нарахуванню до сплати відповідачу, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у названій частині та присудження до стягнення з ЗАТ „Кілійський виноробний завод" на користь позивача трьох відсотків річних в сумі 531 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.8.2 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. за несвоєчасну оплату продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі не більшому подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З посиланням на п. 5.2 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 2 749 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань за названою угодою. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ЗАТ „Кілійський виноробний завод" даного виду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок /а.с. 30 -35/, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Домен -Друк" низки помилок при його здійсненні, що укладалось в наступному.

Згідно з п. 9.1 договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р. цей договір вважається укладеним і набуває чинності від дня його підписання і діє до 31.12.2010р. Водночас, згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Проаналізувати положення договору поставки № 27-01\10 від 27.01.2010р., суд дійшов висновку, що сторони по справі за власним погодженням визначили строк дії цієї угоди календарною датою 31.12.2010р. При цьому, вказана угода не містить положень щодо чинності умов договору до моменту повного його виконання сторонами. Враховуючи викладене та приймаючи до уваги присікальний строк дії договору, а також відсутність положень стосовно чинності умов договору після закінчення строку його дії до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, суд доходить висновку про обмеження строку нарахування пені до 31.12.2010р.. Викладене не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку суми пені, заявленої до стягнення з ЗАТ „Кілійський виноробний завод".

Крім того, позивачем не враховано, що у випадку, коли останній день строку припадає на неробочий день, останнім днем строку для вчинення обов'язку оплати продукції слід вважати наступний за цим вихідним робочий день.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

1) за накладною № Р-300 від 23.06.2010р.:

- 23 250 грн. * 2 (кількість днів прострочення з 05.07.2010р. по 07.07.2010р. включно) * 0,19 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 24,21 грн.

- 23 250 грн. * 29 (кількість днів прострочення з 08.07.2010р. по 05.08.2010р. включно) * 0,17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 314,03 грн.

- 18 250 грн. * 1 (кількість днів прострочення за 06.08.2010р.) * 0,17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 8,5 грн.

- 10 000 грн. * 3 (кількість днів прострочення з 07.08.2010р. по 09.08.2010р. включно) * 0,17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 13,97 грн.

- 10 000 грн. * 2 (кількість днів прострочення з 10.08.2010р. по 11.08.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 8,49 грн.

2) за накладною № Р-302 від 30.06.2010р.:

- 23 250 грн. * 28 (кількість днів прострочення з 12.07.2010р. по 09.08.2010р. включно) * 0,17 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 303,21 грн.

- 23 250 грн. * 23 (кількість днів прострочення з 10.08.2010р. по 01.09.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 227,09 грн.

- 13 250 грн. * 43 (кількість днів прострочення з 02.09.2010р. по 14.10.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 241,95 грн.

- 8 250 * 8 (кількість днів прострочення з 15.10.2010р. по 22.10.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 28,03 грн.

- 4 250 * 19 (кількість днів прострочення з 22.10.2010р. по 10.11.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 34,29 грн.

- 1 250 грн. * 20 (кількість днів прострочення з 11.11.2010р. по 30.11.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 10,62 грн.

3) за накладною № Р-400/1 від 20.08.2010р.:

- 17 000 грн. * 92 (кількість днів прострочення з 31.08.2010р. по 30.11.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 664,16 грн.

- 13 750 грн. * 31 (кількість днів прострочення з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 181,01 грн.

4) за накладною № Р-450 від 15.09.2010р.:

- 640 грн. * 95 (кількість днів прострочення з 28.09.2010р. по 31.12.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 25,81 грн.

5) за накладною № Р-509 від 19.10.2010р.:

- 5250 грн. * 63 (кількість днів прострочення з 30.10.2010р. по 31.12.2010р. включно) * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 = 140,45 грн.

Таким чином, загальний сума пені, що підлягає нарахуванню до сплати відповідачу протягом спірного періоду, складає 2 225,82 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед ТОВ „Домен -Друк" в загальному розмірі 18 396,60 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 15 639,78 грн., трьох відсотків річних в сумі 531 грн. та пені в сумі 2 225,82 грн. Вказана сума заборгованості витікає з умов укладеної між сторонами угоди та положень чинного законодавства. Доказів, спростовуючих викладене, ЗАТ „Кілійський виноробний завод", в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Домен -Друк" частково на суму 18 396,60 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Домен -Друк" суму основного боргу в розмірі 15 639,78 грн., три відсотки річних в сумі 531 грн. та пеню в сумі 2 225,82 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 207, 241, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 631, 654, 662, 664, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), п.п. 2, 6 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 241, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 631, 654, 662, 664, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), п.п. 2, 6 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Кілійський виноробний завод" /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 22, код ЄДРПОУ 32288493, п/р 26000591000001 в ЮГРУ „Приватбанк", МФО 328704/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Домен -Друк" /79020, м. Львів, вул. Під Голоском, 27, код ЄДРПОУ 33562775, п/р 26002023100040 в АТ „Піреус Банк МКБ" в м. Києві, МФО 300658/ суму основного боргу в розмірі 15 639 грн. 78 коп. /п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять дев'ять грн. 78 коп./, три відсотки річних в сумі 531 грн. 00 коп. /п'ятсот тридцять одна грн. 00 коп./, пеню в сумі 2 225 грн. 82 коп. /дві тисячі двісті двадцять п'ять грн. 82 коп./, судовий збір в сумі 1 564 грн. 99 коп. /одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири грн. 99 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 11.09.2012р.

Суддя Желєзна С.П.