Рішення № 25963542, 03.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/9303-2012 03.09.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан - Груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдінг «Тондар Експорт-Імпорт»

про: стягнення 568.763,48 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Руляков В.В.

відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

Суть спору: стягнення 568.763,48 грн., з яких 542.600,00 грн. -основного боргу; 4.370,53 грн. -3 % річних та 21.792,95 грн. -пені за договором від 21.02.2011 року № 32-2011/ДА.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, згідно із договором про переведення боргу, взяв на себе зобов'язання третьої особи щодо повернення коштів позивачеві, які були сплачені останнім у якості передоплати на виконання умов первісного-основного договору укладеного між позивачем та третьою особою, але відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем не у повному обсязі, тому останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 порушено провадження у справі та присвоєно № 5011-45/9303-2012. Розгляд справи призначено на 03.09.2012.

Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив, в той час як був повідомлений судом належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції повернуте відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке»(далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдінг «Тондар Експорт-Імпорт»(далі -Третя особа) укладено договір купівлі-продажу від 21.02.2011 року № 32-2011/ДА (далі -Основний Договір), згідно з яким Третя особа зобов'язалась передати у власність Позивача, а Позивач прийняти та оплатити товар в кількості, якості, ціні та в упаковці відповідно до специфікації до Договору (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Основного Договору порядок і терміні розрахунків визначені у специфікації до Основного Договору. А п. 1 Специфікації № 1 від 21.02.2011 року (далі -Специфікація) до Основного Договору встановлено, що Позивач зобов'язався здійснити передоплату в розмірі 100 % від загальної вартості товару на протязі 2-3 банківських днів з моменту укладення Специфікації, яка є невід'ємною частиною Основного Договору.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Основним Договором та Специфікації до нього, перерахував на розрахунковий рахунок Третьої особи 1.017.600,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок від 22.02.2011.

У зв'язку з тим, що Третя особа не виконала своїх зобов'язань за Основним Договором та Специфікації до нього між Позивачем, Третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідан - Груп" (далі -Відповідач) укладено Договір від 29.08.2011 про переведення боргу.

Пунктом 1 ст. 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з п. 2 Договору від 29.08.2011 про переведення боргу, Третя особа перевела на Відповідача борг (грошове зобов'язання) щодо постачання товару або повернення грошових коштів у сумі 1.017.600,00 грн., що виникло на підставі Основного Договору, а Відповідач погодився виконати зазначене грошове зобов'язання.

Згідно п. 1. ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, а пунктом 2 цієї ж статті передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Оскільки продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України). А п. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу Відповідача надіслано вимогу від 30.11.2011 № 30/11 про погашення грошової заборгованості на підставі Договору від 29.08.2011 про переведення боргу.

Відповідачем, у відповідь на вимогу Позивача від 30.11.2011 № 30/11, надіслано останньому лист від 08.12.2011 № 08-12/2011, в якому вказаний графік погашення заборгованості, згідно з яким остання виплата повинна була здійсненна 30.12.2011.

Однак, як вбачається із позовної заяви, Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором від 29.08.2011 про переведення боргу лише частково, погасивши заборгованість на загальну суму 475.000,00 грн., та чим порушив права Позивача.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент вирішення судом справи, Відповідач не виконав умов Договору від 29.08.2011 про переведення боргу, а саме не повернув кошти Позивачеві на загальну суму 542.600,00 грн., чим порушив права Позивача.

Доказів повернення коштів Відповідачем на користь Позивача суду не подано.

Отже, з огляду на наведене вище, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 542.600,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач прострочив виконання зобов'язання перед Позивачем, то він вважається таким, що порушив зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо 3% річних в сумі 4.370,53 грн. за період з 03.04.2012 по 09.07.2012, за розрахунками позивача, які перевірені судом, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені, то вони задоволенню не підлягають, виходячи із наступного:

Пеня, як вид неустойки, є способом забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України). При цьому Цивільний кодекс встановлює вимогу щодо письмової форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, наслідком порушення такої вимоги є нікчемність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов Договору від 29.08.2011 про переведення боргу, Відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення Позивачеві основної заборгованості або поставити товар, а зобов'язання щодо сплати неустойки, яка виникла внаслідок невиконаного зобов'язання за Основним Договором у вигляді пені, у Відповідача відсутні.

Отже з підстав наведених вище, вимога Позивача щодо стягнення на користь останнього пені судом відхиляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" (01011, м. Київ, вул. вул. Лєскова, буд. 1-А, офіс 5, ідентифікаційний код 35222550, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцьке»(22512, Вінницька обл., Липовецький р-н, с. Нова Прилука, вул. Чапаєва, буд. 1, ідентифікаційний код 36522672, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання судового рішення) -542.600 (п'ятсот сорок дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. -основного боргу, 4.370 (чотири тисячі триста сімдесят) грн. 53 коп. -3 % річних, 10.939 (десять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 41 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С. В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 10.09.2012 року.