Постанова № 25959930, 12.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5462/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Ровної Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2012 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 20 840,00 грн та пені у розмірі 475,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі. У даній заяві також зазначав, що позов визнає частково.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд приходить до слідуючих висновків.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі -Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.

Частиною другою статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини другої Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01. 2007 №70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку (частина десята статті 19 Закону №875).

Згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" зареєстроване як юридична особа 26.02.2000, ідентифікаційний код 03772985.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, щороку подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (частина дев'ята статті 19 Закону №875).

Так, згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма № 10-ПІ, реєстраційний номер 53/236/28), поданим Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" вх. № 826 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у рядку (02) середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність зазначено 3 особи та в рядку (03) кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено 3 особи.

З огляду на вимоги частини другої статті 19 Закону №875, кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу у відповідача у 2011 році повинен складати 3 місця.

Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів встановлено, що звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік поданий відповідачем, заповнено з порушенням вимог Порядку заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів та частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а саме: відомостей графи 2 "середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність" та графи 6 "сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів".

Відповідно до пп. 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. №286 (далі - інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 30.11.2005 р. за № 1442/11722 "середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовуванням середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у звітному періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.8 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів, які працювали в 2011 році в СТОВ "Лукім'я", визначається діленням кількості місяців, відпрацьованих інвалідами на 12 місяців звітного періоду - року, оскільки Кійко С.М. працював на підприємстві за сумісництвом /а.с. 21-22/, його неможливо зарахувати в норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, то : (12 міс+12 міс): 12 міс.) = 2), що свідчить про невірне заповнення звіту.

Як слідує із розрахунку позивача, сума адміністративно - господарських санкцій за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, для відповідача у 2011 році склала 20840,00 грн. У зв'язку з тим, що вказану суму адміністративно-господарських санкцій відповідачем до 18.04.2012 не було сплачено, позивачем донараховано пеню у розмірі 475,38 грн. (а.с.9).

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку (частина 9 статті 20 Закону №875).

Надаючи оцінку позовним вимогам про стягнення із відповідача суми адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 21315,38 грн, суд виходить з наступного.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із інформації Оржицького районного центру зайнятості від 22.08.2012 № 558(а.с. 18) слідує, що протягом 2011 року Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" надавались звіти за формою 3-ПН "про наявність вакансій" із заповнення графи 15 в січні, лютому, березні, квітні, червні, серпні та вересні 2011 року, у яких зазначалось, що на підприємстві наявно два вільних робочих місця.

В 2011 році інваліди на підприємство відповідача Оржицьким районним центром зайнятості не направлялись через відсутність таких за місцем знаходження підприємства на час реєстрації вакансій.

Доказів того, що будь-яким іншим органом працевлаштування інвалідів направлялися відповідачу протягом 2011 року інваліди для працевлаштування чи інваліди самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, і що відповідач відмовив у прийнятті інвалідів на роботу, суду не надано.

З аналізу норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" слідує, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, натомість вимагає від нього вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у статті 18 Закону.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

З огляду на те, що відповідач хоча і вживав необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме: надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів протягом семи місяців, але впродовж останніх п'яти місяців року ніяких дій для працевлаштування інвалідів не вчиняв, тобто не в повній мірі виконував свій обов'язок.

Суд дійшов висновку, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені за порушення терміну їх сплати за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів є обґрунтованим та такими, шо підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача адміністративного-господарських санкцій та пені в сумі 8881,33 грн (сума адміністративно - господарських санкцій за 1 робоче місце не зайняте інвалідом протягом 5 місяців: 20840,00:12міс*5міс=8683,35 грн; пеня за 1 робоче місце- 197,98 грн), за 5 місяців 2011 року протягом якого відповідачем не вживалися заходи для працевлаштування 1 інваліда.

Отже, позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені- задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лукім'я" (37751, Оржицький район, с. Лукім'я, код ЄДРПОУ 03772985, р/р 260057679 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, буд. 1, одержувач УДКСУ в Оржицькому районі, код ЄДРПОУ 37934534, р/р 31219230700357 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019)адміністративно господарські санкції у розмірі 8683(вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн 35 коп. та пеню у розмірі 197(сто дев'яносто сім )грн 98 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2012 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко