Ухвала суду № 25952950, 30.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13594/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Оксененка О.М. та Мельничука В.П.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ФБМ-Україна" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ФБМ-Україна»(далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі - відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2010р. №0001882310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В своїй апеляційній скарзі відповідач вказав на неправомірність рішення суду першої інстанції, зазначивши, що контрагентом позивача не було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, а тому позивачем було занижено суму податку на додану вартість в період квітень -червень 2010 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за період квітень-червень 2010 року, під час проведення якої було встановлено порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість».

Зазначене порушення, на думку відповідача, виникло в результаті неподання контрагентом позивача до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за період з квітня по червень 2010 року, що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2197609,00 грн.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 30.08.2010 року №161/23-50/32854507, на підставі висновків якого податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010р. №0001882310/0, яким позивачу до сплати визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3057809, 20 грн., в тому числі: за основним платежем - 2197609 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 860200, 20 грн. В ході апеляційного узгодження зазначене податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між Позивачем та ТОВ «Центрінвестсервіс»було укладено договір купівлі-продажу від 29.12.2009 року (надалі по тексту Договір).

Відповідно до умов Договору, ТОВ «Центрінвестсервіс»зобов'язувалося поставити Позивачу обладнання для кріплення та інші товари окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами, а Позивач зобов'язувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

Наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, податкових накладних, витягами з реєстрів отриманих податкових накладних, витягами з банківських виписок підтверджується виконання позивачем та ТОВ «Центрінвестсервіс»умов договору.

Позивачем було перераховано ТОВ «Центрінвестсервіс»вартість поставленого товару з урахуванням суми ПДВ, що підтверджує сплату у повному обсязі ПДВ у складі вартості товару. Зазначена обставина підтверджується копією довідки АТ «Сведбанк»від 22.03.2011 р. № 0670/30,що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність зі сторони позивача порушень норм Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема статті 7.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Центрінвестсервіс»(контрагент позивача) направлялися до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкові декларації з ПДВ за квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., які не були прийняті зазначеним органом, у зв'язку з чим ТОВ «Центрінвестсервіс»було направлено скаргу на дії службових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.2010 р. №12/10-юр щодо відмови в прийнятті податкових декларацій за перевіряємий період (копія в матеріалах справи).

Крім того, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

Колегією суддів при ухваленні даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Мельничук В.П.

Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2012р.