Постанова № 25959671, 30.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року /12:45/ Справа № 2а-0870/2736/11

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Буряковій А.В., за участю представників позивача Польнікової Н.В., представника відповідача Лисенко О.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 і від 22.11.2010 р. № 0001160802/1,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 і від 22.11.2010 р. № 0001160802/1.

В позовній заяві позивач зазначив, що позаплановою перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4, абз "а"пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - ВАТ "Мотор Січ" завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2010 року на загальну суму ПДВ -737995,00 грн. В обґрунтування висновків перевірки податковий орган посилається на те, що під час виконання укладеного позивачем договору № 1323/658-110-027-UA804 від 21.01.2010 ТОВ "Промконтракт" виступив транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовано податкові зобов'язання, встановлені розбіжності, діяльність яких припинено, порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію), види діяльності яких не відповідають можливості поставки чавуну переробного легованого. Також під час перевірки зроблені висновки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84". На підставі матеріалів перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення 28.10.2010 р. № 0001160802/0 та похідне від 22.11.2010 р. № 0001160802/1 на зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 737995,00 грн. Позивач також зазначив, що ним правомірно за результатами здійснення зазначених господарських операцій, на підставі податкових накладних, наданих ТОВ "Промконтракт", включило до складу податкового кредиту липня 2010 року зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 333 355,00. Зазначено, що порушення, допущені одним платником у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Зазначив, що відповідачем зроблені під час перевірки висновки щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 404649,50 гривень, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84", посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством. Однак, отримане за ВДМ майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту, а не з метою "обстеження та поновлення", як зазначає Відповідач. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту. Тобто, ВАТ "Мотор Січ"набув право власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.

Просить скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 і від 22.11.2010 р. № 0001160802/1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову документальну перевірку ВАТ «Мотор Січ», за результатами якої встановлено безпідставне завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на загальну суму ПДВ 737995,00 грн., з неї: по операціям з придбання чавуну переробного легованого від постачальника ТОВ «Промконтракт», який виступає транзитером з залученням вигодоформуючих підприємств, яким не задекларовано податкові зобов'язання в сумі 333345,38 грн.; по операціям з декларування суми бюджетного відшкодування без сплати податку до бюджету в сумі 404 649,50грн.

Зазначено, що декларування суми бюджетного відшкодування без сплати податку до бюджету по ланцюгу постачання, що з метою отримання суми бюджетного відшкодування у спосіб, що не узгоджується з положеннями законодавства Закон України «Про податок на додану вартість» встановлює прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Вказав, що право на податковий кредит повинно виникати у разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності. При здійсненні господарських операцій із ввезення з метою обстеження та поновлення непридатних частин авіадвигунів, право власності яких до ВАТ «Мотор Січ» не переходило, та, у розумінні вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутні факт придбання товару.

В зв'язку з вищевикладеним. ВАТ «Мотор Січ» безпідставно завищено суму податного кредиту з податку на додану вартість у розмірі 404 649.50 гривень. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 06.10.2010 року по 19.10.2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2010 року. та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено Акт від 19.10.2010 року № 328/08-02/14307794.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Мотор Січ»:

ѕ пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2010 р. на суму 737 995 грн.

ѕ пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1. абз. „а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2010 р. на суму 737 995 грн.

ѕ абз. „б" пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-УІ від 20.05.2010 р., пп. 5.12.5 п. 5.12 «Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166. зі змінами та доповненнями, підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації з ПДВ) на суму 2 185 917 грн.. в т.ч.. по періодах : за періоди 01.02.2007 р по 31.12.2008 р. на загальну суму 481 757 грн.. квітень 08 р. -14 527 грн.. за травень 08 р. -58 307 грн., червень 08 р. -14 583 грн., вересень 08 р. -21 885 грн., грудень 08 р. -6 058 грн.. січень 09 р. -26 048 грн., лютий 09 р. -272 621 грн., березень 09 р. -93 899 грн., квітень 09 р. -69 092 грн., травень 09 р. - 49 016 грн.. червень 09 р. - 867 грн., липень 09 р. - 432 025 грн., серпень 09 р. - 322 030 грн., жовтень 09 р. - 49 453 грн., листопад 09 р. - 164 777 грн., грудень 2009 р. - 76 049 грн., березень 10 р. - 32 923 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення -рішення № 0001160802/0 від 28.10.2010 р., яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 737 995 грн. та за наслідками оскарження до податкового органу якого були винесені похідне податкове повідомлення -рішення №0001160802/1 від 22.11.2010.

Суд вважає висновки, стосовно порушення позивачем Закону України «про податок на додану вартість», які викладені в Акті перевірки від 19.10.2010 року № 328/08-02/14307794, необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 і від 22.11.2010 р. № 0001160802/1 такими, що винесені відповідачем з порушенням діючого законодавства, а тому підлягають скасуванню, в зв'язку з наступним.

Щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 333345,38 грн.

Судом встановлено, що 21.01.2010 року між ВАТ «Мотор Січ» (покупець) та ТОВ «Промконтракт» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1323/658-110-027-UA804, предметом якого є товар: чавун переробний легований марки ЧП-4.

На виконання умов договору ВАТ «Мотор Січ» було перераховано ТОВ «Промконтракт» передплату на загальну суму 2 000 072,28 грн., в т.ч. ПДВ 333 345,38 грн., що підтверджується податковою накладною від 12.07.2010 року № 25 та платіжним дорученням № 1057 від 12.07.2010 року (згідно рахунку СФ-0000027 від 12.07.2010 року в кількості 21,382 т по ціні 77 950,00 грн.).

Суму ПДВ в розмірі 333 345,38 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту липня 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2010 року єдиним покупцем ТОВ «Промконтракт» є ВАТ «Мотор Січ». Стан платника ТОВ «Промконтракт» «0» - основний платник, основний вид діяльності - оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів. Податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року в базі даних відсутня. Податкові зобов'язання не задекларовані. Заниження податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ВАТ «Мотор Січ» складають 333 345,38 гривень.

На підставі вищевикладеного, перевіркою зроблено висновок, що ВАТ «Мотор Січ» в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податковий кредит за липень 2010 року на суму податку на додану вартість з придбання чавуну переробного легованого від ТОВ «Промконтракт», яким у липні 2010 року не задекларовано податкові зобов'язання, у розмірі 333 345,38 гривень.

Суд не може погодитися з такими доводами податкового органу, як на достатні докази для висновку про безтоварність операцій; також суд не бере до уваги, як такі, що є хибним тлумачення податкового законодавства, доводи податкового органу стосовно прямого взаємозв'язку між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, на підставі наступного.

Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов'язку зменшення податкового кредиту по податковим накладним, виданим продавцем товарів (робіт, послуг), якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти неподання цим продавцем звітності до податкового органу або звітування не у повному обсязі податкових зобов'язань, несплати податків та таке інше. Не передбачено Законом про ПДВ й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця, або контрагентів цього продавця.

Податкова накладна, у відповідності із Законом України «Про податок на додану вартість», є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Крім того, для з'ясування причин відсутності в базі даних податкових зобов'язань ТОВ "Промконтракт" позивачем було направлено такому контрагенту лист №бух-30875 від 13.10.2010 з вимогою привести дані свого податкового обліку у відповідність з положеннями діючого законодавства та забезпечити подання звітності за зазначений період до податкового органу.

У відповідь на адресу ВАТ "Мотор Січ"надійшов лист в якому зазначено про відмову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя приймати декларації з податку на додану вартість за період квітень -вересень 2010 року.

Суд погоджується з позицією Позивача відносно вимог до формування даних податкової звітності - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно з нормами п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно п.п. 7.4.5. Закону про ПДВ не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов'язань відповідної звітності з податку на додану вартість і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов'язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність.

Таким чином, право покупця на формування органами податкової служби кредиту та на подальше отримання бюджетного відшкодування не може бути поставлено в залежність від додержання третіми особами - продавцями податкової дисципліни, як то належного подання податкової звітності та сплати податку до бюджету.

Відповідно до положень Закону «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 цього Закону платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п.10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок його ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 404649,50 гривень.

Згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін, зменшення задекларованого в липні 2010р. бюджетного відшкодування обумовлено порушеннями пп.7.4.1, 7.7.1, 7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якого, на думку податкового органу, припустилось підприємство позивача включивши до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений митним органам при ввезенні матеріальних цінностей із зазначенням у вантажно-митних деклараціях характеру угоди "84". Перевіркою зроблено висновок, що ВАТ «Мотор Січ» завищено суму податкового кредиту за липень 2010 року на суму 404 649,50 гривень.

Суму бюджетного відшкодування зменшено за вантажно-митними деклараціями: №112000011/2010/001608 на суму ПДВ 277988,25 грн., № 112000011/2010/001564 на суму 52486,03 грн., №112000011/2010/001565 на суму 72098,02 грн., №112000011/2010/001646 на суму 2077,20 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, згідно ВМД від 26.07.2010 року № 112000011/2010/001646 ЗАТ «Авіаліфт Владивосток» ввезено запасні частини до авіадвигуна ТВЗ-117ВК: насос-регулятор НР-38МА - 1 шт. № 16404220747, який був у використанні, рік випуску 1992. Згідно контракту № 1323/658-Е08-064RU643 від 27.02.2008 року ЗАТ «Авіаліфт Владивосток» (замовник) зобов'язується сплатити капітальний ремонт авіаційного двигуна ТВЗ-117ВМА. В матеріалах справи міститься додаткова угода № 2 до додатку № 5 від 16.11.2009 року до договору № 1323/658-Е08-064RU643 від 27.02.2008, зі змісту якого судом встановлено, що для виконання зазначеного додатку № 5 замовник - ЗАТ «Авіаліфт Владивосток» поставить на адресу виконавця - ВАТ «Мотор Січ» агрегат НР-38ВМ(А).

Згідно ВМД від 16.07.2010 року № 112000011/2010/001564 ВАТ «Авіакомпанія «Якутія» ввезено частини до авіадвигуна ТВЗ-117ВМА-СБМ1 № 3873174400087: редуктор передній № 317047- 1 шт. (2008 року випуску) в неробочому стані, що раніше використовувався для заниження частоти обертів валопровода до частоти, потрібної для обертів повітряного гвинта двигуна. Згідно договору № 0906/08-К (ЭРО) від 20.01.2008 року ВАТ «Авіакомпанія «Якутія» (замовник) доручає ВАТ «Мотор Січ» (виконавець) зобов'язання по наданню послуг по обслуговуванню двигунів ТВЗ-117ВМА-СБМ1 в період дії гарантійних ресурсів. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 12.01.2010 року до договору № 0906/08-К (ЭРО) від 20.01.2008 року, зазначено, що виконавець зобов'язується у випадку виникнення несправностей редукторів, встановлених на двигуни ТВЗ-117ВМА-СБМ1, поставляти доопрацьовані редуктора замовнику.

Згідно ВМД від 16.07.2010 року № 112000011/2010/001565 ВАТ «Авіакомпанія «Якутія» ввезено частини до авіадвигуна ТВЗ-117ВМА-СБМ1 № 3873174300081 цивільного призначення: редуктор передній № 317056- 1 шт. (2005 року випуску) в неробочому стані, що раніше використовувався для заниження частоти обертів валопровода до частоти, потрібної для обертів повітряного гвинта двигуна; жарова труба №21-1 шт., в неробочому стані, що була у використанні.

Згідно ВМД від 21.07.2010 року № 112000011/2010/001608 «Ingenieurburo Ferster GmbH» ввезено спеціальний шліфувальний верстат мод. ЛШ-233, серійний № 48377, рік випуску 1989 з ЧПУ, зміну оброблююлючих деталей вироблюють вручну, клас точності В, точністю позиціювання не менше 0,015 мм та призначений для двухстороннього шліфування турбінних лопаток довжиною до 500 мм завширшки до 100 мм вагою до 3,0 кг, кількість шліфувальних кругів - 2 шт. Згідно контракту № 1323/658-I09-274-DE276 (FTD)-К (ЭРО) від 28.10.2009 року ВАТ «Мотор Січ» (замовник) доручає фірмі «Ingenieurburo Ferster GmbH» (виконавець) провести капітальний ремонт та модернізацію 2-х спеціальних шліфувальних станків мод. ЛШ-233, виробництва Російської Федереації, серійні номера № 48377 та № 55217.

Митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено підприємством відповідно до ст. 70-86 Митного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та інструкції про її заповнення.

Так, відповідно до статті 70 Митного Кодексу України, метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарі та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.

Так, відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007р. № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди "84" означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з або поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи висновки перевірки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84", СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством.

Однак, діюча редакція Закону України "Про податок на додану вартість" не містить визначення терміну "придбання", як не містить його будь-який інший нормативно-правовий акт. Проте правова природа відносин власності передбачає, що придбання цього права може бути пов'язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права.

Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Таким чином, під час проведення зазначених господарських операцій здійснюється придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Саме в контексті набуття певних прав та обов'язків, пов'язаних з відносинами власності, Цивільний кодекс України використовує термін "придбання" (Глава 24 ЦКУ). Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення, повинен включатись до складу податкового кредиту.

Таким чином, як зазначалось вище, ВАТ "Мотор Січ" набув прав власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.

Слід зазначити, що згідно пп.3.1.2 Закону "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі "імпорт" або "реімпорт". В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплати митним органам ПДВ згідно пп.3.1.2 та пп..7.3.6 Закону України "Про ПДВ" зобов'язання з ПДВ з вартості товару, що оформлюється у митному режимі "імпорт". Відповідно до пп..7.5.2 у момент сплати податку митним органам відповідно до пп..7.3.6 у платника податку виникає право на податковий кредит, яким підприємство й користувалось впродовж перевіряємого періоду.

Стосовно повернення з ремонту верстату, слід зазначити, що ввезення обладнання (якому передувало його вивезення) є необхідною умовою здійснення модернізації та ремонту, отже - придбанням результатів робіт. Таким чином, ПДВ сплачений митному органу у цьому випадку, пов'язаний з придбанням саме результатів робіт з модернізації та ремонту, оскільки без вивозу та ввезення самого обладнання не можлива реалізація самого договору на ремонт обладнання. У зв'язку з чим, підприємство при поверненні майна та за умови сплати ПДВ митному органу має право відображати податковий кредит відповідно до пп. 7.3.6 Закону про ПДВ.

Закон "Про податок на додану вартість" формування податкового кредиту пов'язує з надмірною сплатою цього податку, чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов'язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку, але не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.

Господарська діяльність, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Окрім того, Закон про ПДВ (п.7.4.1) не зазначає, що ПДВ, пов'язаний з придбанням у власність майна, повинен сплачуватись безпосередньо постачальнику такого майна, а лише встановлює, що така сплата повинна відбуватись у зв'язку з придбанням товарів (набуттям прав власності) та бути підтвердженою податковими накладними або належним чином вантажно-митними деклараціями. Так пп. 7.2.7 Закону про ПДВ передбачено, що документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. У зв'язку з забороною (Закон "Про державний бюджет України на 2010р.") на надання відстрочок сплати податкових зобов'язань (в тому числі й шляхом оформлення податкового векселя), підприємство сплачує митним органам ПДВ, пов'язаний з імпортом, грошовими коштами, що зазначено у наданих суду ВМД.

Таким чином, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту.

Як наведено вище, оформлення усіх чотирьох ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції: виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента.

Таким чином, підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету - або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

При цьому виходячи зі змісту п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

При цьому Закону України «Про податок на додану вартість» не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також вказаний Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки про завищення підприємством позивача суми податкового кредиту за липень 2010р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року, у розмірі 737 995,00 грн., суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкові повідомлення-рішення винесеними неправомірно, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення

Таким чином, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі необґрунтовано винесені податкові повідомлення-рішення від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 та від 22.11.2010 р. № 0001160802/1, а тому, заявлена Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі вимога про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 та від 22.11.2010 р. № 0001160802/1, обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.10.2010 р. № 0001160802/0 та від 22.11.2010 р. № 0001160802/1, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відносно Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко