Рішення № 25950219, 11.09.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р.Справа № 5023/2646/12 вх. № 2646/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю :

представника позивача - Денисюк О.С., дов. № 34 від 24.01.2011р.

представника відповідача - не з'явився.

прокурора - Чалого М.Г. (наказ № 52 від 14.08.2012р.)

розглянувши справу за позовом Прокурора Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя

до Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків

про стягнення коштів в розмірі 377 657,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комунарського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 377 657,62 грн. Прокурор обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №244/1453і - ХБКМ від 06.04.2010р.

Ухвалою господарського суду від 14 червня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.04.2012р. об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2012р. провадження по справі зупинено до завершення процедури реорганізації казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова".

Ухвалою господарського суду від 27.08.2012р. провадження по справі поновлено та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.09.2012р. о 10:15 год.

11.09.2012 р. від заступника Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України надійшло повідомлення на підставі ч. 3 ст. 29 ГПК України (вх. № 13827) про вступ у вже порушену справу з метою представництва інтересів держави в особі Запорізького державного підприємства "Радіоприлад", м. Запоріжжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Прокурор Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в судовому засіданні повідомив про вступ у вже порушену справу на підставі ч. 3 ст. 29 ГПК України посилаючись на те, що нагляд за додержанням законів у воєнній сфері здійснює прокурор Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України відповідно до наказу Генерального прокурора України від 08.08.2012 р. №969к.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне визначити прокурором - Запорізьку прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 2).

Прокурор в судовому засіданні та у заяві про уточнення позовних вимог (вх. № 15135 від 11.09.2012 р.) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 377 657,63 грн. за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 244/1453і-ХКБМ від 06.04.2010 р., а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору. Подану заяву долучено до матеріалів справи.

Розглянувши заяву прокурора про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Згідно частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вказана заява подана до початку розгляду справи по суті, суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, розгляд справи продовжено з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені прокурором позовні вимоги у повному обсязі, подав через канцелярію господарського суду клопотання (вх. № 15134 від 11.09.2012 р.) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Подані документи долучено до матеріалів справи.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50, 58), в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних господарським судом документів до суду не надав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно вивчивши надані прокурором та позивачем докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво держави в суді.

На розвиток даної конституційної норми статтею 2 Господарського процесуального Кодексу України та статтями 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України» оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройного конфлікту. Обороноздатність держави складається зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.

Приписами ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, бездіяльність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Задля реалізації принципів діяльності та виконання завдань у сфері оборони, визначених ст. ст. 13, 16 Закону України «Про оборону України», з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації, утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 29 грудня 2010 р. №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром».

На підставі п. 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 1221 утворений Державний концерн «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств, до переліку яких з урахуванням змін, передбачених постановою КМУ від 06 квітня 2011 р. №374 «Про внесення змін до постанови КМУ від 29.12.10 №1221», увійшло Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад», м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 14313317).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2010 року між Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» (постачальник) та Казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (покупець) було укладено договір поставки № 244/1453і-ХКБМ (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується виготовити згідно конструкторської документації покупця, поставити та передати у власність покупця деталі і збірні одиниці (далі-продукція), в номенклатурі, за цінами та в кількості зазначеними у Специфікаціях та Графіку поставки продукції, які являються невід'ємною частиною договору (Додаток №1, №2).

У відповідності до п.1.2. договору покупець зобов'язується прийняти продукцію і здійснити оплату на умовах визначених договором.

Згідно з п.1.3. договору постачальник зобов'язується протягом 25 років з моменту поставки покупцю останньої партій продукції за договором, за окремим договором, з оплатою за фактичними цінами, що склались на момент отримання запиту від покупця, забезпечити поставку запасних частин, необхідних для забезпечення експлуатації продукції, що поставляється за договором.

За умовами п.3.1. договору поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDU відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС» (в редакції 2000 року), тобто на склад покупця.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що постачальник постачає виготовлену продукцію окремими партіями. Вартість кожної партії, кількість продукції кожної партії і строки поставки зазначені у Графіку поставок продукції (Додаток №3).

Відповідно до 5 розділу договору "Умови розрахунків" покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів постачальника у наступному порядку: Авансовий платіж в розмірі 50% від вартості першої партії продукції, яка постачається згідно Специфікації і Графіку поставки, здійснюється протягом 10 банківських днів, з дати підписання договору. Авансовий платіж в розмірі 40% від вартості другої партії і 30% від вартості кожної наступної партії продукції, яка постачається згідно Специфікації і Графіку поставки, здійснюється в строк не пізніше 10 банківських з дати закінчення поставки попередньої партії продукції. Балансовий платіж в розмірі 40% від вартості кожної партії поставленої продукції здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем грошових коштів балансового платежу за кожну партію виробів покупця, виготовлених ним з використанням продукції постачальника, поставленої за договором, але не пізніше 7 календарних місяців з дати поставки кожної партії за договором. Кінцевий розрахунок в розмірі 10% від вартості першої партії, 20% вартості другої партії і 30% кожної наступної партії поставленої продукції, здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем грошових коштів кінцевого розрахунку за кожну партію виробів покупця, виготовлених ним з використанням продукції постачальника, поставленої за договором, але не пізніше 9 календарних місяців з дати поставки кожної партії продукції за договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (розділ 12 договору).

Судом встановлено, що 04.06.2010 р. та 18.06.2010р. між сторонами були укладені додаткові угоди №1, №2 до договору поставки № 244/1453і-ХКБМ від 06.04.2010 р., відповідно до п.1.1. якої, постачальник в доповнення до основного договору зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупця продукцію, в номенклатурі, за цінами вказаними у Специфікації поставки продукції (Додаток №1), у кількості, в строки і у вартості, вказаними у Графіку поставки продукції (Додаток №2), які є невід'ємною частиною додаткових угод №1, №2.

Відповідно до п.1.2. додаткової угоди №1 покупець зобов'язався прийняти продукцію і здійснити оплату на умовах визначених додатковою угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та додаткової угоди № 1 до договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію, та у зв'язку з невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 131-935 від 10.04.2012р. на загальну суму 2 030 577,63 грн., з них: за договором № 244/1453і-ХКБМ від 06.04.2010р. в сумі 265 465,37 грн., за додатковою угодою №1 від 04.06.2010р. - 731,13 грн., за додатковою угодою №2 - 111 461,12 грн., загальною сумою 377 657,63 грн. (з урахуванням заяви про збільшення суми позовних вимог).

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 11.09.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем у даній справі становить 377 657,63 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини і той факт, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем в сумі 377 657,63 грн. і не спростував її наявність або розмір, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 526, 712 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 22, 29, 32, 33, 42, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299) на користь Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад» (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 14313317) заборгованість в сумі 377 657,63 грн.

Стягнути з Казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О.Морозова» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14310299) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) судовий збір в сумі 7 553,15 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/2646/12