Рішення № 25957610, 12.09.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/2591/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Руденко Л.М.

при секретарі - Денисенко О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод»- про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012р. до Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди до ВАТ «Содовий завод», мотивуючи свої вимоги тим, що вона згідно наказу № 3 від 25 січня 2001 року була прийнята відповідачем на посаду приймально-здавальника вантажу та багажу, а наказом № 58 від 18 березня 2002 року була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату.

При її звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести з нею повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Станом на час її звільнення заборгованість по заробітній платі відповідача перед нею складала 1081 грн. 94 коп. згідно його довідки № 77-6520 від 18 серпня 2012 року.

Станом на час подання позову розмір її проіндексованої заробітної плати за час з липня 2009 року по липень 2012 року включно складає 1528,33 грн.

Після звільнення з роботи вона неодноразово зверталась до відповідача за отриманням невиплаченої заробітної плати, але кожний раз отримувала відмову щодо цього через нібито відсутність в нього коштів.

Відповідно до вищевказаної довідки відповідача її середній заробіток за 2 останні місяці роботи складав 225,07 грн., а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з квітня 2002 року по липень 1012 року включно складає 18005,60 грн.

Крім зазначеного незаконними діями відповідача їй була причинена суттєва моральна шкода, пов'язана з трудовими правовідношеннями, яка виявилася в її моральних стражданнях та переживаннях через порушення відповідачем законних прав та інтересів, гарантованих Конституцією України та чинним законодавством України в частині своєчасного отримання винагороди (заробітної плати) за свій труд.

Порушення відповідачем її трудових прав привели до втрати її налагоджених та нормальних життєвих зв'язків, через що вона була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Через провину відповідача щодо своєчасного розрахунку вона не могла своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому мешкає, належним чином харчуватися та вдягатися, утримувати свою сім'ю. Внаслідок чого вона стала нервовою, роздратованою та пригніченою, стан її здоров'я погіршився, в тому числі через тривалий час порушення її законних прав з боку відповідача. Таким чином причинену їй відповідачем моральну шкоду вона оцінює в 5000 грн.

Вважає, що позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної платні при звільненні працівника за нормами чинного трудового законодавства України.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі з індексацією в сумі 1528,33 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18005,60 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої заявлені вимоги, навела доводи аналогічні доводам позовної заяви та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод»в судовому засіданні не був присутній, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 25 січня 2001 року до 18 березня 2002 року працювала у відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Содовий завод", що підтверджено записами у трудовій книжці (а.с.2). При звільненні з нею не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі станом на 01.08.2012 року складає 1081 грн. 94 коп., що підтверджується довідкою № 77-6520 від 18 серпня 2012 року (а.с.4).

Судом встановлено, що позивач була звільнена з підприємства 18.03.2002 року, заборгованість по заробітній платі складає 1081 грн. 94 коп., між сторонами відсутній спір з приводу розміру заробітної плати, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання стосовно виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З ч.6, ч.7 ст. 12 зазначеного Закону вбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати не є спором про стягнення заробітної плати.

З ухвали господарського суду від 24.02.2012 року, вбачається, що ухвалою арбітражного суду Донецької області від 03.01.2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ "Содовий завод" м. Слов'янськ, а постановою господарського суду від 04.09.2003 року ВАТ "Содовий завод" м. Слов'янськ визнано банкрутом.

За таких підстав суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку не входить до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому неможливе стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно пропущення позивачем тримісячного строку звернення до суду, виходячи з наступного.

Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Оскільки на теперішній час заборгованість по заробітної платі перед ОСОБА_1 відповідачем ВАТ "Содовий завод" не погашена, то процесуальний строк звернення до суду позивача з вимогою про стягнення моральної шкоди не сплив.

У зв'язку з чим, враховуючи обставини справи, а також те, що визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем сам по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану позивачу, суд вважає за можливе зменшити розмір моральної шкоди та встановити його в сумі 500 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного і керуючись Рішенням Конституційного суду України №4-рп/2012 від 22.02.2012 року, ст.ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, ч.4,6,7 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 10, 11, 60, 62, 64, 88, 209ч.3, 212 -215, 218, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі з індексацією, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 1081 грн. 94 коп. та моральну шкоду в сумі 500 грн., а всього 1581 грн. 94 коп. (Грн. Одна тисяча п»ятсот вісімдесят одна 94 коп.).

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Содовий завод", що розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, ідентифікаційний код юридичної особи: 00204895 судовий збір на користь держави у розмірі 214 грн. 60 коп. на р/р 31210206700075, код ЄДРПОУ (суд) -26503448, отримувач -УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код ЄДРПОУ (банку) -34686605, банк отримувача -ГУДКСУ у Донецькій області, МФО -834016, код класифікації доходів бюджету -22030001.

В задоволенні решти частини позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :