Постанова № 25959707, 01.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2012 року 2а-3014/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Карат"доРегіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській областіпровизнання дій протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карат" (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки 29 травня 2012 року та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 13 червня 2012 року № 100279-21-0333/0288, № 100280-21-0333/0289, № 100281-21-0333/0290.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними, оскільки останнім в порушення вимог ст. 80 Податкового кодексу України не було пред'явлено направлення на перевірку. Також позивач зазначає, що оскаржувані рішення за результатами проведеної перевірки прийняті на підставі помилкових висновків про порушення ТОВ "Карат" вимог статей 11, 111, 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", які встановлюють правила маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, реалізації тютюнових виробів за цінами, встановленими виробником або імпортером, а також правила щодо розміщення інформації про заборону куріння у місцях, де куріння заборонено. Позивач стверджує, що всупереч викладеним в акті перевірки висновкам, реалізація тютюнових виробів здійснювалась за цінами, встановлені виробником, таблички про заборону куріння були встановлені в приміщенні, а доводи відповідача щодо зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного збору на пляшці невстановленого зразка не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що посадові особи Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Викладені в акті перевірки порушення встановлені з урахуванням фактичних обставин, тому оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

01 серпня 2012 року представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 29 травня 2012 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області на підставі пункту 80.2.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.2010 року № 2755-VІ, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95 та на виконання наказу від 25 травня 2012 року № 197-к проведено перевірку магазину, що належить ТОВ "Карат", за результатами якої складено Акт № 268/21-0331/19410982 від 29.05.2012 року.

У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ "Карат" вимог статей 11, 111, 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у зв'язку з реалізацією тютюнових виробів за ціною вищою ніж встановлена виробником, зберіганням з метою реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного збору на пляшці невстановленого зразка та відсутністю будь-якої наочної інформації про заборону куріння.

На підставі висновків Акту перевірки № 268/21-0331/19410982 від 29.05.2012 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області прийняті рішення про застосування фінансових санкцій, а саме:

- № 100279-21-0333/0288 від 13.06.2012 року, згідно з яким на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.;

- № 100280-21-0333/0289 від 13.06.2012 року, згідно з яким на позивача накладено штраф у розмірі 6912,75 грн.;

- № 100281-21-0333/0290 від 13.06.2012 року, згідно з яким на позивача накладено штраф у розмірі 3400,00 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перевірки та рішеннями про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 8 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон від 04.12.1990 року № 509-ХІІ) передбачено, що однією з функцій Державної податкової адміністрації України є проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" у складі Державної податкової адміністрації України утворено Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та його регіональні управління. Вказаною постановою визначені основні функції Департаменту та його регіональних управлінь, до яких, зокрема, належить здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007 року № 71, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.02.2007 року за № 116/13383 (надалі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України.

Згідно із підпунктом 2.2 пункту 2 Положення, до основних завдань Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів віднесено здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Законодавчим актом, який визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у випадку здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (підпункт 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України).

Пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення фактичної перевірки та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки.

Як стверджує позивач, під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не було пред'явлено направлення на перевірку.

Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки вони спростовуються поясненнями продавця ОСОБА_2 від 29.05.2012 року, в яких останньою було зазначено, що два працівника податкової інспекції надали направлення на перевірку.

Отже, з урахуванням вищезазначених приписів чинного законодавства України, суд констатує, що Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області було наділено достатніми повноваженнями щодо проведення перевірки позивача, а тому вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки 29 травня 2012 року є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку викладеним в Акті перевірки висновкам про порушення ТОВ "Карат" вимог статей 11, 111, 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд зазначає наступне.

Статтею 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та пунктами 226.1, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.14.1.107 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України та пункту 19 "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до п. 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Положення алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначено, що контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби.

Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до законодавства.

Абзацом 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведені факти порушення позивачем Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки не надано відповідних доказів на підтвердження факту зберігання продукції (тютюнових виробів та алкогольних напоїв) без марок акцизного податку встановленого зразка, при цьому не доведено факту відсутності плати акцизного податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення № 100279-21-0333/0288 від 13.06.2012 року про застосування фінансових санкцій на суму 1700,00 грн. підлягає скасуванню.

Щодо реалізації тютюнових виробів за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів слід зазначити наступне

Згідно ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 11-1 Закону № 481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Так, в ході перевірки було встановлено факт реалізації сигарет марки "Прима люкс" за ціною 7,75 грн., яка є вищою, ніж нанесена на пачці.

Як встановлено судом, тютюнові вироби позивачу поставлялись Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна".

Відповідно до накладної № БЦ12-000016545 від 22.03.2012 року максимальна роздрібна ціна сигарет марки "Прима люкс" за пачку складає 7,75 грн.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Відповідно до пункту 13 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218, з 01 липня 2006 року в продажу можуть знаходитися тільки тютюнові вироби, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначено максимальну роздрібну ціну та дату їх виготовлення.

Встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби повинна бути зазначена на пачці, коробці або сувенірній коробці тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Суд звертає увагу, що відповідно до накладної № БЦ12-000016545 від 22.03.2012 року, поданої ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", максимальна роздрібна ціна сигарет марки "Прима люкс" за пачку складає 7,75 грн.

Таким чином, доводи відповідача щодо реалізації пачки сигарет марки "Прима люкс" за ціною, вищою від максимально встановленої виробником, є необґрунтованими та не беруться судом до уваги, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про скасування рішення відповідача № 100280-21-0333/0289 від 13.06.2012 року.

Щодо відсутності наочної інформації про заборону куріння слід зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Абзацом 10 частини другої статті 17 зазначеного Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 152 цього Закону, - 3400 гривень.

Таким чином Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено обов'язок суб'єкта господарювання у місцях де куріння заборонено розмістити наочну інформацію, яка має складатися із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту "Куріння заборонено!" та встановлено відповідальність за нерозміщення зазначеної наочної інформації у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Отже відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. може застосовуватись до суб'єктів господарювання тільки у випадку відсутності наочної інформації передбаченої статтею 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", водночас зазначеним Законом не передбачено застосування до суб'єктів господарювання застосування штрафних санкцій у випадку, якщо розмішена ним наочна інформація щодо заборони куріння, оформлена з порушенням вимог частини четвертої статті 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до акту перевірки № 268/21-0331/19410982 від 29.05.2012 року в магазині, перевірка якого проводилась, була відсутня у повному обсязі наочна інформація про заборону куріння.

Проте, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в приміщенні магазину, який належить ТОВ "Карат", наявна інформація про заборону куріння, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". Така інформація розміщена на дверях в підсобку та стіні холодильника "Кока-Кола", що підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_2 від 29.05.2012 року та копіями фотоматеріалів про розміщення такої інформації.

Таким чином, відповідачем на підтвердження нерозміщення позивачем наочної інформації щодо заборони куріння надано суду лише акт перевірки, в якому, водночас, зазначено не про відсутність зазначеної інформації, а про те, що вона відсутня у повному обсязі.

Отже, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження відсутності у приміщенні, яке належить позивачу та перевірку якого було проведено, наочної інформації щодо заборони куріння та не було спростовано твердження позивача про те, що наочна інформація про заборону куріння була в наявності, у зв'язку з чим рішення про застосування фінансових санкцій № 100281-21-0333/0290 від 13.06.2012 року, згідно з яким на позивача накладено штраф у розмірі 3400,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його дій.

У даному випадку відповідач заперечує проти адміністративного позову але ним не було доведено належними та достатніми доказами тієї обставини, що позивачем були порушені вимоги статей 11, 111, 152 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не довів наявності правових підстав для накладення на позивача штрафних санкцій відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та не надав доказів, які б спростували доводи позивача, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат" -задовольнити частково.

Скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Київській області про застосування фінансових санкцій від 13 червня 2012 року № 100279-21-0333/0288, № 100280-21-0333/0289, № 100281-21-0333/0290.

У решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.