Постанова № 25963744, 11.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5024/437/2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Вовк І.В.,

розглянувши касаційну скаргу міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2012

зі справи № 5024/437/2012

за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Відділення), м. Херсон,

до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі -Підприємство)

про стягнення 12 000 грн. штрафу та 12 000 грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Підприємства 12 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 12 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача від 11.10.2011 № 66/П-1 (далі -Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.05.2012 (суддя Задорожна Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 (колегія суддів у складі: Лавриненко Л.В. -головуючий суддя, судді Картере В.І., Пироговський В.Т.), позов задоволено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 56, 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано простроченням відповідачем сплати штрафу, накладеного на нього Рішенням АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Клопотання Підприємства про відкладення судового розгляду, мотивоване неможливістю забезпечення участі в даному судовому засіданні його представника, касаційною інстанцією відхилено з огляду на відсутність поважних причин для його задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до пункту 13 розділу VIІI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону № 2210 щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 № 3.2.-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".

Отже, даний спір відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

За приписами частини четвертої статті 60 Закону № 2210 порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Водночас згідно з частиною третьою статті 117 КАС України подання адміністративного позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Частиною третьою статті 56 Закону № 2210 передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди з огляду на підвідомчість даної справи господарським судам України та відсутність передбачених законом підстав для зупинення провадження, встановивши те, що: Рішенням АМК на Підприємство накладено штраф у сумі 12 000 грн.; Рішення АМК відповідачем одержано 20.10.2011, але у добровільному порядку своєчасно Підприємством не виконано; Рішення АМК у встановленому порядку до господарського суду не оскаржено, не скасовано і недійсним не визнано та є обов'язковим до виконання (статті 56, 60 Закону № 2210); постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 Підприємству відмовлено в адміністративному позові про визнання незаконними дій та скасування Рішення АМК; передбачені законом підстави для зупинення нарахування пені відсутні; позивачем правильно нараховано суму пені до стягнення, -

дійшли обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Відділення.

Отже, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 зі справи № 5024/437/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" -без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя І.Вовк