Постанова № 25959606, 13.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року Справа № 0870/6641/12

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Грушко Т.В.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2012 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 948,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України) та зазначає, що станом на 19.06.2012 згідно карток особових рахунків відповідач має податкову заборгованість, яка до теперішнього часу не погашена.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які були направлені відповідачу за його місцем проживання: АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.09.2008 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.07.2012 та копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

Судом встановлено, що 15.03.2010 відповідач надав до ДПІ у Ленінському районі заяву (вх.№6910/10 від 07.05.2010) про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік.

З серпня по грудень 2010 року відповідачу було нараховано 948,63 грн. по єдиному податку, в тому числі 15,29 грн. штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань по єдиному податку на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.07.2010 форми «Ш»№0020561700. У зв'язку з несплатою єдиного податку за вказаний період у відповідача виникла податкова заборгованість (борг).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст. 6 Закону №2181-ІІІ, відповідачу були вручені перша податкова вимога від 25.06.2010 №1/1121 та друга податкова вимога від 02.08.2010 №2/2397.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржувались, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до ст. 7 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обов'язковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 41.5 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп. 95.1 - 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2. 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 18050200, р/р №34219379700006) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 948,63 грн. (дев'ятсот сорок вісім гривень 63 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Шара