Рішення № 25963559, 03.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/9269-2012 03.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Центр»

Про стягнення 16 055 грн. 25 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники сторін:

Від позивача Ізмалков А.Г. -дов. № б/н від 14.10.2011;

Від відповідача не з'явився

У судовому засіданні 03.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Центр»про стягнення 16 055 грн. 25 коп. (10 766 грн. 63 коп. -основного боргу, 2 180 грн. 64 коп. -пені, 1 406 грн. 86 коп. -10 % річних, 1 076 грн. 66 коп. - штрафну неустойку за прострочення оплати товару, 624 грн. 46 коп. -інфляційні витрати).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/9269-2012, розгляд справи було призначено на 27.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2012 у зв'язку із неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 03.09.2012.

Через відділ діловодство суду від позивача надійшли письмові уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 16 080 грн. 04 коп. (10 766 грн. 63 коп. -основного боргу, 2 176 грн. 07 коп. -пені, 1 403 грн. 91 коп. -10 % річних, 1 076 грн. 66 коп. -штрафну неустойку, 656 грн. 77 коп. -збитків від інфляції), яка прийнята судом .

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити або збільшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення або збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

У судове засідання 03.09.2012 представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та витребуваних документів не надав. Відповідач у відповідності до ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (надалі -Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон-Центр»(надалі Покупцем) було укладено договір № 08/148 КПБ.

Відповідно до умов якого, в порядку та на умовах даного договору Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця товар в визначеній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною в порядку і терміни, встановлені Договором, а Покупець прийняти і сплатити товар на умовах, визначених в цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.3. Договору кількість, вартість і асортимент товару, що поставляється, вказуються в специфікаціях та/або накладних на товар, які складені на підставі заявок Покупця на поставку товару.

На підставі видаткових накладних № 7517 від 21.10.2010 на суму 6 043 грн. 94 коп., № 7663 від 27.10.2010 на суму 2 565 грн. 62 коп., № 7681 від 27.10.2010 на суму 1 963 грн. 87 коп., № 7720 від 28.10.2010 на суму 675 грн. 47 коп., № 7725 від 28.10.2010 на суму 3331 грн. 07 коп. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар на загальну суму 14 579 грн. 97 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, частину товару, відповідачем на підставі накладних на повернення № KIL0007759 від 18.01.2011 на суму 631 грн. 22 коп., № KIL0007731 від 18.01.2010 на суму 464 грн. 06 коп., № KIL0007772 від 18.01.2011 на суму 13 грн. 77 коп., № KIL0007546 від 19.11.2010 на суму 1 032 грн. 96 коп., № KIL0007744 від 13.01.2011 на суму 16 грн. 46 коп., № KIL0007758 від 18.01.2011 на суму 765 грн. 95 коп. на загальну суму 2 924 грн. 42 коп. було повернуто позивачу та частину товару в розмірі 888 грн. 92 коп. було оплачено, що підтверджується банківською випискою, сума в розмірі 10 766 грн. 63 коп. залишилася без оплати.

Крім того, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.07.2011 вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 10 766 грн. 63 коп.

Відповідно до пункту п. 2.2 договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату за придбаний товар протягом 31 календарних днів з моменту поставки товару Покупцеві.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач поставлений позивачем товар отримав, проте розрахунок за нього провів частково, суму боргу в розмірі 10 766 грн. 63 коп. залишив несплаченою.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства станом на дату подання позову відповідач своїх зобов'язань не виконав.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 10 766 грн. 63 коп. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2 176 грн. 07 коп. -пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .

Відповідно до умов п. 7.2. Договору встановлена відповідальністю Покупця у випадку несвоєчасної або неповної оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті Товару, за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться впродовж всього терміну прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, вимоги в частині стягнення з відповідача 2 176 грн. 07 коп. пені визнаються судом обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 % річних за користування грошовими коштами в розмірі 1 403 грн. 91 коп. та збитків від інфляції в розмірі 656 грн. 77 коп.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.4. Договору відповідно до ст. 625 ГПК України, Покупець зобов'язаний сплати Постачальнику суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 10 % річних, суд прийшов до висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 656 грн. 77 коп. та 1 403 грн. 91 коп. -10 % річних визнаються судом обгрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафну неустойку за прострочення оплати товару у розмірі 1 076 грн. 66 коп.

Відповідно до п. 7.3. Договору, при простроченні оплати вартості переданого Покупцеві товару більш ніж на 15 календарних днів з дати настання терміну оплати поставленого товару, Покупець сплачує Постачальникові штрафну неустойку у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, суд прийшов до висновку, що вимоги в частині стягнення штрафної неустойки у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару в розмірі 1 076 грн. 66 коп. визнаються судом обгрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Центр»(02166, м. Київ, проспект Лісний, 33, кв. 250; ідентифікаційний код 32732565) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(03118, м. Київ, вул. Козацька, 118; код 33691127) 10 766 (десять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 63 коп. -основного боргу, 2 176 (дві тисячі сто сімдесят шість) грн. 07 коп. -пені, 1 403 (одна тисяча чотириста три) грн. 91 коп. - 10 % річних, 656 грн. (шістсот п'ятдесят шість) грн. 77 коп. - збитків від інфляції, 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 66 коп. - штрафної неустойки, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 07.09.2012

Суддя А.М. Івченко