Рішення № 25963070, 06.09.2012, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/696/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі головуючого судді Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Люботин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області про усунення перешкод у спілкуванні та виховуванні неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Вовчанського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просить:

1. зобов'язати відповідача усунути перешкоди у його спілкуванні та вихованні спільних дітей шляхом повернення доньці мобільних телефонів та забезпечення можливості спілкування та виховання дітей;

2. визначити способи участі позивача у вихованні дітей шляхом відвідання дітьми місця проживання позивача та спільного відпочинку 2 рази на місяць з п'ятниці (з 15 години) по неділю (до 15 години), канікулярні дні весняні, зимові, літні - навпіл;

3. стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з часу розірвання шлюбу відповідач постійно чинить перешкоди у спілкуванні позивача з їх спільними дітьми, в зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись до служби у справах дітей Вовчанської районної державної адміністрації. За результатами засідання комісії Вовчанської РДА було встановлено дні спілкування позивача з дітьми 2 рази на місяць з п'ятниці по неділю (до 15 години), канікулярні дні весняні, зимові, літні - навпіл. Однак відповідач вказане рішення не виконує та відмовляється надавати позивачу та дітям час взаємного спілкування посилаючись на різноманітні надумані обставини, а також забрала у старшої доньки мобільні телефони, подаровані батьком. Враховуючи, що у досудовому порядку сторонам не вдалось узгодити порядок та обсяги участі позивача у спілкуванні та вихованні дітей, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 22.05.2012р. справу передано для розгляду до Люботинського міського суду Харківської області.

Позивач до початку судового розгляду доповнив позовні вимоги та просить також зменшити розмір аліментів призначених рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 05.04.2011р. до 1/5 частини заробітку (доходу).

Позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів обґрунтовані тим, що після прийняття рішення суду про їх стягнення позивач був звільнений з роботи, а також істотно змінилось матеріальне становище позивача, а саме народилась дитина від іншого шлюбу, яка знаходиться на його утриманні, виходячи з чого позивач просить зменшити розмір аліментів.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що перешкод у спілкуванні позивача з дітьми вона не чинить. Вони дійсно бачаться рідше, ніж це вказано в рішенні Вовчанської РДА, однак це відбувається за бажанням дітей та через об'єктивні обставини. Стосовно зменшення розміру аліментів відповідач зазначила, що наявність у позивача інших утриманців не може бути підставою для їх зміни, оскільки аліменти за рішенням Вовчанського районного суду Харківської області стягуються на утримання також його дітей. Відповідач просила відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи судовому засіданні зазначила, що даний конфлікт їм відомий загалом в зв'язку зі зверненнями представників Вовчанської РДА щодо виконання їх рішення. Також представник зазначила, що через конфлікт сторін страждають, перш за все, їх діти. При прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Під час судового розгляду судом встановлено наступне.

12 вересня 1998 року між сторонами був укладений шлюб, в період якого народилось двоє дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Шлюб було розірвано рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 09.02.2011р.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 05.04.2011р. вирішено стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, 1975 р.н., аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням засідання комісії з питань захисту прав дитини Вовчанської районної державної адміністрації від 29.07.2011р. № 42 визначено ОСОБА_1 дні спілкування з його неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за власним бажанням дітей та за попередньою домовленістю зі ОСОБА_2, 2 рази на місяць: з п'ятниці по неділю (до 15 години), канікулярні дні весняні, зимові - навпіл, літні - навпіл. ОСОБА_2 не перешкоджати спілкуванню дітей з батьком.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у сторін в період шлюбу народилось двоє дітей, які після розірвання шлюбу залишились проживати разом із матір'ю. Вказані обставини сторонами визнаються, в зв'язку з чим доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України).

За змістом ст. 158 СК України визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, може відбуватись на підставі рішення органу опіки та піклування, яке є обов'язковим для виконання.

При цьому, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ч. 1 ст. 159 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження того факту, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми.

З пояснень сторін в судовому засіданні судом встановлено, що дійсно спілкування позивача з дітьми відбувається рідше, ніж це вказано в рішенні засідання комісії з питань захисту прав дитини Вовчанської районної державної адміністрації від 29.07.2011р. № 42, однак це відбувається через об'єктивні причини з урахуванням бажання самих дітей.

Допитана в якості свідка за участю представника органу опіки та піклування, а також служби у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, старша дитина сторін ОСОБА_3, пояснила суду, що вони спілкуються з батьком доволі рідко, однак це відбувається тому, що діти не завжди мають змогу приїхати до батька, відвідують різні заняття та секції, крім школи. Свідок зазначила, що хотіла б бачитись із батьком частіше, однак це не завжди можливо. Також свідок пояснила, що ніколи не траплялось випадків, коли батько просив відповідача про надання часу для спілкування з дітьми, діти також хотіли, а мати їх не відпускала без пояснення причин. На думку свідка, відповідач не чинить необ'єктивних перешкод у спілкуванні дітей з батьком.

Доводи позивача підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що позивач дуже часто розповідає про конфлікт з відповідачем щодо обмеження його участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Свідки пояснили, що відповідач часто відмовляє позивачу у наданні можливості проводити час спільно з дітьми без пояснення причин.

Однак, суд критично оцінює показання свідків, оскільки, по-перше, ОСОБА_6 є колишнім співробітником позивача, а ОСОБА_5 є другом особисто позивача, та з відповідачем свідки спілкувались тільки в період шлюбу сторін, а після його розірвання з відповідачем не спілкуються, по-друге, свідки в судовому засіданні вказали, що знають зміст конфлікту між сторонами в цілому зі слів позивача та особисто не були присутніми при його вирішенні сторонами, позиція відповідача та дітей сторін з приводу конфліктної ситуації свідкам не відома.

Інших доказів того, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дітьми та у їх вихованні, ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, суду не надано, виходячи з чого суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з позивача стягуються аліменти на утримання дітей за виконавчим листом Вовчанського районного суду Харківської області № 2-173/11, виданим 18.04.2011р., у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, суд враховує, що позивач має іншу дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 75), яка знаходиться на його утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 28.06.2012р. (а.с. 76).

Водночас, суд відхиляє доводи позивача, що він на теперішній час не має роботи, оскільки, по-перше, він був звільнений за згодою сторін (а.с. 97) після звернення до суду та доповнення позову вимогами про зменшення розміру аліментів, по-друге, позивачем не надано суду доказів, що він не має можливості працювати в зв'язку зі зміною стану здоров'я чи іншими обставинами, що мають істотне значення, а факт відсутності роботи сам по собі не звільняє від обов'язку брати участь в утриманні дітей та не може бути підставою для зменшення розміру аліменетів.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зменшення розміру аліментів підлягають частковому задоволенню, розмір аліментів підлягає зменшенню до 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

Судовий збір позивачем при поданні позову сплачений не був, оскільки позивачем було заявлено клопотання про його відстрочення, але, за змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України відстрочення сплати судового збору допускається, але не більш як до ухвалення судового рішення у справі, тому суд вирішує питання про стягнення судового збору при постановленні рішення.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки судовий збір сплачений не був, він підлягає стягненню зі сторін на користь державного бюджету. При цьому, враховуючи, що в задоволенні двох позовних вимог, які стосуються спірних правовідносин між сторонами, належить відмовити, а задоволенню підлягає одна, то суд вважає за необхідне стягнути з позивача 2/3 розміру судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, а з відповідача 1/3 розміру.

Керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про усунення перешкод у спілкуванні та виховуванні неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, призначених рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 05.04.2011р., та стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, 1975 р.н., аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 75,11 грн. на користь держави за наступними реквізитами (р/р: 31216206700018, одержувач: УДК у м. Люботин, код ЄДРПОУ 38008949, банк ГУДК України в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності - 206).

Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 32,19 грн. на користь держави за наступними реквізитами (р/р: 31216206700018, одержувач: УДК у м. Люботин, код ЄДРПОУ 38008949, банк ГУДК України в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», символ звітності - 206).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Люботинський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Зінченко

Повний текст рішення виготовлений 11.09.2012р.