Рішення № 25955991, 05.09.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 205/1279/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.09.2012 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шепель К. А.

при секретарі Бондар С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся з даним позовом до суду, і в судовому засіданні, уточнивши свої позовні вимоги, пояснив, що 17 листопада 2010 р. позичив відповідачам 50000 доларів США, які ті обіцяли повернути до 01 травня 2011 р.. Однак до даного часу не повернули, крім 40000 грн., зустрічей з ним уникають, на телефонні дзвінки не відповідають.

Просив стягнути з них солідарно на його користь 360000 грн. боргу, що є еквівалентом 45000 доларів США, а також судові витрати по справі - 3219 грн. судового збору та 2000 грн. за надання правової допомоги.

Відповідачі неодноразово викликались в судове засідання, належним чином повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'являлись. Свою неявку мотивували поважними причинами.

В судове засідання 21 серпня 2012 р. відповідачі не з'явились, хоча були повідомлені за їх же проханням секретарем судового засідання по телефону. Відповідач ОСОБА_2 по телефону пояснив секретарю, що хворіє, довідку про що представить пізніше. Відповідач ОСОБА_3 надіслала суду телеграму, в якій повідомила про неможливість прибуття в судове засідання в зв'язку з "поважною причиною". В судове засідання на 05 вересня 2012 р. відповідачі знову не з'явились, хоча були повідомлені секретарем судового засідання телефоном. Відповідач ОСОБА_2 знову пояснив секретарю, що хворіє, довідку про що представить пізніше. Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що на цю ж дату призначена справа у Жмеринському міськрайонному суді під головуванням судді Камінського В.П. Вона залишила в канцелярії заяву з проханням перенести це засідання на іншу дату, і секретар може зняти ксерокопію даної заяви і приєднати її до справи за позовом ОСОБА_1 до неї і ОСОБА_2

Суд не приймає до уваги причини неявки відповідачів в судове засідання і розцінює їх неявку як намагання затягнути процес, - з огляду на таке.

Попереднє судове засідання було призначене вперше на 03 травня 2012 р. (а.с.12). В цей день відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву з проханням відкласти попередній розгляд, оскільки вона є юридично необізнаною і потребує правової допомоги. В цій же заяві пояснила, що повістку про виклик до суду отримала за тиждень до дати попереднього розгляду, і в неї не було можливості знайти кваліфікованого адвоката (а.с.23).

Суд відклав попередній розгляд справи на 10 травня 2012 р., відповідачі не з'явились (а.с.27-28).

Судовий розгляд справи був призначений на 17 травня 2012 р., в засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_3 (а.с.31). Відповідач ОСОБА_2 направив суду телеграму з проханням не проводити розгляд справи без нього, оскільки він пере6уває на лікарняному, докази хвороби надасть суду пізніше (а.с.32). Розгляд справи був відкладений.

До даного часу доказів хвороби відповідач ОСОБА_2 суду не надав.

В судове засідання на 28 травня 2012 р. відповідач ОСОБА_3 не з'явилась. Подала суду телеграму з проханням перенести судове засідання для подачі доказів в обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву, а також повідомила, що не може прибути до суду через поважну причину (а.с.35).

В судовому засіданні 08 червня 2012 р. подала заяву про зупинення провадження в справі (а.с.39), їй було відмовлено. Подала апеляційну скаргу на ухвалу суду про накладення арешту на майно, яка згодом була відхилена апеляційним судом (а.с.68-69).

Всі вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що відповідачі свідомо ухиляються від явки до суду та намагаються таким та іншими способами затягнути судовий процес.

Згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо немає відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до ч.1 ст.224 цього ж Кодексу у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою з позивачем суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів, та згідно до ст.169 ЦПК України винести заочне рішення.

Заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з огляду на таке.

Ч.1 ст.60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.3 ст.61 цього ж Кодексу, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.4 ст.65 цього ж Кодексу договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Як видно з розписки від 17 листопада 2010 р., 50000 доларів США в борг взяв у позивача відповідач ОСОБА_2, а його дружина - відповідач ОСОБА_3 - дала згоду на взяття у борг даної суми і взяла на себе повну відповідальність за взяту у борг суму (а.с.4, 26).

Тому суд вважає вірним пред'явлення позову до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

З матеріалів справи видно, що 17 листопада 2012 р. між позивачем та відповідачами був укладений договір позики, яким відповідачі позичили у позивача 50000 доларів США, які зобов'язались повернути до 01 травня 2011 р., про що свідчить відповідна розписка (а.с.4, 26).

За договором позики (ст.1046 ЦК України) одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Згідно ст.1047 цього ж Кодексу, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як видно з пояснень позивача, відповідачі у визначений в розписці час та на момент розгляду справи в суді не повернув йому грошові кошти у визначеному договором розмірі, а тільки 40000 грн., що є еквівалентом 5000 доларів США. Враховуючи неодноразову неявку відповідачів в судове засідання, підстав не приймати до уваги дані пояснення позивача у суду немає.

Ст. 1049 ЦК України встановлює обов'язок позичальника повернути кошти у встановлений строк.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 цього ж Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст.611 ЦК України, в якій зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За загальним правилом шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, несуть солідарну відповідальність перед потерпілою особою. Тобто солідарна відповідальність виникає при спільному спричиненні кількома особами шкоди потерпілому і розрахована на ті випадки, коли неможливо встановити, які з дій і якою мірою спричинили збитки, тому в зобов'язанні беруть участь декілька боржників, які відповідають перед потерпілою особою солідарно. Підставою солідарного відшкодування збитків є факт спільності дій учасників правовідносин, в результаті яких завдано збитків.

З огляду на те, що відповідачі є подружжям і один з них укладав договір позики в інтересах сім'ї, то вони повинні нести солідарну відповідальність перед позивачем.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Витрати позивача на суму 3219 грн. судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу підтверджені квитанціями і підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 169, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 23, 509, 610, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.88 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 360000 грн. боргу за договором позики, 3219 грн. судового збору, 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 365219 (триста шістдесят п'ять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання його копії через Жмеринський міськрайонний суд.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з моменту отримання його копії через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Шепель К.А.

Суддя: К. А. Шепель