Постанова № 25959976, 28.08.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5100/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лазаренко У. І.,

за участю:

представника позивача - Житник Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 503 802 грн. 73 коп. та по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 117 462 грн. 68 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача податкової заборгованості по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 621 265 грн. 41 коп. Позивач, зазначає, що ним, як органом, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), вживалися заходи по погашенню податкового боргу у встановленому законом порядку, однак заборгованість відповідачем не погашена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, пояснення свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Полтавської міської ради 10 квітня 2008 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_11.

З 11 квітня 2008 року позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100129438 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21 липня 2008 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідачем до ДПІ у м. Полтаві було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на додану вартість за:

січень 2011 року - за № 129636 від 26 травня 2011 року (задекларована сума податку - 120 грн. та сума штрафної санкції - 12 грн.);

лютий 2011 року - за № 129637 від 26 травня 2011 року (задекларована сума податку - 53 грн. та сума штрафної санкції 5 грн.);

червень 2011 року - за № 234667 від 08 грудня 2011 року (задекларована сума податку - 295 грн. та сума штрафної санкції 30 грн.);

липень 2011 року - за № 234672 від 08 грудня 2011 року (задекларована сума податку - 240 грн. та сума штрафної санкції 24 грн.);

серпень 2011 року - за № 234676 від 08 грудня 2011 року (задекларована сума податку - 80 грн. та сума штрафної санкції 8 грн.);

вересень 2011 року - за № 235203 від 13 грудня 2011 року (задекларована сума податку - 160 грн. та сума штрафної санкції 16 грн.);

листопад 2011 року - за № 238090 від 30 грудня 2011 року (задекларована сума податку - 148 грн. та сума штрафної санкції 15 грн.);

жовтень 2011 року - за № 238092 від 30 грудня 2011 року (задекларована сума податку - 250 грн. та сума штрафної санкції 25 грн.);

листопад 2011 року - за № 9017830655 від 06 квітня 2012 року (задекларована сума податку - 112 грн. та сума штрафної санкції 3 грн.);

грудень 2011 року - за № 9017830744 від 06 квітня 2012 року (задекларована сума податку - 352 грн. та сума штрафної санкції 11 грн.).

Також, відповідачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року за № 9019913140 від 18 квітня 2012 року (задекларована сума податку - 60 грн.).

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, в терміни, передбачені законодавством, податкове зобов'язання з ПДВ, визначене податковими деклараціями у розмірі 2 019 грн. відповідачем не сплачено.

Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено невиїзні документальні перевірки відповідача з питань своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість за липень 2011 року (акт перевірки № 6785/1706/НОМЕР_5 від 13 вересня 2011 року), серпень 2011 року (акт перевірки 8133/1706/НОМЕР_5 від 18 жовтня 2011 року), вересень 2011 року (акт перевірки № 8803/1706/НОМЕР_5 від 17 листопада 2011 року), жовтень 2011 року (акт перевірки № 99/1701/НОМЕР_5 від 07 березня 2012 року), якими встановлені порушення статті 203 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаних актів перевірки позивачем були винесені податкові повідомлення рішення № 0012401706 від 21 жовтня 2011 року, № 0013331706 від 09 листопада 2011 року, № 0013441706 від 29 листопада 2011 року, № 0006311701 від 20 квітня 2012 року на загальну суму 3 230 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були.

Позивачем 05 січня 2012 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 30/1703/НОМЕР_5 від 05 січня 2012 року та якою встановлено наступні порушення: ст. 3, ст. 4, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.5, п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", ст. 19 п. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000421703 від 17 лютого 2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання відповідача у розмірі 398 814 грн. за основним платежем та 99 703 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, проте конверти повернулись з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення № 0012401706 від 21 жовтня 2011 року, № 0013331706 від 09 листопада 2011 року, № 0013441706 від 29 листопада 2011 року, № 0006311701 від 20 квітня 2012 року та № 0000421703 від 17 лютого 2012 року вважаються врученими відповідачу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4. Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З у рахуванням вищевикладеного відповідачу було нараховано пеню в сумі 36 грн. 23 коп.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості, згідно вказаних податкових повідомлень - рішень, поданих декларації з податку на додану вартість та нарахованої пені становить 503 802 грн. 73 коп.

Крім того, відповідачем до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію про доходи фізичних осіб, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, за № 308317 від 09 лютого 2012 року, згідно якої позивачем визначено суму податку, що підлягає сплаті в розмірі 3 269 грн. 25 коп.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, в терміни, передбачені законодавством, податкове зобов'язання з податку з фізичних осіб, визначене вказаною податковою декларацією у розмірі 3 269 грн. 25 коп. відповідачем не сплачено.

Також, ДПІ у м. Полтаві 30 березня 2011 року проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 30/1703/НОМЕР_5 від 05 січня 2012 року.

На підставі вказаного акту позивачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000411703/0 від 17 лютого 2012 року на суму 115 876 грн. Дане податкове повідомлення -рішення направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, проте конверт повернувся з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 129.1.1 Податкового кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пункту 129.4. Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З у рахуванням вищевикладеного відповідачу було нараховано пеню в сумі 78 грн. 11 коп.

Згідно наданих позивачем розрахунку заборгованості та карток особового рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи, станом на час судового розгляду заборгованість з податку на додану вартість в сумі 503 802 грн. 73 коп. та податку з доходів фізичних осіб у сумі 117 462 грн. 68 коп. відповідачем не сплачено.

Згідно з підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Вказана норма кореспондується із положеннями підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (набрав чинності 01.01.2011) якими визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання у встановлені строки відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, облікові картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, які містяться в матеріалах справи, свідчать про наявність у відповідача заборгованості в загальному розмірі 621 265 грн. 41 коп. (з податку додану вартість - 503 766 грн. 50 коп., податку на доходи фізичних осіб -117 384 грн. 57, та пені - 114 грн. 34 коп.).

Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Аналогічна за змістом норма міститься і у підпункті 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2:

- податковий борг з податку на додану вартість в сумі 503 802 (п'ятсот три тисячі вісімсот дві) грн. 73 коп. на р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019;

- податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 117 462 (сто сімнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 68 коп. на р/р 33212858700002 код бюджетної класифікації платежу 11010200 одержувач УДКС у м. Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький