Постанова № 25960266, 12.09.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 р. Справа № 2-а-2953/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страхових внесках,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області (далі - позивач або УПФУ) звернулось з позовом до адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1) недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1748,80 грн.

У судове засідання сторони не з'явились. Позивач надав клопотання, відповідно до змісту якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Відповідач про день, час та місце слухання справи по суті повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак до суду не з'явилася, поважність своєї відсутності суду документально не навела. За таких обставин, суд, керуючись положеннями ч.ч.4,6 ст.128 КАС України вважає за можливим розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Відповідно до змісту позову та додатків до нього, вимоги позивача обґрунтовуються наступним чином.

Відповідач є фізичною особою-підприємцем, доходи якого оподатковуються за спрощеною системою оподаткування, та згідно із положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон № 1058-ІV) є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі по тексту - страхові внески). Згідно особового рахунку громадянина-підприємця ОСОБА_1 зазначено, що при нарахуванні страхових внесків в сумі 1792,80 грн. сплачено лише 44,00 грн. Відповідач не здійснила погашення своїх зобов'язань по страховим внескам, у зв'язку із чим УПФУ сформовано вимоги про сплату боргу №Ф458 від 22.01.2011, отримано відповідачем особисто 23.03.2011 та №Ф 293 від 09.11.2010, отримано відповідачем особисто 23.03.2011. Таким чином, зобов'язання ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків в сумі 1748,80 грн. визнається недоїмкою та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав, у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Статтею 106 цього ж Закону у редакції, чинній на момент виникнення боргу, встановлено право Пенсійного фонду та його територіальних органів звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків. Крім того, пунктом 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Виходячи з того, що недоїмка відповідача виникла у період до 01 січня 2011 р., УПФУ має право звернутись з даним позовом до суду.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 22.09.2005 року, на момент вчинення порушень була платником фіксованого податку.

До правовідносин стосовно сплати страхових внесків фізичними особами-підприємцями, які є платниками фіксованого податку, застосовуються положення Закону № 1058-ІV, декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 №13-92 (далі по тексту - Декрет), Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 13.02.1998 №129/98-ВР (далі по тексту - Закон № 129) та наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку перерахування до Пенсійного фонду України 10 відсотків від сум фіксованого податку, що надходять до відповідних місцевих бюджетів" від 10.11.1998 № 233 (далі по тексту - Порядок).

Згідно із п. 3, ст. 11 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення боргу) фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто, вони є застрахованими особами. Згідно із п. 5, ст. 14 одночасно вони є і страхувальниками, а в силу положень ст. 15 зазначеного Закону -платниками страхових внесків.

Розділом ІV Декрету встановлено можливість для фізичної особи-підприємця обрати спрощену систему оподаткування, яка полягає у сплаті фіксованого податку, ставка якого може бути від 20 до 100 грн. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 129, вимог Порядку, до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків від сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків від сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами. Тобто, визначена частина суми фіксованого податку перераховується до Пенсійного фонду як страховий внесок, що сплачується фізичною особою підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п. 2, розділу І Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461-VI змінено підпункт 4, п. 8 XV "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV. Відповідно до зазначених змін фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Суми вказаних доплат розраховуються відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1. З 01.07.2010 розмір мінімального страхового внеску складає 294,82 грн., з 01.10.2010 - 301,12 грн., з 01.12.2010 - 306,10 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розмір страхових внесків, який включається до суми фіксованого податку та перераховується в подальшому до Пенсійного фонду, є меншим від встановленого законом розміру обов'язкового до сплати мінімального страхового внеску. Враховуючи це, законодавець встановив обов'язок для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з урахуванням сплаченої суми страхового внеску у складі фіксованого податку здійснювати доплату страхових внесків, внаслідок чого загальна сума страхового внеску, сплачена таким суб'єктом підприємницької діяльності, дорівнюватиме сумі мінімального страхового внеску, встановленого Законом.

Враховуючи, що доплата страхового внеску за своєю правовою суттю є страховим внеском, то порядок, строки її обчислення, нарахування і виплати, а також процедура примусового стягнення регулюються тими ж правовими нормами, що застосовуються у випадку нарахування, обчислення, сплати та стягнення страхових внесків. Відповідно до ч. 6, ст. 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для фізичних осіб-підприємців базовим звітним періодом є квартал. Таким чином, строк сплати страхових внесків за 2010 рік настав.

Судом встановлено, що УПФУ нараховано ФОП ОСОБА_1 суми доплат страхових внесків у розмірі 1792,80 грн., з них сплачено 44,00 грн. Тобто, з викладеного слідує, що борг ФОП ОСОБА_1 по страховим внескам складає 1748,80 грн., що зокрема підтверджується карткою особового рахунку. На підставі ч. 2, ст. 106 цього ж Закону сума вчасно не сплачених страхових внесків відповідача визнається недоїмкою.

УПФУ в порядку, визначеному ст. 106 Закону № 1058-IV сформовано вимоги про сплату боргу № Ф 458 від 22.01.2011, отримано відповідачем особисто 23.03.2011, №Ф 293 від 09.11.2010, отримано відповідачем особисто 23.03.2011. Згідно із положеннями цієї ж статті боржник протягом 10 робочих днів з дня отримання таких вимог має право оскаржити її до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або до суду, узгодити її з УПФУ у порядку, встановленому Пенсійним фондом, або сплатити суму боргу, вказану у вимозі. Із наявних матеріалів справи випливає, що ФОП ОСОБА_1 не вчинила жодної з вищеперелічених дій. Відтак, строк, встановлений Законом №1058-IV на оскарження вимог про сплату боргу, сплив. Таким чином, відповідач зобов'язана сплатити нараховані їй суми страхових внесків в розмірі 1748,80 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України у Великоолександрівському районі Херсонської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) гривень 80 коп. на р/р 25605303002748 МФО 352457 код 21294885 в Херсонському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Анісімов О.В.

кат. 10.1