Постанова № 25959879, 11.09.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10247/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року

м.Одеса

16год.32хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

При секретарі - Музиці А.О.

За участю сторін:

Від позивача: Блюмберг М.І. -генеральний директор, Бейгельзімер М.Г. -а за довіреністю б/н від 15.01.2012р.

Від відповідача: Тутукова С.О. -за довіреністю №80/10/10 від 01.03.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг»до Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Агро-Юг», в якій позивач просить суд визнати неправомірними дії Арцизької МДПІ Одеської області стосовно складання акту від 01.11.2011р. №998/23-20952731 "Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" код ЄДРПОУ 20952731 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р."; скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011р. №0002942300/0, №0002952300/0, №0002962300/0; стягнути з державного бюджету в особі ГУДКУ Одеської області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 28,23грн. Позивач наголошує на незаконності зменшення йому суми податкового кредиту з ПДВ, з огляду на те, що він не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів. Посилання відповідача на те, що ним не може бути перевірена правомірність формування податкового кредиту за накладними виписаними у період, що вже раніше перевірявся, суперечить приписам ПК України, при цьому позивач самостійно звертався до відповідача з клопотанням про здійснення перевірки за цими податковими накладними

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень та на відсутність в його діях порушень визначених в акті перевірки норм законодавства, посилаючись на наступне. Відповідачем зроблено протиправний, не відповідаючий дійсності висновок, що виноград ТОВ «Агро-Юг» на підставі податкової накладної №3/11 від 30.11.2010р., виписаної ТОВ «Грона», взагалі не отримувався; однак угода є реальною, та позивачем правомірно до валових витрат віднесено суму 905839грн. за 4 квартал 2010р., що підтверджується наданими письмовими доказами. Відповідачем необґрунтовано зменшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 24645грн., з огляду на те, що ПК України не визначає такі підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення. Висновки зроблені МДПІ без надання належної правової оцінки всім документам по взаємовідносинам з контрагентами позивача. Всі первинні документи, які були надані позивачем на перевірку, оформлені належним чином, у повному обсязі та підтверджують реальність укладених з контрагентами угод, інше не доведено належними доказами. Наявними первинними документами у повному обсязі підтверджені суми валових витрат, визначених позивачем за спірний період, та сформований податковий кредит по господарським операціям з контрагентами.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства. Відповідач наголошує на відсутності реальної поставки винограду позивачу від ВАТ «Грона», непідтвердженості вказаної господарської операції відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, технічну неможливість здійснення реалізації та отримання винограду 30 листопада. Перевіркою встановлені розбіжності в задекларованих сумах ПДВ позивача та його контрагентів. Позивачем необґрунтовано було сформовано податковий кредит за податковими накладними, виписаними у місяці, що вже підлягали перевірці раніше, та протиправно до складу валових витрат віднесено суму витрат, обґрунтованість визначення якої є предметом розгляду суду по іншій справі.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що у період з 28.09.2011р. по 18.10.2011р. на підставі направлення від 28.09.2011р. №587/23, посадовими особами Арцизької МДПІ Одеської області згідно із ст.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 ПК України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Агро-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р.

За результатами вказаної перевірки Арцизькою МДПІ Одеської області складений акт від 01.11.2011р. №998/23-20952731.

В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема: 1) п.п.5.2.8 п.5.2 п.5, п.п.1.22.1 п.1.22, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.257 Цивільного кодексу, п.19, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Звіту про фінансові результати, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, підприємством до строки 03 "Інші доходи" уточнюючої податкової Декларації за 2 квартал 2011р. та розшифровки строки 03.24 «суми безнадійної кредиторської заборгованості»уточнюючого Додатку 1Д включено кредиторську заборгованість, яка була відображена у порушеннях та донарахована у попередній плановій документальній перевірці ТОВ «Агро-Юг»(акт № 299/23-2095273 від 29.07.2010р.), в результаті чого зменшено податку на прибуток у розмірі 24645грн., в тому числі за 2-й квартал 2011р. - 24645грн.; 2) п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємство включило до обсягу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними тa іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в результаті чого донараховано податку на прибуток у розмірі 226460грн., у т.ч. за 4 квартал 2010р. - 226460грн.; 3) п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Агро-Юг»завищено податковий кредит по податку па додану вартість на загальну суму 382042грн., у тому числі у розрізі податкових періодів та сум податку на додану вартість: квітень 2010 року - 124972грн., травень 2010 року - 449грн., червень 2010 року - 2257грн., жовтень 2010 року - 73196грн., листопад 2010р. - 181168 грн.

На підставі акту перевірки від 01.11.2011р. Арцизькою МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011р. №0002942300/0 про зменшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 24645грн., у зв'язку з порушенням позивачем п.п.5.2.8 п.5.2 п.5, п.п.1.22.1 п.1.22, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.257 Цивільного кодексу, п.19, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Звіту про фінансові результати, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87; №0002952300/0 від 14.11.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 283075грн., в т.ч. 226460грн. - за основним платежем та 56615грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв'язку з порушенням позивачем пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2, 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; 3) №0002962300/0 від 14.11.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 382042грн. - за основним платежем та 95510,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв'язку з порушенням позивачем п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість.

Суд частково погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р. ТОВ «Агро-Юг»були задекларовані доходи у сумі 10767620грн.; в акті перевірки, відповідач зазначає про їх завищення за 2 квартал 2011р. на 98582грн.

За період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р. позивачем задекларовано витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 9726675грн., при цьому, на думку відповідача, перевіркою встановлено їх завищення на суму 905839грн. (4 квартал 2010р.).

Також у вказаний період позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на дану вартість у сумі 6044585грн., з яких актом перевірки від 01.11.2011р. визначено завищеним податковий кредит на суму 382042грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0002952300/0 від 14.11.2011р., судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку про заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 226460грн. слугувало наступне.

ТОВ «Агро-Юг»віднесено до складу валових витрат у Декларації про оподаткування прибутку підприємств за 4 кварталі 2010 року придбання винограду (сорт винограду не вказано) у кількості 374830кг. на підставі податкової накладної №3/11 від 30.11.2010p., отриманої від ВАТ «Грона», на суму обсягу поставки (без урахування ПДВ) 905839,17грн. та на підставі розшифровки витрат на придбання товарів, робіт, послуг в 4кв. 2010року. Оплата за придбаний виноград не здійснена.

Відповідачем зроблено висновок про відсутність реальної поставки винограду позивачу від ВАТ «Грона», з огляду на непідтвердженість вказаної господарської операції відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами; технічну неможливість та суперечність законодавству здійснення реалізації та отримання винограду 30.11.2010р.

Однак такий висновок є неправомірним та спростовується матеріалами справи.

Як встановлено судом, податкова накладна №3/11 від 30.11.2010p. є зведеною податковою накладною та не свідчить про факт поставки 374830 кг. винограду саме 30.11.2010р.

Відповідно до п.17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого, наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №165, у разі здійснення поставки товарів (послуг), поставка яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено поставку товарів (послуг).

В підтвердження реальності поставки винограду за зведеною податковою накладною №3/11 від 30.11.2010p. позивачем надано суду реєстр товарно-транспортних накладних та відповідні товарно-транспортні накладні на поставку винограду; реєстр видаткових накладних та копії видаткових накладних, зазначених у ньому, які підтверджують постачання у період з 02.11.2010р. до 24.11.2010р. винограду в обсязі, вказаному в податковій накладній №3/11.

Поставка товару відбувалась на виконання договору №4/02 від 08.02.2010р., згідно п.2.4. якого поставка здійснюється окремими партіями протягом вересня-листопада 2010р.

Отже висновок відповідача щодо відсутності поставок винограду не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Твердження, викладені в акті перевірки, щодо неможливості реалізації винограду у вказаний період є суто припущеннями та нічим не підтвердженими особистими міркуваннями перевіряючи, що зумовлені не аналізом первинних документів бухгалтерського обліку, а тлумаченням законодавства в сфері збору та переробки винограду.

Цим спричинено безпідставний висновок акту перевірки про завищення валових витрат на 905839грн. у зв'язку з неможливістю одержання 30.11.2010р. винограду внаслідок необхідності до 01 грудня звітувати про показники з обсягу переробки винограду та виробництва виноматеріалів.

Відсутність оплати отриманого товару не є доказом безтоварності спірної господарської операції та може свідчити лише про наявність заборгованості позивача перед продавцем.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідач в акті перевірки посилається на приписи пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Однак позивачем до суду надані первинні документи, які в достатній мірі підтверджують обґрунтованість віднесення відповідачем вказаних витрат до валових (видаткові та податкової накладні, реєстри, акти переробки винограду, тощо).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем первинні документи відповідають вказаним вище вимогам, в ході розгляду справи в суді відповідач не навів своїх міркувань та заперечень з приводу їх належності та допустимості як доказів в підтвердження реального характеру господарських операцій з ВАТ «Грона»з поставки винограду.

Будь-яких посилань на недійсність виписаної ВАТ «Грона»податкової накладної №3/11 від 30.11.2010p. акт перевірки позивача не містить.

Суд відхиляє посилання МДПІ на те, що актом обстеження земель під багаторічні насадження (виноградників) по ВАТ «Грона»від 09.11.11року №1087/23 встановлено, що з 01.11.11р. по 30.11.11р. не здійснювався збір врожаю винограду сезону 2010р. Викладені в акті твердження заперечуються ВАТ «Грона» згідно наявного у матеріалах справи листа від 17 квітня 2011р. вих. № 3/04. Відповідачем не наведено підстав, встановлених законом, які б надавали ДПІ право складати подібні акти стосовно суб'єктів господарювання за їх відсутності при цьому.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов помилкового висновку про завищення валових витрат на суму 905839грн. та заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 226460грн. у 4 кварталі 2010р.

Встановлене вище також свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №0002962300/0 від 14.11.2011р. в частині суми донарахованого ПДВ 181167,83грн. по взаємовідносинам позивача з ВАТ «Грона»та про помилковість висновку про завищення податкового кредиту за листопад 2010р. на суму, вказану у зведеній податковій накладній №/11 від 30.11.2010р.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент формування позивачем спірної суми податкового кредиту з ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Однак як встановлено вище, сума податкового кредиту, сформованого позивачем по вказаному контрагенту, у повному обсязі підтверджена відповідними первинними документами.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже позивачем правомірно сформовано податковий кредит за датою отримання зведеної податкової накладної №3/11 від 30.11.2010p. по відносинам з ВАТ «Грона».

Також в акті перевірки зазначено, що TOB «Aгpo-Юг»згідно податкової накладної від 21.10.2010р. за №15605/3 на загальну суму 301680грн., у тому числі податку на додану вартість 50280грн. отримало горілку в асортименті від TOB «Олександрія-Бліг», яку відображено в податковому кредиті по Декларації з ПДВ та у додатку 5 до цієї декларації за жовтень 2010р.; Згідно автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»встановлені розбіжності в розділі податкового кредиту TOB гpo-Юг»з TOB «Олександрія-Бліг»на суму ПДВ 7068грн., у зв'язку з тим, що TOB «Олександрія-Бліг»було скориговано суму податкового зобов'язання з ПДВ на 7068грн., проте, згідно висновків акту перевірки, позивач не відобразив таке коригування в своїй податкової звітності, внаслідок чого ним було завищено податковий кредит на суму 7068грн.

Однак такі висновки акту перевірки є безпідставними, з огляду на те, що спростовуються наданим TOB гpo-Юг»до позовної заяви Розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010р., в п.1 розділу ІІ «Коригування податкового кредиту»вказано коригування податкового кредиту по контрагенту TOB «Олександрія-Бліг»в сторону зменшення на суму 7068грн.

В аті перевірки від 01.11.2011р. вказано на завищення TOB гpo-Юг»у жовтні 2010р. податкового кредиту на суму 66128грн. по контрагенту TOB «Старокозацький винзавод»на підставі податкової накладної №83 від 19.10.2010р., у зв'язку з тим, що TOB «Старокозацький винзавод»визнано банкрутом рішенням Господарського суду Одеської області від 14.01.2010р. по справі № 21\21-09-903; остання декларація по податку на додану вартість підприємством подано за вересень 2010р.; TOB «Старокозацький винзавод»не включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ операцію з реалізації виноматеріалу столового на користь TOB «Агро-Юг»у жовтні 2010р.

Однак виключно факт невключення TOB «Старокозацький винзавод»до складу податкових зобов'язань з ПДВ зобов'язань по господарським операціям з позивачем не можє бути єдиною підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту.

Первинні документи по господарським операціям TOB «Старокозацький винзавод»та TOB «Агро-Юг»перевіряючими не досліджувались; тверджень щодо недійсності виписаної TOB «Старокозацький винзавод»податкової накладної №83 від 19.10.2010р. акт перевірки не містить.

Згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного станом на жовтень 2010р.) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп.7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних імперативних норм законодавства відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена відповідною податковою накладною, що не заперечується відповідачем.

В акті перевірки від 01.11.2011р. також зазначено, що у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту віднесені суми ПДВ по податковим накладним, які виписані постачальниками товарів (робіт, послуг) до 01.04.2010р. (податковий період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. охоплено попередньою плановою виїзною документальною перевіркою, за результатом проведення якої складено акт перевірки № 299/23-20952731 від 29.07.2010р., за результатами якого не зафіксовано фактів неотримання TOB гpo-Юг»податкових накладних) всього на загальну суму 127678грн., у тому числі у розрізі податкових періодів та сум податку на додану вартість: квітень 2010 року - 124972 грн.; травень 2010 року - 449грн.; червень 2010 року - 2257грн. (перелік контрагентів та податкових накладних на сторінках 33-35 акту перевірки).

За змістом акту перевірки висновок МДПІ про завищення податкового кредиту на суму 127678грн. зумовлений виключно тим, що в ході попередньої перевірки не було встановлено фактів неотримання позивачем податкових накладних на таку суму, а для здійснення повторної перевірки ТОВ «Агро-Юг»за період, охоплений попередньою перевіркою, відсутні підстави, визначені ст.78 ПК України.

Таким чином, відповідачем достовірно не було встановлено, що позивачем завищено податковий кредит внаслідок порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" у період, що був охоплений спірною перевіркою, що виключає можливість визнати такий висновок обґрунтованим та заснованим на законодавстві.

Первинні документи за господарськими операціями з контрагентами, вказаними на аркушах 33-35 акту перевірки, та обґрунтованість формування за ними податкового кредиту у сумі 127678грн. в ході перевірки не досліджувались.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про протиправність донарахування відповідачем податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0002962300/0 від 14.11.2011р. у повному обсязі.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011р. №0002942300/0 про зменшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на 24645грн. з огляду наступного.

В ході перевірки на підставі уточнюючого додатку 1Д до уточнюючої податкової Декларації за 2 квартал 2011 року та розшифровки строки 03.24 «СУМИ безнадійної кредиторської заборгованості»уточнюючого Додатку 1Д, встановлено, що підприємство включило до строки 03 "Інші доходи'' кредиторську заборгованість в сумі 98582грн., яка виникла в результат придбання у СВК «Ізумрудний»виноградних саджанців у розмірі 73100грн., у TOB "Корсар" г/ящики для пакування готової продукції (вина в пляшках) в розмірі 25482грн.

Однак, вищевказані показники по кредиторській заборгованості в сумі 98582грн були відображені та досліджувались у попередній плановій документальній перевірці TOB «Агро-Юг», за результатами якої складено акт №299/23-20952731 від 29.07.2010р., де було встановлено порушення п.п.5.2.8 п.5.2 п.5, п.п.1.22.1 п.1.22, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.257 Цивільного кодексу, п.19, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Звіту про фінансові результати, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87; а саме: підприємством не включено до статті "Інші операцій:и доходи" форми №2. "Фінансові результати" (код рядка 060) і не виключило із (рядка 040) "Собівартість" протерміновану кредиторську заборгованість, за якою минув строк позивної давності на загальну суму 98582грн. по СВК «Ізумрудний»та TOB "Корсар".

Як вбачається з матеріалів справи, винесені на підставі акту перевірки №299/23-20952731 від 29.07.2010р. податкові повідомлення-рішення та обґрунтованість висновків акту перевірки були оскаржені позивачем до суду. За результатами розгляду вказаного позову ухвалена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012р. по справі №2-а-1570/505/2011, якою, зокрема, визнано обґрунтованим наведений вище висновок відповідача в акті від 29.07.2010р., на якому ґрунтуються спірний висновок про завищення податку на прибуток на суму 24645грн.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення №0002942300/0 від 14.11.2011р., ТОВ «Агро-Юг»посилається включно на відсутність у податкового органу права зменшити позитивне значення суми податку на прибуток, що є помилковим висновком з огляду положень ст.58 ПК України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «Агро-Юг»в частині визнання неправомірними дій Арцизької МДПІ Одеської області стосовно складання акту, з огляду на те, що повноваженням щодо складання акту перевірки органами податкової служби вони безпосередньо наділені чинним законодавством.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Агро-Юг»підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити згідноч.3 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Юг» до Арцизької міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької МДПІ Одеської області №0002952300/0 від 14.11.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 283075грн., в т.ч. 226460грн. - за основним платежем та 56615грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Арцизької МДПІ Одеської області №0002962300/0 від 14.11.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 382042грн. - за основним платежем та 95510,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агро-Юг» 21 (двадцять одна)грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 11.09.2012р.

Суддя М.М. Аракелян

11 вересня 2012 року

.