Постанова № 25959542, 04.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8797/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Саркісова О.В. (дов.)

відповідача: Куріцького Р.В. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс»

до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт-Плюс"(далі -ТОВ "Контакт-Плюс") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Єнакієвська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.02.2010 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобов'язання позивача, а саме: податок на додану вартість у сумі 51634,42 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 25817,21 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність визначення відповідачем податкового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість у сумі 77451,63 грн. Як на правову підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, приписи Цивільного кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 № 0000272300/0 з підстав відсутності з боку позивача порушень податкового законодавства під час формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012р. касаційну скаргу Єнакіївської ОДПІ задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 червня 2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2010р. скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В судовому засіданні від 04.09.2012р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позивні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких проти позову перечує, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що контрагенти ТОВ «Контакт-Плюс» мають ознаки фіктивних, а саме згідно даних отриманих при проведенні оперативних заходів по відпрацювання підприємств що внесені до переліку - «ризикових» в ході проведеної операції «Бюджет» з метою руйнування схем по мінімалізації сплати податків та протидії легалізації та відмиванню коштів отриманих злочинним шляхом, встановлено що за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» мають ознаки фіктивних підприємств

Представник відповідача в судовому засіданні від 04.09.2012р. проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи адміністративного позову та взявши до уваги висновки Вищого адміністративного суду України, а саме щодо необхідності всебічного та повного з'ясування і підтвердження обставин щодо фактичного виконання спірних операцій з поставки товару, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» є юридичною особою, яке зареєстроване розпорядженням Єнакієвського міського виконавчого комітету народних депутатів 04.09.2000 року, знаходиться на обліку як платник податків у Єнакієвській ОДПІ, що не заперечується сторонами у справі.

03 грудня 2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» був укладений договір купівлі-продажу №29, на підставі якого позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» (надалі - ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.») відповідні товари на загальну суму 1 715 006,60 грн.

08 червня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» був укладений договір купівлі-продажу №25/06, на підставі якого позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» (надалі - ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ») відповідні товари на загальну суму 125 625 грн.

Судом встановлено, що відносно ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» не внесено до єдиного державного реєстру запису про його припинення, що підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2010 року. Тобто юридична особа ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» існує і не припинилася.

Відносно ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» до єдиного державного реєстру внесено запис про його припинення тільки 22.03.2010р., що підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.04.2010 року, тобто після здійснення фінансово-господарської операції з позивачем.

Єнакієвською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.09.

За результатами проведення зазначеної перевірки, відповідачем був складений акт від 09.02.2010р. №198/23/31131858 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07р. по 30.09.09р.».

Як вбачається з даного акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону від 22.07.1997 № 283/97-ВР) в результаті занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2357,67 грн.;

- п.п.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 1997р. (із змінами та доповненнями) занижена сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 42 грн., у тому числі за травень 2009 року на 26 270,42 грн., за червень 2009 року - 25 125 грн.

- п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р №168/97-ВР зі змінами та доповненнями ТОВ «Контакт-плюс» занижена сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 239 грн., у тому числі за грудень 2007р. на 171 грн., за травень 2009р. на 68 грн.;

- ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» № 56-93 від 20.05.93р. за період з 01.10.07р. по 30.09.09р. встановлено заниження сум комунального податку у 4 кварталі 2007р. у сумі 3,40 грн., 1 кварталі 2008р. у сумі 1,70 грн., 3 кварталі 2008р. у сумі 1,70 грн., 4 кварталі 2008р. у сумі 1,70 грн., 1 кварталі 2009р. у сумі 3,40 грн., 2 кварталі 2009р. у сумі 1,70 грн.

Висновок відповідача відносно порушення позивачем вищезазначених норм закону базується на тому, що договори купівлі-продажу №29 від 03.12.2007р. та №25/06 від 08.06.2009р. укладені позивачем з ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» та з ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» відповідно є нікчемними правочинами з огляду на те, що зазначеними контрагентами не ведеться господарська діяльність, дані підприємства не знаходяться за місцем державної реєстрації, не звітують до податкового органу, не відповідають на запити фахівців ДПС. В зв'язку з цим, підтвердити факт постачання товарів позивачу, а також повноти та правильності відображення цих поставок у податковому обліку з податку на додану вартість не має можливості.

Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «Контакт-Плюс» було завищено суму податкового кредиту у травні 2009р. внаслідок віднесення до податкового кредиту суми з ПДВ за операціями зі своїм контрагентом ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» на суму 26 270,42 грн. та на 25 125,00 грн. за операціями у червні 2009 р. з ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ».

За наслідками перевірки згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2. статті 4 та п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 року №0000272300/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 77 451,63 гривень, в тому числі 51 634,42 гривень за основним платежем та 25 817,21 гривень за штрафними санкціями.

У ході перевірки було встановлено, що підприємством в порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищена сума податкового кредиту усього на 26 270,42 грн., у тому числі за травень 2009 року внаслідок віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям із ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.», факт включення якого до складу податкових зобов'язань продавця перевіркою не підтверджений.

ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» знаходилося на податковому обліку у Ленінській МДПІ у м.Луганську. Провести зустрічну перевірку ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.С.» з питань взаємовідносин з ТОВ «Контакт-Плюс» неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Згідно наданих ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» до Ленінської МДПІ у м.Луганську декларації з податку на додану вартість, обсяг продажу товарів (робіт, послуг), який оподатковується за ставкою 20% визначено у розмірі: за травень 2009р. - 0 грн., що не підтверджується факт виникнення податкового кредиту у покупця - ТОВ «Контакт-Плюс» (у сумі 26 270,42 грн.).

Підтвердити факт постачання товарів ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К,» на адресу ТОВ «Контакт-Плюс», а також повноти та правильності відображення цих поставок у податковому обліку з податку на додану вартість не має можливості, оскільки підприємство на запити фахівців податкового органу не відповідає, відсутнє за юридичною адресою (акт не знаходження підприємства за юридичною адресою №825 від 17.09.2009р.).

В порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за період з 01.10.2007р. по 30.09.2009р. всього на суму 25 125,00 грн., у тому числі за червень 2009 року - 25 125 грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям із ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ», факт включення якого до складу податкових зобов'язань продавця перевіркою не підтверджений.

ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» знаходиться на податковому обліку у Ленінській ДПІ м.Луганськ. провести зустрічну перевірку ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» з питань взаємовідносин з ТОВ «Контакт-плюс» неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

У порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, підприємством завищено обсяг придбання на суму 1 195 грн. та дозволений податковий кредит на суму 239 грн. внаслідок того, що підприємством віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним, по яким придбано товар, що не призначений для використання в господарській діяльності, а саме:

- №26123 від 26.12.2007р. на суму 855,00 грн. (податок на додану вартість 171,00 грн.) - придбання електрочайника та холодильника б/у, отриманих від ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.»;

- №050505 від 05.05.2009р. на суму 340,00 грн. (податок на додану вартість 68,00 грн.) - придбання углошлифовальної машинки, отриманої від ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.».

Відповідно до п.3.2 договору купівлі - продажу товарів №29 від 03.12.2007р. між ТОВ «Контакт-Плюс» та ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» вид транспорту та транспортні витрати визначаються за домовленістю. Окрім того, відповідно до п.3.4 визначеного договору товар є переданим по факту після підписання сторонами товарної накладної та акта приймання - передачі товару. Відповідно до п.2.1 вищезазначеного договору якість товару повинна відповідати діючим стандартам, а при необхідності підтверджуватись сертифікатами якості та походження. Проте, при проведенні планової перевірки сертифікатів якості та походження товару, акти приймання передачі товару, документи підтверджуючі транспортування товару не надані.

Відповідач зазначає, що в ході розгляду скарги підприємством ТОВ «Контакт-Плюс» 16.04.2010р. надані додаткові документи до скарги, а саме: товарно-транспортні накладні про транспортування товару від ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» та товарно-транспортні накладні про транспортування товару від підприємства «Софрахім». Проте при заповненні товарно-транспортної накладної №130506, №260502, №190502, надані до розгляду без заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених наказом від 29.12.1995р. №488/346 Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», а саме не вказано наступне: серія товарно-транспортної накладної, марка та державний номер автомобіля, № подорожнього листа, назва автопідприємства, не повністю вказано прізвище, ім'я, по батькові водія, повна назва замовника (платника), відсутнє заповнення інформації про прийняття та здавання вантажу водієм-експедитором, відсутнє заповнення інформації щодо одержання товару вантажоодержувачем.

На підставі вищенаведеного, податковим органом було зроблено висновок про те, що ТОВ «Контакт-Плюс» було порушено пп.7.2.3, п. 7.2, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 51 395,42 грн., у тому числі за травень 2009 року на 26 270,42 грн., за червень 2009 року - 25 125,00 грн., також занижена сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 239 грн., у тому числі за грудень 2007р. на 171 грн., за травень 2009р. на 68 грн.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону України первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд зазначає, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт отримання позивачем товару, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, договорів оренди транспортних засобів або інших документів, що підтверджують спосіб, засіб перевезення та містять реквізити перевізника, сертифікатів якості, технічних паспортів товарів, карток складського обліку, розрахункових документів, що підтверджують факт оплати по операціям з підприємствами-контрагентами, а саме платіжних доручень, банківських виписок, зворотно-сальдових відомостей, прибуткових касових ордерів, векселів, тощо; не сплата до бюджету податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами позивача; відсутність у постачальників необхідних умов для здійснення господарської діяльності свідчить проте, що фактично товар у ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» та ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ» не придбавався.

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт реального придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, є обов'язковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ», ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.» у податковому обліку фактичним обставинам.

До суду не надано жодних належних доказів, які б спростовували висновки акту перевірки від 09.02.2010р. №198/23/31131858.

На підставі наведеного, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «ТКФ «ПОЛІС-МАРІАЛ», ТОВ «БІЗНЕС-ЛІКС-Р.К.».

Враховуючи викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та вбачає відсутність достатніх підстав для задоволення позову ТОВ «Контакт-Плюс».

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Плюс» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 4 вересня 2012 року, повний текст виготовлено 10 вересня 2012 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.