Постанова № 25960316, 05.09.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/2986/2012

«15»год. «00»хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Мишенка В. В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

за участю: представника позивача Корнійка В.В. - за довіреністю, представників відповідача Гарбуза І.Б., Бакалина В.В.- за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шпола-Агро Індустрі»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, третя особа фірма «ПМС Індустрі С.А.» про визнання рішення недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Шпола-Агро Індустрі»(далі-позивач) просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 червня 2006 року №0000142301/0 прийняте державною податковою інспекцією у Шполянському районі ( далі-відповідач) до позивача в сумі 287021 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року. В ході проведеної перевірки встановлено порушення ст.ст.1 та 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі-Закон №185/94-ВР ) при виконанні умов валютних контрактів з фірмою «ПМС Індустрі С.А.»(Люксембург) (далі-третя особа) від 04.03.2005 року, 15.04.2005 року, 01.06.2005 року та 06.06.2005 року.

На підставі акту перевірки від 31.05.2006 року №239/23-322660, доповнень до акту від 13 червня 2006 року №23-32267960, на підставі п.11 ст.11 Закону України №509-XII від 04.12.1990 року «Про Державну податкову службу в Україні»(далі-Закон №509-XII ) та згідно зі ст.4 Закону №185/94-ВР було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 червня 2006 року №0000142301/0 на суму 287021 грн.00 коп.

З прийнятим рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач не погоджується з посиланням на те, що перевищення термінів, вказаних у зазначених статтях Закону №185/94-ВР, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, а саме: зупинка виробництва та поставок спеціального виду сталі у виробника французького підприємства «Ківоль»в зв'язку з постійними страйками в республіканському масштабі та однією із сторін договору-підприємства «ПМС Індустрі С.А.»(Люксембург), про що свідчать два спільних листа від третьої особи та виробника-французького підприємства «Ківоль»від 15.11.2005 року відповідно до контрактів 050606 від 03.06.2005 року та 050601 від 01.06.2005 року.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, представники відповідача позовних вимог не визнали та просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову із підстав, зазначених у письмовому запереченні до адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст.52 КАС України судом проведена заміна відповідача з державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області на належного - Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби, відповідно до наказу Державної податкової служби України № 311 від 30.12.2011 року «Про затвердження положень про територіальні органи Державної податкової служби у Черкаській області».

Вислухавши доводи представника позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований Шполянською районною державною адміністрацією Черкаської області відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 611 від 25.12.2002 року та взятий на податковий облік 10.01.2003 року.

31.05.2006 року відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року. В ході проведеної перевірки встановлено порушення ст.ст.1,2 Закону України №185/94-ВР при виконанні умов валютних контрактів з третьою особою від 04.03.2005 року, 15.04.2005 року, 01.06.2005 року та 06.06.2005 року.

На підставі акту перевірки від 31.05.2006 року №239/23-322660 та доповнень до акту від 13 червня 2006 року №23-32267960 відповідно п.11 ст.11 Закону України №509-XII та згідно зі ст.4 Закону №185/94-ВР відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14 червня 2006 року №0000142301/0 на суму 287021 грн.00 коп.

Судом встановлено, що між позивачем та третьою особою укладено Контракти №PMSCAI 050601 від 01.06.2005 року та №PMSCAI 050606 від 06.06.2005 року, відповідно до яких продавець-третя особа продає, а покупець-відповідач купує сільськогосподарське обладнання.

Пунктом 10 вказаних Контрактів визначено поняття форс-мажорних обставин, настання яких звільняє сторін по договору від відповідальності за невиконання відповідних умов Контрактів.

Доповненнями №1від 01.06.2005 року та 06.06.2005 року до Контрактів №PMSCAI 050601 від 01.06.2005 року та №PMSCAI 050606 від 06.06.2005 року обумовлені строки поставки товару, а саме 90 днів від дати 100% передоплати.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

При цьому, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору, а тому офіційне підтвердження дії форс-мажорних обставин повинно бути легалізоване в консульській установі України в державі, де мали місце обставини непереборної сили, або засвідчене в посольстві відповідної держави в Україні та легалізоване в Міністерстві закордонних справ України.

В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що ними до матеріалів справи надані листи-попередження від 15.11.2005 року по Контракту №PMSCAI 050601 від 01.06.2005 року та по Контракту №PMSCAI 050606 від 06.06.2005 року, за підписом керівника третьої особи та директора фірми «Ківонь», адресованого позивачу, з яких вбачається, що фірма «Ківонь»зіткнулась з проблемами зупинок роботи та постійних страйків, тому вони не в змозі поставити фрези у потрібні терміни, на підставі чого просять визнати дані обставини як форс-мажор.

Суд не може погодитись з доводами позивача з посиланням його на вказані листи та зазначає, що оскільки у вказаних листах - попередженнях не зазначено часу настання та закінчення форс-мажорних обставин, а відповідно до вимог ст.6 Закону України №185/94-ВР перебіг зазначених строків форс-мажорних обставин зупиняється на весь період їх дії та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що суперечать Закону.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами та свідчать про необґрунтованість позовних вимог. Докази, подані відповідачем, підтверджують обставини, на які відповідач посилається та, їх обґрунтування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 -163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 07 вересня 2012 року.

Суддя В.В. Мишенко